- •44. Умови харчування і методи обслуговування в готелях.
- •46. Що являє собою виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів.
- •47. Транспортні послуги в туризмі. Договір між туристичною фірмою та транспортною компанією (організатор перевезень).
- •48. Менеджмент персоналу готелів.
- •49. Які типи підприємств існують в сфері туризму. Послуги, які вони надають споживачам?
- •50. Дайте характеристику поняття "обслуговування в номерах".
- •51.Яким основним законодавчим актом регулюється процес надання послуг в туризмі?
- •52. Проблематика розвику готельного господарства.
- •53. Дати визначення поняття «зелена карта» та при наданні яких послуг вона потрібна?
- •56.Інновації в готельному бізнесі
- •57.Назвіть основні завдання туроператорів. Виділіть чотири основних типи туроператорів.
- •58. За якими критеріями класифікують підприємства харчування туристичної індустрії.
- •59. Діяльність екскурсійних бюро. Послуги екскурсоводів та гідів-перекладачів.
- •60. Конкурентні перваги туристичних підприємств: сутність та класифікація
- •61. Дайте характеристику основним типам готелів.
- •62. Безпека та екологічніть при обслуговуванні туристів
- •63. За якими основними ознаками класифікуються екскурсії.
- •64. Стратегія зростання туристичного підприємства.
- •66. Особливості етики обслуговування на підприємствах харчування.
- •67. Як поділяються екскурсії по місцю проведення і за способом пересування.
- •68. Методи вибору генеральної стратегії.
- •69. У чому полягає процес взаємодії між туроператором та тур агентом?
- •71. Назвіть додаткові послуги готельних підприємств.
- •72. Програмне забезпечення організації туристичних подорожей.
- •73.Організація туристичного обслуговування та його контроль.
- •74. Як поділяються за формами обслуговування підприємства харчування.
- •75.Оподаткування туристичної діяльності.
- •76. Види планування на підприємстві.
- •77. Дайте характеристику основним типам готелів.
- •5. Міжнародний транспортний коридор Гданськ-Одеса(Балтійське море—Чорне море) (Ягодин-Одеса) 6. Транспортний коридор Європа – Кавказ – Азія (тrасеса)
- •79.Візові формальності та правила оформлення документів до країн шенгену.
- •80. Особливості розвитку спеціалізованого туризму
- •81. У чому полягає процес взаємодії між туроператором та тур агентом?
- •82. Дайте характеристику каналам розподілу туристичного продукту.
- •83. За якими критеріями класифікують підприємства харчування туристичної індустрії?
- •84. Ресурсне забезпечення виробнича база підприємств сфери туризму
- •85. Які основні функції притаманні тур агентам?
- •86. Як поділяються за формами обслуговування підприємства харчування
- •87. Надання послуг трансферу, особливості та принципи організації.
- •88. Бізнес-планування в сфері туризму
53. Дати визначення поняття «зелена карта» та при наданні яких послуг вона потрібна?
"Зелена картка" - назва системи міжнародних договорів, що застосовуються в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка". Органом, що представляє Україну в системі "Зелена картка" є Моторне Транспортне Страхове Бюро України (МТСБУ). У разі виїзду транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, до країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", власник такого транспортного засобу зобов'язаний мати чинний договір міжнародного страхування. Якщо водій, який має поліс "Зелена картка", став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди на території країн - членів міжнародної системи "Зелена картка", та його транспортний засіб став причиною пошкодження та/або знищення майна, нанесення шкоди життю та здоров'ю третіх осіб, то всі збитки відшкодує страхова компанія, таким чином наявність такого полісу позбавить його власника від сплати відшкодування потерпілим особам.Ліміт відповідальності страховика (страхова сума) встановлюється відповідно до чинного законодавства країни відвідування.
Розміри страхових платежів розраховуються відповідно до тарифів, які затверджені Кабінетом Міністрів України та МТСБУ і залежать від:o терміну дії договору;o типу транспортного засобу;o країни/країн відвідування.
Строк дії полісу "Зелена картка" обирається страхувальником і визначений в межах від 15 діб до 1-го року.
Страховий сертифікат (поліс) "Зелена картка" - страховий сертифікат єдиної форми, що застосовується в країнах - членах міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка", які зазначені і не викреслені у такому сертифікаті. Основним завданням цієї системи є захист потерпілих в ДТП за участю автовласників -нерезидентів країни. В цілому, "Зелена карта" - це поліс, створений відповідно до закону про обов'язкове страхування власників транспортних засобів, без якого Ви не маєте права керувати автомобілем на території країн - учасниць цієї системи.
Документи, необхідні для страхування: § посвідчення водія, § свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
54. Страхові випадки під час туристичної подорожі. Основні причини не виплати коштів страховою компанією. ї
Страхування буває обов’язкове або добровільне, групове або індивідуальне і здійснюється на підставі відповідних правил. Види страхування у сфері туризму охоплюють страхування туриста і його майна, здоров’я (медичне страхування), страхування відповідальності туроператорів і низку інших видів. Варто зазначити, що згідно зі ст. 17 Закону України „Про туризм”, страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на підставі угод зі страховими компаніями, які мають Право на здійснення такої діяльності. Специфічними видами страхування є страхування на випадок затримання транспорту, поганої погоди під час перебування застрахованих осіб на відпочинку, а також ненадання або неналежне надання туристських послуг, зазначених у путівці або ваучері.
Законодавства більшості країн світу передбачають обов’язкове страхування цивільної відповідальності водіїв і власників автотранспорту (автотуристів), тому автотурист, перетинаючи кордон, зобов’язаний оформити страховий поліс. Нормативними документами України щодо обов’язкового страхування пасажирів на транспорті від нещасних випадків встановлено, що сума страхового внеску входить у вартість проїзного документа і стягується з пасажира, туриста, екскурсанта при продажу проїзного документа.
Згідно з чинним законодавством оплата медичної допомоги туристові за кордоном здійснюється відповідно до договору страхування медичних витрат.Факт укладення договору страхування засвідчує поліс, переданий страховиком страхувальникові. Договір страхування може бути укладений на будь-який термін до одного року. Під страховим ризиком розуміють можливу подію, на випадок настання якої проводиться страхування; під страховим випадком подію, що здійснилася, передбачену договором, із настанням якої виникає обов’язок страховика виплатити страхове забезпечення за одним або декількома страховими випадками, котрі сталися у період дії договору страхування. Страховими ризиками є такі можливі події: „раптове захворювання”, „нещасний випадок”, „смерть внаслідок раптового захворювання або нещасного випадку”.
Страхова компанія, крім полісу, видає кожному туристові спеціальну пам’ятку, у якій зазначено, як потрібно діяти при настанні страхового випадку або раптовому захворюванні, а також адреси і телефони центрів, які надають допомогу в різних країнах світу.
Асистанс - це послуга, що доповнює медичну допомогу (наприклад, доставка потерпілого в лікувальну установу, розв’язання проблем щодо оплати медичних послуг тощо). Тобто, якщо стався страховий випадок, вам потрібно лише зателефонувати у диспетчерську службу асистанс-компанії (працює цілодобово).
Поліс зі страхування видатків, пов’язаних із неможливістю здійснити туристичну поїздку.
Деякі страхові компанії пропонують своїм клієнтам додаткове страхування, при якому страхові виплати проводяться у випадку, якщо застрахований відмовився від поїздки за настання таких страхових подій:
- хвороби, нещасного випадку або смерті застрахованої особи;
- хвороби, нещасного випадку або смерті близького родича застрахованого;
- пожежі, пограбування, коли потрібна його присутність для розслідування справи;
- явки до суду для участі в засіданні, коли застрахований виступає як обвинувачуваний, потерпілий або цивільний відповідач.
Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;
5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум або страхового відшкодування страхувальнику.
55. Класифікація готельних номерів. Послуги, що надаються в номері. Готельні номери класифікують за:
- кількістю місць;- кількістю кімнат;- призначенням.
За кількістю місць розрізняють номери одномісні, двомісні, тримісні і т. д.
За кількістю кімнат є однокімнатні номери, двокімнатні, трикімнатні і т. д.
За призначенням розрізняють номери бізнес-класу, економ-класу, номери-апартаменти і т. д.
Розрізняють також таку категорію номерів, як люкс-апартаменти - 3-, 4-кімнатні номери з житловою площею не менше ніж 45 м2, у складі яких кухні може й не бути. Це найдорожча категорія номерів. У закордонній практиці вони відомі як сюїт-номери.
Види послуг, що надаються в готелях. Додаткові послуги
Послуги, що надаються в готелях, поділяються на основні і додаткові. Вони можуть бути безкоштовними і платними. До основної послуги готелю відноситься проживання. Без додат-кової оплати гостям можуть бути надані такі види послуг: виклик швидкої допомоги; користування медичною аптечкою; доставка в номер кореспонденції по її одержанні; будіння до певного часу; надання окропу, голок, ниток, одного комплекту посуду і столових приладів.
Перелік і якість надання платних додаткових послуг повинні відповідати вимогам присвоєній готелю категорії. Так, наприклад, у 3* готелях надають такі платні послуги: екскурсійне обслу говування; замовлення послуг гідів-перекладачів; організація продажу квитків у театри, у цирк, на концерти тощо; організація продажу квитків на всі види транспорту; замовлення автотранспорту за замовленням гостей; виклик таксі; прокат автомобілів; замовлення місць у ресторанах міста; покупка і доставка квітів; продаж сувенірів, листівок та іншої друкованої продукції; ремонт взуття; ремонт і прасування одягу; прання і хімчистка одягу; користування сауною; послуги перукарні; оренда конференц-залу, залів переговорів; послуги бізнес-центру.
