1. При парентеральному введенні (внутрішньом’язово, внутріш­ньовенно):

• пригнічує ЦНС, виявляє протисудомну дію;

• знижує АТ, виявляє антигіпертензивну, спазмолітичну дії;

• знижує скоротливу активність міометрія, виявляє токолітичну дію.

Показання до застосування: прееклампсія та еклампсія, гіпертензивний криз, загроза передчасних пологів.

2. При ентеральному введенні:

• зумовлює рефлекторний викид жовчі, виявляє жовчогінну дію;

• діє як проносний засіб.

Показання до застосування: для дуоденального зондування, як жовчогінний засіб для сліпого зондування як проносний препарат при отруєннях. Магнію сульфат застосовують як антидот при от­руєнні солями барію.

9. Усі розчинні солі Барію (хлориди, броміди, йодиди, нітрати, ціаніди) дуже отрутні і тому в медицині не застосовуються. Тому застосовують у медичній практиці тільки барію сульфат BaSO₄, що практично нерозчинний у воді, кислотах, лугах і органічних розчинниках. Його застосування в якості рентгенконтрастної речовини базується на його непроникності для рентгенівських променів. Приймають по 50–100 м у виді “барієвої кашки”. Ця маса, наповняючи шлунок, непрозора для рентгенівських променів. Виходять контрастні рентгенівські знімки. Через визначений час BaSO₄ цілком виводиться з організму.

10.Глюкоза є одним з основних енергетичних джерел в організмі, має антитоксичні властивості. Глюкозу використовують у медицині у формі ізотонічного та гіпертонічного розчинів, таблеток.

Ізотонічний розчин глюкози має 5 % концентрацію.

Його осмотичний тиск дорівнює такому тискові крові та рідин організму. Застосовують при зневодненні, хронічних захворюван­нях, виснаженні (кахексії), інтоксикації, хворобах печінки, колап­сі, шоці, а також для розведення ліків. Глюкоза в ізотонічному роз­чині є постійним компонентом кровозамінних та протишокових рідин. Вводити слід підшкірно крапельно (300-500 м л), внутрішньо­венно та ректально крапельно (500-1000 мл).

Гіпертонічний розчин глюкози має 10—40 % концентрацію.

Осмотичний тиск його вищий, ніж такий тиску крові і міжклітин­них рідин. Гіпертонічні розчини глюкози сприяють підвищенню АТ, покращенню серцевої діяльності, антитоксичної властивості печінки.

Показання до застосування: гіпоглікемія, хвороби печінки, шок, колапс тощо.

Вводити глюкозу в гіпертонічному розчині необхідно тільки внутрішньовенно. При підшкірному чи внутрішньом’язовому вве­денні виникають запалення, некроз тканин.

Глюкоза несумісна з левоміцетином і стрептоміцином.