- •1. Основні етапи розвитку охорони праці (оп).
- •2. Предмет, зміст, мета курсу оп.
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці.
- •7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •10. Обов'язки роботодавця.
- •11. Стимулювання охорони праці.
- •12. Охорона праці жінок.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці.
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •17. Завдання та повноваження та Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Державний Комітет по нагляду за охороною праці, його компетенція та повноваження.
- •19. Система управління охороною праці, її функції та завдання.
- •20. Планування роботи з охорони праці.
- •21. Контроль за охороною праці
- •22. Служба охорони праці підприємства,іі функції та завдання
- •23. Комісія з питань з питань охорони праці підприємства та її завдання
- •25. Види інструктажів
- •26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників
- •27. Органи державного нагляду зо охороною праці
- •28. Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці
- •29. Нещасні випадки, порядок їх розслідування та обліку
- •30. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •30. Професійні захворювання, їх розслідування та облік
- •31. Аварії ,їх розслідування та облік
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму
- •33. Роль сегментних кольорів та знаків безпеки на підприємствах
- •34. Положення Закону України « Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
- •35. Концепція діяльності в дисципліні охорона праці
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •40. Гдк шкідливих речовин в повітрі робочої зміни
- •41. Класифікація систем вентиляції.
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм люлини в процесі праці.
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень.
- •45. Види виробничого освітлення.
- •46. Загальна характеристика вібрації.
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії.
- •49. Дія шуму на організм людини.
- •50. Методи та засоби захисту від шуму.
- •51. Інфразвук.
- •52. Ультразвукові коливання.
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація.
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань.
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми.
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів.
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту.
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств.
- •61. Основні вимоги до будівель виробничого призначення
- •62. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •63. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65. Безпечність технологічного процесу.
- •66. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання.
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68. Класифікація посудин, що працюють підтиском.
- •69. Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70. Вимоги до посудин, що працюють під тиском.
- •71. Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72. Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •74. Покажчики рівня рідини.
- •75. Реєстрація посудин.
- •76. Технічне посвідчення посудин.
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ
- •78. Безпека експлуатації компресорних установ.
- •79. Безпека експлуатації трубопроводів.
- •80. Посвідчення балонів.
- •81. Експлуатація балонів.
- •82. Класифікація вантажно-розвантажувальних робіт
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини
- •86. Характеристика місцевих електротравм
- •87. Характеристика електричних ударів
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •89. Види струму
- •90. Частота струму
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •92. Основні причини електротравматизму
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори
- •98. Основні причини пожеж
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння
- •101. Оцінка пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •102. Категорії приміщень за пожежовибухонебезпечністю
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони.
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту.
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників.
- •114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •116. Обов'язки власників підприємств щодо забезпечення поженої безпеки.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
Система попередження пожеж включає два основних напрямки: запобігання формуванню горючого середовища і виникненню в цьому середовищі джерела запалювання.
Запобігання формуванню горючого середовища досягається: застосуванням герметичного виробничого устаткування; максимально можливою заміною в технологічних процесах горючих речовин та матеріалів негорючими; обмеженням кількості пожежо- та вибухонебезпечних речовин при використанні та зберіганні, а також правильним їх розміщенням; ізоляцією горючого та вибухонебезпечного середовища; організацією контролю за складом повітря в приміщенні та контролю за станом середовища в апаратах; застосуванням робочої та аварійної вентиляції; відведенням горючого середовища в спеціальні пристрої та безпечні місця; використанням хімічно активних компонентів, що сприяють припиненню пожежі та інертних компонентів, що роблять середовище негорючим .
Запобігання виникненню в горючому середовищі джерела запалювання досягається: використанням устаткування та пристроїв, при роботі котрих не виникає джерел запалювання; використання електроустаткування, що відповідає за виконанням класу пожежо- та вибухонебезпеки приміщень та зон, групі і категорії вибухонебезпечної суміші; обмеження щодо сумісного зберігання речовин та матеріалів; використання устаткування, що відповідає вимогам електростатичної іскробезпеки; улаштуванням блискавкозахисту; організацією автоматичного контролю параметрів, що визначають джерела запалювання; заземленням устаткування, видовжених металоконструкцій; використання при роботі з ЛЗР інструментів, що виключають іскроутворення; ліквідацією умов для самоспалахування речовин і матеріалів.
106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
Речовини та матеріали поділяються на розряди:
— безпечні;
— малонебезпечні;
— небезпечні;
— особливо небезпечні.
До безпечних відносяться негорючі речовини та матеріали в негорючій упаковці, які в умовах пожежі не виділяють небезпечних (горючих, отруйних, 'їдких) продуктів розкладу або окислення, не утворюють вибухових або пожежонебезпечних, отруйних, 'їдких, екзотермічних сумішей з іншими речовинами. Безпечні речовини та матеріали зберігаються в приміщеннях або на майданчиках будь-якого типу.
До малонебезпечних відносять такі горючі й важкогорючі речовини та матеріали, які не відносяться до безпечних і на які не поширюються вимоги ГОСТ 19433-88. До малонебезпечних відносяться також негорючі речовини та матеріали у горючій упаковці. Малонебезпечні речовини та матеріали дозволяється зберігати в приміщеннях усіх ступенів вогнестійкості (крім V).
До небезпечних відносять горючі та негорючі речовини і матеріали, що мають властивості, прояв яких може призвести до вибуху, пожежі, загибелі, травмування, отруєння, опромінення, захворювання людей та тварин, пошкодження споруд, транспортних засобів. Небезпечні властивості можуть проявлятися як за нормальних умов, так і за аварійних, як у речовин у чистому вигляді, так і в разі їх взаємодії з речовинами та матеріалами інших категорій, визначених у ГОСТ 19433-88. Небезпечні речовини та матеріали слід зберігати у складах І і II ступенів вогнестійкості.
До особливо небезпечних відносяться такі небезпечні речовини та матеріали, які не сумісні з речовинами та матеріалами однієї з ними категорії за ГОСТ 19433-88. Особливо небезпечні речовини та матеріали необхідно зберігати у складах І та II ступенів вогнестійкості, розташованих переважно в окремих будівлях.
