10. Обов'язки роботодавця.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю. Серед основних обов'язків роботодавця в п. 12 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку значаться: правильно організовувати працю працівників, щоб кожен працював за своєю спеціальністю і кваліфікації, мав закріплене за ним робоче місце, своєчасно до початку доручається роботи був ознайомлений з установленим завданням і забезпечений роботою в протягом робочого дня (зміни); забезпечити здорові і безпечні умови праці, справний стан інструменту, машин, верстатів та іншого обладнання, а також нормативні запаси сировини, матеріалів та інших ресурсів, необхідних для безперебійної і ритмічної роботи; забезпечувати правильне застосування діючих умов оплати і нормування праці; видавати заробітну плату у встановлені терміни; забезпечувати суворе дотримання трудової і виробничої дисципліни; неухильно дотримуватися законодавства про працю і правил охорони праці; вживати необхідних заходів щодо профілактики виробничого травматизму, професійних та інших захворювань робітників і службовців. Відповідно до п. 9.2 Загальних положень «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників», затверджених наказом Мінпраці України від 16.02.1998 р., всі керівники зобов'язані: а) розробляти директивні та керівні матеріали, створювати можливості для майбутнього розвитку; б) впроваджувати нормативні та інструктивні матеріали, забезпечувати умови для вдосконалення організації виконання робіт і управління підрозділами; в) відповідати за налагодження ефективних виробничих (службових) взаємовідносин і зв'язків між працівниками; г) стежити за додержанням вимог посадових (робочих) інструкцій; аналізувати стан виконання планів організації робіт, виконавської майстерності працівників, задоволення вимог та технологічні, ринкові, фінансові досягнення чи прорахунки ; д) відповідати за порівняльні показники для визначення відповідності планових завдань виконаним роботам; е) удосконалювати форми винагороди та стимулювання працівників відповідно до їх професійними і діловими якостями, складністю та умовами праці, результатами господарської діяльності підприємств, установ, організацій; є) застосовувати методи оцінки результатів управлінських рішень (стратегічне планування, визначення цілей і пріоритетів, раціональне використання ресурсів виробництва і т. д.); ж) накопичувати інформацію від замовників, постачальників та партнерів з метою поліпшення якості робіт; з) забезпечувати проектування і впровадження всіх видів професійних виконавських процесів (робіт), постійно дбати про їх оцінку та поліпшенні, і) відповідати за формування на виробництві, у сфері послуг освітнього і кваліфікаційного рівнів, необхідних для успішного виконання працівниками робіт; і) постійно впроваджувати засоби з навчання та розвитку, нормальної життєдіяльності працівників, створення добробуту, мотивації їх до досягнення високих економічних результатів; Ї) створювати необхідні умови для успішного виробництва робіт, особливо для виготовлення нових виробів (надання нових послуг), поширення їх на товарні ринки (ринки послуг), встановлення партнерських відносин з постачальниками, споживачами та конкурентами; й) удосконалювати соціальні відносини на підприємстві, в установі, організації, поза впроваджувати високу культуру людських відносин; к) застосовувати світовий досвід і передову вітчизняну практику організації виробництва (робіт). Порушення власником або уповноваженим ним органом законодав-ства про працю, колективного або трудового договору є підставою для дострокового розірвання на вимогу працівника строкового трудового договору.