- •1. Основні етапи розвитку охорони праці (оп).
- •2. Предмет, зміст, мета курсу оп.
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці.
- •7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •10. Обов'язки роботодавця.
- •11. Стимулювання охорони праці.
- •12. Охорона праці жінок.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці.
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •17. Завдання та повноваження та Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Державний Комітет по нагляду за охороною праці, його компетенція та повноваження.
- •19. Система управління охороною праці, її функції та завдання.
- •20. Планування роботи з охорони праці.
- •21. Контроль за охороною праці
- •22. Служба охорони праці підприємства,іі функції та завдання
- •23. Комісія з питань з питань охорони праці підприємства та її завдання
- •25. Види інструктажів
- •26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників
- •27. Органи державного нагляду зо охороною праці
- •28. Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці
- •29. Нещасні випадки, порядок їх розслідування та обліку
- •30. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •30. Професійні захворювання, їх розслідування та облік
- •31. Аварії ,їх розслідування та облік
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму
- •33. Роль сегментних кольорів та знаків безпеки на підприємствах
- •34. Положення Закону України « Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
- •35. Концепція діяльності в дисципліні охорона праці
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •40. Гдк шкідливих речовин в повітрі робочої зміни
- •41. Класифікація систем вентиляції.
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм люлини в процесі праці.
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень.
- •45. Види виробничого освітлення.
- •46. Загальна характеристика вібрації.
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії.
- •49. Дія шуму на організм людини.
- •50. Методи та засоби захисту від шуму.
- •51. Інфразвук.
- •52. Ультразвукові коливання.
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація.
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань.
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми.
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів.
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту.
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств.
- •61. Основні вимоги до будівель виробничого призначення
- •62. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •63. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65. Безпечність технологічного процесу.
- •66. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання.
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68. Класифікація посудин, що працюють підтиском.
- •69. Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70. Вимоги до посудин, що працюють під тиском.
- •71. Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72. Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •74. Покажчики рівня рідини.
- •75. Реєстрація посудин.
- •76. Технічне посвідчення посудин.
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ
- •78. Безпека експлуатації компресорних установ.
- •79. Безпека експлуатації трубопроводів.
- •80. Посвідчення балонів.
- •81. Експлуатація балонів.
- •82. Класифікація вантажно-розвантажувальних робіт
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини
- •86. Характеристика місцевих електротравм
- •87. Характеристика електричних ударів
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •89. Види струму
- •90. Частота струму
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •92. Основні причини електротравматизму
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори
- •98. Основні причини пожеж
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння
- •101. Оцінка пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •102. Категорії приміщень за пожежовибухонебезпечністю
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони.
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту.
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників.
- •114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •116. Обов'язки власників підприємств щодо забезпечення поженої безпеки.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони.
Вибухонебезпечна зона - це обмежений простір у приміщенні або за його межами, де існують чи можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші.
Класифікація вибухонебезпечних зон здійснюється у відповідності зДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок».
Газо-, пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0,1,2, а пилоповітряні-вибухонебезпечні зони класів 20,21,22.
Вибухонебезпечна зона класу О - простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу. Вона може мати місце тільки в межах корпусів технологічного обладнання.
Вибухонебезпечна зона класу 1 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи, тобто си-туації, коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів, але виділені горючі гази і пари горючих речовин можуть створити з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші.
Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго.
Вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям, і (або) простір, де можуть утворюватись пилові шари непередбаченої або надмірної товщини.
Вибухонебезпечна зона класу 21 - простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.
Вибухонебезпечна зона класу 22 - простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися нечасто і існувати недовго,або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати і утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.
Пожежо-небезпечною зоною називається простір усередині і навколо приміщення (зовнішньої установки або навколо неї), в межах якого постійно або періодично обертаються горючі речовини. У такому приміщенні вони можуть перебувати як при нормальному технологічному процесі, так і в разі його порушення. Ці зони в разі використання в них електроустаткування поділяються на чотири класи: П–I, П–II, П–IIа, П–III.
Пожежонебезпечна зона класу П-І -простір у приміщеннях, у яких знаходиться горюча рідина яка має температуру спалаху більше + 61 °С;
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІ -простір у приміщенні, у якому може накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна;
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІа - простір у приміщенні, у якому знаходяться тверді горючі речовини та матеріали;
Пожежонебезпечна зона класу П-ІІІ -простір поза приміщенням, в якому знаходиться горюча рідина,
яка має температуру спалахнення понад + 61°С або тверді горючі речовини.
104. Характеристика систем попередження пожеж.
Системи пожежної безпеки – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї.
Системи пожежної безпеки мають запобігти виникненню пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі на необхідному рівні. Потрібний рівень пожежної безпеки людей за допомогою зазначених систем, згідно з ГОСТ 12.1.004-91, не повинен бути меншим за 0,999999 відвернення впливу на кожну людину, а допустимий рівень пожежної небезпеки для людей не може перевищувати 10~6 впливу небезпечних факторів пожежі, що перевищують гранично допустимі значення на рік у розрахунку на кожну людину.
Об'єкти, пожежі на яких можуть призвести до загибелі або масового ураження людей небезпечними факторами пожежі та їх вторинними проявами, а також до значного пошкодження матеріальних цінностей, повинні мати системи пожежної безпеки, що забезпечують мінімально можливу імовірність виникнення пожежі. Конкретні значення такої імовірності визначаються проектувальниками та технологами.
Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі - обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.