- •1. Основні етапи розвитку охорони праці (оп).
- •2. Предмет, зміст, мета курсу оп.
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці.
- •7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •10. Обов'язки роботодавця.
- •11. Стимулювання охорони праці.
- •12. Охорона праці жінок.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці.
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •17. Завдання та повноваження та Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Державний Комітет по нагляду за охороною праці, його компетенція та повноваження.
- •19. Система управління охороною праці, її функції та завдання.
- •20. Планування роботи з охорони праці.
- •21. Контроль за охороною праці
- •22. Служба охорони праці підприємства,іі функції та завдання
- •23. Комісія з питань з питань охорони праці підприємства та її завдання
- •25. Види інструктажів
- •26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників
- •27. Органи державного нагляду зо охороною праці
- •28. Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці
- •29. Нещасні випадки, порядок їх розслідування та обліку
- •30. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •30. Професійні захворювання, їх розслідування та облік
- •31. Аварії ,їх розслідування та облік
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму
- •33. Роль сегментних кольорів та знаків безпеки на підприємствах
- •34. Положення Закону України « Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
- •35. Концепція діяльності в дисципліні охорона праці
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •40. Гдк шкідливих речовин в повітрі робочої зміни
- •41. Класифікація систем вентиляції.
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм люлини в процесі праці.
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень.
- •45. Види виробничого освітлення.
- •46. Загальна характеристика вібрації.
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії.
- •49. Дія шуму на організм людини.
- •50. Методи та засоби захисту від шуму.
- •51. Інфразвук.
- •52. Ультразвукові коливання.
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація.
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань.
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми.
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів.
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту.
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств.
- •61. Основні вимоги до будівель виробничого призначення
- •62. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •63. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65. Безпечність технологічного процесу.
- •66. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання.
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68. Класифікація посудин, що працюють підтиском.
- •69. Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70. Вимоги до посудин, що працюють під тиском.
- •71. Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72. Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •74. Покажчики рівня рідини.
- •75. Реєстрація посудин.
- •76. Технічне посвідчення посудин.
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ
- •78. Безпека експлуатації компресорних установ.
- •79. Безпека експлуатації трубопроводів.
- •80. Посвідчення балонів.
- •81. Експлуатація балонів.
- •82. Класифікація вантажно-розвантажувальних робіт
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини
- •86. Характеристика місцевих електротравм
- •87. Характеристика електричних ударів
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •89. Види струму
- •90. Частота струму
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •92. Основні причини електротравматизму
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори
- •98. Основні причини пожеж
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння
- •101. Оцінка пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •102. Категорії приміщень за пожежовибухонебезпечністю
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони.
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту.
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників.
- •114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •116. Обов'язки власників підприємств щодо забезпечення поженої безпеки.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
79. Безпека експлуатації трубопроводів.
Трубопроводи призначені для транспортування стисненого повітря, води, пари, різних газів та рідин. Для швидкого визначення вмісту трубопроводів, а відтак і дотримання працівниками відповідних вимог безпеки у разі наближення до них, встановлено десять груп речовин і відповідне розпізнавальне пофарбування трубопроводів, якими вони транспортуються: перша - вода (зелений), друга - пара (червоний), третя - повітря (синій), четверта і п'ята - горючі та негорючі гази, включаючи скраплені (жовтий), шоста - кислоти (оранжевий), сьома - луги (фіолетовий), восьма і дев'ята - горючі й негорючі рідини (коричневий), нульова - інші речовини (сірий).
Розпізнавальне пофарбування трубопроводів проводиться по всій їх довжині або на окремих ділянках, залежно від місця розташування, освітленості, розмірів і т. ін.
Для того щоб виділити вид небезпеки, на трубопроводи наносять сигнальні кольорові кільця: червоні - для легкозаймистих, вибухо- і вогненебезпечних речовин; жовті - для шкідливих і небезпечних речовин (отруйні, токсичні, радіоактивні); зелені - для безпечних і нейтральних речовин. Іноді для конкретизації виду небезпеки додатково до сигнальних кольорових кілець застосовують попереджувальні знаки, маркувальні щитки та написи на трубопроводах у найбільш небезпечних місцях комунікацій.
Прокладання трубопроводів на території підприємства може бути підземним (у каналах та безканальне), наземним (на опорах) та надземним (на естакадах, колонах, стінах будівель тощо). При можливості доцільно здійснювати наземне та надземне прокладання трубопроводів, оскільки тоді легко виконувати огляд та перевірку їх стану. Крім того, термін використання таких трубопроводів у два-три рази більший, ніж у підземних.
Трубопроводи виготовляють із суцільнотягнутих труб зі зварними з'єднаннями. Для полегшення монтажу та ремонту на трубопроводі у зручних та доступних місцях встановлюють фланцеві з'єднання. Трубопроводи прокладають з певним ухилом (1:500) за напрямком руху газів, а в низькорозташованих місцях встановлюють сепаратори із спускними кранами для вилучення конденсату та води.
З метою запобігання виникнення теплових напружень які можуть спричинити розриви при охолодженні труб або вигини при їх нагріванні, на трубопроводах передбачаються компенсаційні елементи: компенсаційні петлі, ліроподібні труби, сальникові компенсатори і т. ін. Найбільш розповсюдженими є П-подібні компенсаційні петлі, які дозволяють рівномірно розподілити теплові деформації по трубопроводу.
Для забезпечення безпеки на трубопроводі повинні бути встановлені справні та належним чином відрегульовані редукційні, зворотні, запірні та запобіжні клапани. Редукційні клапани (регулятори тиску) підтримують у системі задані значення тиску незалежно від зміни витрати газу чи рідини споживачами. Зворотні клапани пропускають газ чи рідину по трубопроводу лише водному напрямку, тому запобігають зворотному їх ходу в разі виникнення аварійних ситуацій (наприклад, займанні у трубопроводі горючого газу). Зворотні клапани при перевищенні допустимого тиску автоматично відкриваються, і частина газу чи рідини викидається в атмосферу чи утилізаційний канал. Якщо по трубопроводу транспортуються отруйні, токсичні, вибухо- чи пожежонебезпечні гази або рідини, то запобіжні клапани повинні бути закритого типу (при їх відкриванні відбувається викид газу чи рідини у закриту систему).
Трубопроводи періодично підлягають зовнішнім оглядам та гідравлічним випробовуванням. Під час зовнішніх оглядів визначається стан зварних та фланцевих з'єднань, сальників, перевіряються ухили, прогини, міцність несучих опор та конструкцій. Під час гідравлічних випробовувань перевіряється герметичність та міцність трубопроводу. Якщо під час гідравлічного випробовування тиск у трубопроводі не впав, а на зварних швах, фланцевих з'єднаннях, корпусах запобіжних пристроїв не виявлено тріщин, розривів, витікань, то результат випробовування вважається задовільним.
Таким чином, безпека експлуатації трубопроводів забезпечується їх правильним прокладанням, якісним монтажем, встановленням компенсаційних елементів, необхідних запобіжних пристроїв та арматури, контролем їх технічного стану та своєчасним ремонтом.
На багатьох підприємствах і в побуті широко використовується природний газ, частіше за все як паливо. З огляду на те, що природний газ належить до вибухонебезпечних речовин, то газопровід разом з установками, які регулюють подачу газу та працюють на ньому є об'єктом підвищеної небезпеки, тому вимагає особливої обережності під час експлуатації. Як правило, причиною аварій, вибухів, пожеж під час експлуатації газового господарства та газопроводу є витік газу. Оскільки природний газ не має запаху, то для швидкого виявлення його витоку до нього додають одорант - речовину із сильним запахом (наприклад, етилмеркаптан). Для запобігання виникнення наведених струмів небезпечної величини, що можуть спричинити вибухи та пожежі, газопроводи обов'язково заземлюють та встановлюють струмопровідні перемички на всіх фланцевих з'єднаннях.
