- •1. Основні етапи розвитку охорони праці (оп).
- •2. Предмет, зміст, мета курсу оп.
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці.
- •7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •10. Обов'язки роботодавця.
- •11. Стимулювання охорони праці.
- •12. Охорона праці жінок.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці.
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •17. Завдання та повноваження та Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Державний Комітет по нагляду за охороною праці, його компетенція та повноваження.
- •19. Система управління охороною праці, її функції та завдання.
- •20. Планування роботи з охорони праці.
- •21. Контроль за охороною праці
- •22. Служба охорони праці підприємства,іі функції та завдання
- •23. Комісія з питань з питань охорони праці підприємства та її завдання
- •25. Види інструктажів
- •26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників
- •27. Органи державного нагляду зо охороною праці
- •28. Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці
- •29. Нещасні випадки, порядок їх розслідування та обліку
- •30. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •30. Професійні захворювання, їх розслідування та облік
- •31. Аварії ,їх розслідування та облік
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму
- •33. Роль сегментних кольорів та знаків безпеки на підприємствах
- •34. Положення Закону України « Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
- •35. Концепція діяльності в дисципліні охорона праці
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •40. Гдк шкідливих речовин в повітрі робочої зміни
- •41. Класифікація систем вентиляції.
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм люлини в процесі праці.
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень.
- •45. Види виробничого освітлення.
- •46. Загальна характеристика вібрації.
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії.
- •49. Дія шуму на організм людини.
- •50. Методи та засоби захисту від шуму.
- •51. Інфразвук.
- •52. Ультразвукові коливання.
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація.
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань.
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми.
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів.
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту.
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств.
- •61. Основні вимоги до будівель виробничого призначення
- •62. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •63. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65. Безпечність технологічного процесу.
- •66. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання.
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68. Класифікація посудин, що працюють підтиском.
- •69. Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70. Вимоги до посудин, що працюють під тиском.
- •71. Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72. Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •74. Покажчики рівня рідини.
- •75. Реєстрація посудин.
- •76. Технічне посвідчення посудин.
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ
- •78. Безпека експлуатації компресорних установ.
- •79. Безпека експлуатації трубопроводів.
- •80. Посвідчення балонів.
- •81. Експлуатація балонів.
- •82. Класифікація вантажно-розвантажувальних робіт
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини
- •86. Характеристика місцевих електротравм
- •87. Характеристика електричних ударів
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •89. Види струму
- •90. Частота струму
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •92. Основні причини електротравматизму
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори
- •98. Основні причини пожеж
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння
- •101. Оцінка пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •102. Категорії приміщень за пожежовибухонебезпечністю
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони.
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту.
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників.
- •114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •116. Обов'язки власників підприємств щодо забезпечення поженої безпеки.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
82. Класифікація вантажно-розвантажувальних робіт
Майданчики для виконання вантажно-розвантажувальних робіт поділяють на постійні (бази) і тимчасові (будівельні та інші об’єкти).
На безпеку праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт значною мірою впливають розміри зони розвантажувальних і навантажувальних робіт. Ширина доріг для поїзду на майданчиках при двосторонньому русі транспортних засобів має бути не менше 6,2 м, а при односторонньому - не менше 3,5 м. Під’їзні шляхи мають бути з твердим покриттям і утримуватися у справному стані, а територія бути спланованою.
У межах фронту робіт можна використовувати бокову, торцеву і косокутну схеми розташування транспортних засобів.
Для безпечного руху транспортних засобів на майданчиках встановлюють знаки "В’їзд", "Виїзд", "Розворот" та ін.
Як класифікуються вантажі залежно від їх небезпечності?
За властивостями вантажі поділяють на такі основні класи: навалочні, штучні, наливні та спеціальні.
За ваговими властивостями вантажі поділяються на три категорії: І-категорія - вантажі вагою одного місця до 80 кг, а також сипучі, штучні та ті, що перевозяться навалом;
2-категорія - вантажі вагою одного місця від 80 кг до 500 кг; З-категорія - вантажі вагою одного місця понад 500 кг.
За ступенем небезпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт вантажі поділяються на сім груп:
1 — вантажі мало небезпечні;
2 - вантажі горючі;
З—пилові і горючі вантажі;
4 — балони зі стиснутим газом;
5 — обпікаючі рідини;
6- вантажі небезпечні за своїми розмірами;
7 — вантажі особливо небезпечні.
Кожен вантаж має своє маркування, що дає можливість правильно вибрати способи складування, переміщення і зберігання вантажів, а також вибір безпечних прийомів при виконанні вказаних операцій.
Маркування вантажів буває товарним, вантажним, транспортним і спеціальним. Спецмаркування у вигляді умовних знаків вимагають вантажі, перевезення і зберігання яких вимагає особливих зусиль та уваги.
Знаки та види маркування вантажів повинні знати робітники, які зайняті на цих видах робіт.
83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
Під час навантаження і розвантаження необхідно правильно розподіляти вантаж на транспортних засобах.
Вантаж рівномірно укладають по всій площі, щоб він не виступав через борти машини і був надійно закріпленим. Поштучні вантажі, що виступають вище бортів кузова мають ув’язуватися міцними мотузками. Забороняється з’єднувати їх металевим дротом або стальними канатами. Висота вантажу має не перевищувати допустиму висоту переїздів під мостами, шляхо- і трубопроводами, і не може бути більше 3,8 м від поверхні дороги до найвищої точки вантажу.
При навантажуванні навалом сипучих і мало сипучих матеріалів стежать, щоб вантаж не піднімався над бортами кузова (стандартними і нарощеними) і був розміщений рівномірно по всій площі.
Задні колеса машини під час навантаження загальмовують, а на передніх закріплюють додаткові вантажі. Штучний вантаж (бочки, ящики, піддони та ін.) укладають щільно, без проміжків, щоб при гальмуванні під час руху він не переміщався по кузову, оскільки це може порушувати стійкість транспортного засобу.
Навантажувати та розвантажувати вантажі необхідно відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 * під керівництвом відповідальної особи. Працівники, які постійно зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, забезпечуються необхідними 313 та проходять обов’язкові медичні огляди.