- •1. Основні етапи розвитку охорони праці (оп).
- •2. Предмет, зміст, мета курсу оп.
- •3. Основні поняття в галузі охорони праці.
- •7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.
- •8. Основні органи фінансування охорони праці.
- •10. Обов'язки роботодавця.
- •11. Стимулювання охорони праці.
- •12. Охорона праці жінок.
- •14. Державні нормативні акти про охорону праці.
- •15. Організація охорони праці підприємств.
- •16. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •17. Завдання та повноваження та Кабміну України в галузі охорони праці
- •18. Державний Комітет по нагляду за охороною праці, його компетенція та повноваження.
- •19. Система управління охороною праці, її функції та завдання.
- •20. Планування роботи з охорони праці.
- •21. Контроль за охороною праці
- •22. Служба охорони праці підприємства,іі функції та завдання
- •23. Комісія з питань з питань охорони праці підприємства та її завдання
- •25. Види інструктажів
- •26. Порядок проведення інструктажів з питань охорони праці для працівників
- •27. Органи державного нагляду зо охороною праці
- •28. Інститут уповноважених трудових колективів з питань охорони праці
- •29. Нещасні випадки, порядок їх розслідування та обліку
- •30. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності
- •30. Професійні захворювання, їх розслідування та облік
- •31. Аварії ,їх розслідування та облік
- •32. Причини та профілактика виробничого травматизму
- •33. Роль сегментних кольорів та знаків безпеки на підприємствах
- •34. Положення Закону України « Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
- •35. Концепція діяльності в дисципліні охорона праці
- •38. Створення оптимальних метеорологічних умов
- •39. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •40. Гдк шкідливих речовин в повітрі робочої зміни
- •41. Класифікація систем вентиляції.
- •42. Основні елементи системи опалення
- •43. Виробниче освітлення як фактор впливу на організм люлини в процесі праці.
- •44. Кількісні та якісні показники освітлення виробничих приміщень.
- •45. Види виробничого освітлення.
- •46. Загальна характеристика вібрації.
- •48. Виробничий шум та наслідки його шкідливої дії.
- •49. Дія шуму на організм людини.
- •50. Методи та засоби захисту від шуму.
- •51. Інфразвук.
- •52. Ультразвукові коливання.
- •53. Іонізуюче випромінювання та їх класифікація.
- •54. Вплив іонізуючих випромінювань на організм людини.
- •55. Захист від іонізуючих випромінювань.
- •57. Вплив електромагнітних полів на живі організми.
- •58. Захисні заходи від електромагнітних полів.
- •59. Характеристика та склад засобів індивідуального захисту.
- •60. Санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств.
- •61. Основні вимоги до будівель виробничого призначення
- •62. Основні вимоги до водопостачання та каналізації
- •63. Основні вимоги до допоміжних приміщень
- •64. Основні вимоги безпеки до технологічного обладнання
- •65. Безпечність технологічного процесу.
- •66. Вимоги безпеки щодо розташування виробничого обладнання.
- •67. Безпечність робочих місць.
- •68. Класифікація посудин, що працюють підтиском.
- •69. Наслідки експлуатації систем, що працюють під тиском.
- •70. Вимоги до посудин, що працюють під тиском.
- •71. Характеристика запірно-регулювальної арматури.
- •72. Прилади для вимірювання температури та тиску.
- •74. Покажчики рівня рідини.
- •75. Реєстрація посудин.
- •76. Технічне посвідчення посудин.
- •77. Безпека при експлуатації котельних установ
- •78. Безпека експлуатації компресорних установ.
- •79. Безпека експлуатації трубопроводів.
- •80. Посвідчення балонів.
- •81. Експлуатація балонів.
- •82. Класифікація вантажно-розвантажувальних робіт
- •83. Заходи безпеки при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •84. Особливість підіймально-транспортних машин
- •85. Електричний струм та його дія на організм людини
- •86. Характеристика місцевих електротравм
- •87. Характеристика електричних ударів
- •88. Причини летальних наслідків від дії електричного струму
- •89. Види струму
- •90. Частота струму
- •91 .Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом
- •92. Основні причини електротравматизму
- •93. Електрозахисні засоби та їх класифікація
- •94. Основні групи з електробезпеки обслуговуючого персоналу
- •95. Надання першої допомоги при ураження електричним струмом
- •96. Основні нормативні документи в галузі пожежної безпеки
- •97. Пожежа та пов'язані з нею фактори
- •98. Основні причини пожеж
- •99. Теоретичні основи горіння.
- •100. Різновиди горіння
- •101. Оцінка пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •102. Категорії приміщень за пожежовибухонебезпечністю
- •103. Вибухонебезпечні та пожежонебезпечні зони.
- •104. Характеристика систем попередження пожеж.
- •105. Основні напрямки систем попередження пожеж.
- •106. Розряди речовин та матеріалів за категорією небезпеки.
- •107. Система протипожежного захисту.
- •108. Пожежна безпека будівель і споруд.
- •109. Евакуація людей із будівель та приміщень.
- •110. Способи пожежогасіння.
- •111. Засоби пожежогасіння.
- •112. Характеристика вуглекислотних вогнегасників.
- •113. Характеристика хімічно-пінних вогнегасників.
- •114. Характеристика повітряно-пінних вогнегасників.
- •115. Характеристика порошкових вогнегасників.
- •116. Обов'язки власників підприємств щодо забезпечення поженої безпеки.
- •117. Завдання органів Державного пожежного нагляду
- •119. Завдання та види пожежної охорони.
- •120. Порядок дій у разі пожежі.
29. Нещасні випадки, порядок їх розслідування та обліку
Нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві підлягають розслідуванню відповідно до НПАОП 00.0-6.02-04 "Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві". Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004, №1112. Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі - нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше, ніж на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві. До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин. Гострі професійні захворювання спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючих та неіонізуючих випромінювань, значним фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні та алергійні захворювання тощо. Гострі професійні отруєння спричиняються, в основному, шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.. Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, організує його розслідування і утворює наказом комісію, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (голова комісії), керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст санепідстанції. Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до цього випадку, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;- розглянути і оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці;- установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;- визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;- визначити осіб, які допустили порушення нормативних актів;- розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;- скласти акт нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках (додаток 1), а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 2 у шести примірниках, якщо цей випадок пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ (додаток 3) і передати його на затвердження роботодавцю. Примірник акта за формою Н-1, Н-5, НПВ, П-5, коли встановлено гостре професійне захворювання, разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий, а у разі ліквідації підприємства, передаються правонаступникові. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх намічених у них заходів, але не менш як два роки. Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника або роботодавця потерпілого, і внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого або особи, яка представляє його інтереси. Якщо підприємство, на якому був нещасний випадок, реорганізовано, то розслідування його проводиться правонаступником; коли підприємство ліквідується, то встановлення факту нещасного випадку розглядається у судовому порядку.