8. Основні органи фінансування охорони праці.

Заходи з охорони праці повинні бути забезпечені проектно-кошторисно-конструкторською та іншою технічною документацією, фінансуванням і матеріальними ресурсами. Згідно статті 19 закону „Про охорону праці” фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. Виконання загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних програм, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, передбачає фінансування за рахунок державного і місцевих бюджетів (поряд з іншими джерелами фінансування, визначеними законодавством). Закон встановлює мінімальні рівні витрат роботодавців на охорону праці таким чином: Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці. Закон також передбачає, що не повинно бути довільного визначення заходів з охорони праці, які фінансує роботодавець за рахунок собівартості своєї продукції. Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю, визначаються згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Таким чином, кошти, які виділяються на охорону праці, не обкладаються прибутковим податком і не можуть використовуватися для інших цілей. Витрати на охорону праці, котрі передбачаються в державному і місцевих бюджетах, виділяються окремим рядком. Працівники не несуть ніяких витрат на реалізацію заходів по охороні праці. Відповідно до ст. 21 Закону України „Про охорону праціˮ фінансування охорони праці на підприємстві здійснюється його власником. На підприємствах, у галузях і на державному рівні створюються фонди охорони праці. Такі ж фонди створюються органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону. На підприємствах, у галузях і на державному рівні створюються фонди охорони праці. Такі ж фонди створюються органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону. На підприємстві фінансування заходів з охорони праці може здійснюватися за рахунок: - витрат виробництва (матеріальні витрати на удосконалення технології та організації виробництва, підтримка основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту і ін.); - амортизації основних фондів; - капіталовкладень; - банківського кредиту; - бюджетних витрат організації; - фонду охорони праці (тільки за виконання колективних заходів, спрямованих на досягнення встановлених нормативів з охорони праці в умовах діючого виробництва).

9. Права та обов'язки працівників.

Працівник - фізична особа, яка вступила у трудові відносини з роботодавцем на підставі трудового договору. Основний обов'язок працівника є сумлінне й ретельне виконання своєї роботи і дотримуватися наказів начальника, якщо вони не суперечать записам трудового договору або трудового кодексу. Окрім того, працівник зобов`язаний: дотримуватися робочого часу встановленого в закладі праці, дотримання графіку праці, дотримання правил та принципів безпеки та гігієни праці (в тому числі, виконувати роботу згідно з правилами та принципами техніки безпеки,дбати про відповідний стан машин, обладнання, знарядь і інструментів, а також про порядок на робочому місці, негайно повідомити керівника про побачену в закладі праці аварію, нещасний випадок, загрозу для життя або здоров`я людини), дбати про благо закладу праці, охороні його власності, дотримуватися конфіденційності інформації, розкриття якої може піддати працедавця на збитки, дотримуватися таємниці, визначеної в окремих правилах, дотримуватися в закладі принципів суспільного співіснування. За недотримання працівником встановленого порядку, правил внутрішнього трудового розпорядку, правил техніки безпеки та охорони здоров'я, правил пожежної безпеки, працедавець може застосовувати щодо працівника попередження або догану. За недотримання працівником правил техніки безпеки, протипожежної безпеки, невиправданого залишення робочого місця, появу на роботі п'яним, або розпивання алкогольних напоїв в робочий час, працедавець може обтяжити працівника грошовим штрафом. В результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків, з власної вини заподіяв збитки працедавцю, несе матеріальну відповідальність (компенсація в розмірі збитку, але не більше 3-х місячної зарплати працівника). Якщо працівник навмисне заподіяв шкоду, то повністю покриває вартість ремонту. Працівник несе відповідальність за повну суму за можливий збиток, якщо працедавець доручив йому з зобов'язанням повернути ,або для розрахунку гроші, цінні папери, цінності, інструменти, прилади або аналогічні вироби, а також засоби індивідуального захисту, робочий одяг та взуття. Працівник який підписав договір про заборону конкуренції, не може виконувати будь-яку діяльність у конкурентного працедавця; не може бути зайнятий відповідно до трудового договору або іншого договору у іншого працедавця, що працює в тій же галузі. Працедавець, який зазнав збитків у результаті порушення працівником заборони конкуренції може вимагати у працівника компенсації за шкоду. Основні права працівника: 1) право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також право на припинення трудових відносин; 2) право на рівні можливості та рівне ставлення до нього при вирішенні питання щодо працевлаштування, оплати за працю рівної цінності, професійного зростання або звільнення; 3) право на повагу до його гідності і честі, конфіденційність особистої інформації та їх захист; 4) право на повну зайнятість та захист від безробіття, на професійну підготовку, перепідготовку і підвищення своєї кваліфікації; 5) право неповнолітніх на особливий захист від фізичного та морального ризику у зв'язку з трудовими відносинами; 6) право працюючих жінок на особливий захист материнства; 7) право інвалідів на соціально-трудову реабілітацію та адаптацію; 10) право на належні, безпечні і здорові умови праці, включаючи право на отримання інформації щодо умов праці та вимог охорони праці на робочому місці, а також право на відмову від виконання роботи в умовах, що не відповідають вимогам охорони праці; 11) право на справедливу оплату праці не нижчу від визначеної законом мінімальної заробітної плати, та своєчасну її виплату в повному розмірі; 12) право на належні виробничо-побутові умови, пов'язані з виконанням працівником обов'язків за трудовим договором; 14) право на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 15) право на відпочинок; 16) право вимагати від роботодавця дотримання умов трудового законодавства, колективного і трудового договорів; 20) право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю або майну у зв'язку з виконанням трудових обов'язків; 21) право на захист від незаконного звільнення….