11.Система управління якістю продукції.

Система управления качеством продукции – это совокупность управляющих органов и объектов управления, взаимодействующих с помощью материально-технических и информационных средств при управлении качеством продукции.

Целью управления является достижение требуемого уровня качества продукции.

Процесс управления качеством продукции в соответствии с общей теорией управления состоит из следующих операций:

·        разработка программы управления, планирование повышения качества продукции;

·        получение и анализ информации о состоянии любого объекта (изделия, процесса), влияющего на качество продукции;

·        принятие решения по управлению качеством продукции и подготовка воздействия на объект;

·        выдача управляющего воздействия;

·        получение и анализ информации об изменениях в качестве объекта, которые были вызваны управляющими воздействиями.

Т.о., в системе управления качеством продукции реализуется принцип обратной связи.

Этапы формирования и обеспечения качества продукции:

1.                  Прогнозирование потребностей, технического уровня и качества продукции.

2.                  Формирование уровня качества, соответствующего высшей категории качества. Подготовка научно-технической документации.

3.                  Анализ возможностей предприятия-изготовителя.

4.                  Материально-техническое обеспечение сырьем, материалами, комплектующими изделиями.

5.                  Техническая подготовка производства. Разработка технологических процессов. Обеспечение оборудованием, оснасткой, инструментом.

6.                  Производство продукции, соответствующей научно-технической документации.

7.                  Технический контроль и испытания продукции. Оценка качества изготовления.

8.                  Сбыт готовой продукции. Сохранение качества в процессе хранения, транспортирования, реализации продукции.

9.                  Монтаж и эксплуатация готовой продукции. Обеспечение качества обслуживания и ремонта. Оценка степени удовлетворения потребителя качеством продукции.

10.              Утилизация. Максимальное использование утилизируемых веществ.

12.Організація технічного контролю на підприємстві. Облік і аналіз браку

Технический контроль — составляющая любого производственно­го процесса, осуществляемая на всех его стадиях — от поступления сырья, материалов, топлива, полуфабрикатов, комплектующих изде­лий до выпуска готовой продукции.

Технический контроль призван обеспечивать выпуск продукции, соответствующей требованиям конструкторско-технологической до­кументации, способствовать изготовлению продукции с наименьшими затратами времени и средств, предоставлять исходные данные и мате­риалы, которые могут быть использованы для разработки мероприя­тий по повышению качества продукции и сокращению издержек.

Отдел технического контроля является самостоятельным структур­ным подразделением предприятия. К основным его функциям относятся:

• контроль поступающих на предприятие от поставщиков предме­тов труда — сырья, материалов, полуфабрикатов, комплектую­щих изделий;

• контроль за состоянием средств труда — оборудования, оснаст­ки, инструментов;

• контроль за выполнением технологического процесса на всех стадиях изготовления продукции;

• контроль за качеством продукции;

• предупреждение, выявление и учет брака;

• установление причин появления брака;

• контроль за выполнением мероприятий по устранению брака, рекламаций и повышению качества продукции.

Виды и объекты технического контроля

В зависимости от задач, стоящих перед ОТК, определяется вид технического контроля

контроля, который прежде всего различается по объектам контроля:

• предметам труда

• средствам производства

• технологическим процессам производства;

• условиям труда.

Технический контроль различается также по назначению:

• входной

• предварительный

• промежуточный

• окончательный

Контроль различается по степени охвата:

• сплошной,

• выборочный

Различается контроль и по возможности дальнейшего использова­ния объекта:

• разрушающий

• неразрушающий

По месту выполнения контрольных операций различается такой контроль:

• стационарный

• подвижный

В зависимости от особенностей контролируемых параметров различается контроль:

• геометрических форм и размеров;

• физико-механических, химических и других свойств материа­лов и полуфабрикатов;

• внутреннего брака продукции (раковины, трещины и т. п.);

• технологических свойств материалов и др.

По принципу действия средства контроля подразделяются на меха­нические, электрические, химические, оптические и др.

По характеру воздействия на ход технологического процесса раз­личаются такие средства контроля:

• пассивного

• активного

Браком в производстве считаются детали, агрегаты, изделия, которые в процессе или по окончании изготовления (обработки или сборки) признаны несоответствующие стандартам, чертежам или техническим условиям.

Порядок учета, анализа и оформление брака продукции устанавливает, как правило, стандарт предприятия.

Организация работ по учету, анализу и оформлению документов о браке должна обеспечивать:

- предупреждение брака и выявление недостатков технологических процессов и оснастки, не гарантирующих стабильного качества изготовляемой продукции;

- подготовку материалов для разработки организационных и технических мероприятий, направленных на ликвидацию причин, вызвавших брак;

- своевременное и полное выявление в процессе производства всех случаев брака, объективный анализ, установление вида брака, его причин и виновников;

- своевременное изъятие и изоляцию брака;

- определение потерь от брака и полноты взысканий с виновников за брак;

- подготовку оперативной информации о недостатках в работе производственных участков, отдельных станков и агрегатов, вызвавших брак;

- составление отчетов о браке как по цехам, так и по предприятию в целом.

чет брака и потерь от брака в производстве ведется по изделиям и подразделениям-виновникам. На основании обработанной и систематизированной информации о браке руководители подразделений, по вине которых произошел брак, анализируют:

- причины возникновения брака;

- количественные показатели, характеризующие массовость брака;

- стоимость брака и потери от него (сумма, структура брака по причинам);

- виновников брака;

- изделия, по которым допущен брак.

По результатам анализа составляются организационно-технические мероприятия для устранения причин, вызвавших появление брака.

13. Суть управління проектом. Класифікація проектів. Ознаки проекту.

Під проектом розуміють комплекс науково-дослідних, проектно-конструкторських, соціально-економічних, організаційно-господар-ських та інших заходів, що пов’язанні ресурсами, виконавцями та строками, відповідно оформлені і направленні на зміну об’єкта управління, що забезпечує ефективність вирішення основних завдань та досягнення відповідних цілей за певний період. Кінцевими цілями проектів є створення та освоєння нової техніки, технології та матеріалів та ін., що сприяє виходу вітчизняної продукції на світовий ринок.

Сутність управління проектом - Забезпечити виконання робіт у конкретний термін і в межах виділених коштів відповідно до технічного завдання". Керівник проекту пильно стежить за трьома чинниками: термінами, бюджетом і якістю робіт. Ці чинники вважаються основними обмеженнями проекту.

Основними ознаками проекту є наступні:

•    зміна стану проекту задля досягнення його мети;

•    обмеженість у часі;

•    обмеженість ресурсів;

•    неповторність.

Класифікаційна ознака	Види проектів
1	2
Мета й характер діяльності	   комерційні    некомерційні
Характер та сфера діяльності	   промислові    організаційні    економічні    соціальні    дослідницькі
Масштаб та розмір проекту	   великі    середні    малі
Ступінь складності	   прості    складні    дуже складні
Склад і структура проекту	   монопроекти    мультипроекти    мегапроекти
Рівень альтернативності	   взаємовиключні    альтернативні по капіталу    незалежні    взаємовпливаючі    взаємодоповнюючі
Тривалість проекту	   короткострокові    середньострокові    довгострокові

14. Модель управління проектом. Модель оперативного управління проектом. Система управління проектом. Фазі управління проектом (фаза Формування, фаза потокового управління, фаза кризиса проекту, фаза завершення проекту).

 При вирішенні задачі оперативного управління є інформація про обмеження на допустимі значення показників і модель проекту, скориговані відповідно до рішень відповідних задач ідентифікації та прогнозування і враховують історію реалізації проекту.

У процесі управління проектами Використовують різноманітні системи управління проектами, но найпошіреніші так кличуть входити основному та розширеного управління

^ Основна система. Менеджером проекту є представник замовника, будь-яка фірма-учасник. Менеджер у проекті не Несе Фінансової відповідальності за прійняті решение. ВІН відповідає за Координацію и управления Розробка та реалізацією проекту, у контрактні отношения з іншімі учасниками проекту (крім замовника) не вступає. Перевага ОСНОВНОЇ системи Полягає в об'єктивності менеджера, недолік - у тому, что за проект відповідає замовник.

^ Система розширеного управління. Менеджер проекту Несе відповідальність за проект у межах фіксованої (кошторисної) ціни. ВІН Забезпечує управління й Координацію процесів проекту за Угодами между ним и учасниками в межах фіксованої ціни. Менеджером проекту может буті підрядна чи консалтингова фірма (в окремий випадка - інжинірингова). Менеджер управляє проектом, коордінує процеси постачання й роботи з інжинірингу. Відповідає за проект підрядчік. Різновідом системи розширеного управління є система "під ключ", коли менеджером проекту є проектно-будівельна фірма, з Якою замовник Укладає контракт "під ключ" з оголошеною вартістю проекту.

Фазі:

Розробка Концепції проекту. Авторитети етапі візначають кінцеві цілі проекту й віявляють шляхи їх Досягнення. При Авторитети передбачають можлівість альтернативних наборів цілей, Які б поряд з економічнімі враховувалі такоже Політичні, соціальні й технічні Чинник. Важлива Вимоги до визначення цілей проекту - можлівість їх кількісної ОЦІНКИ за ОБСЯГИ, термінамі, прибутку ТОЩО.

Оцінка жіттєздатності проекту передбачає Стислий (попереднє) ТЕО. Розглядають две-три альтернативи, розроблені на попередня етапі. Шкірні з них оцінюють за підібраним крітеріямі. Авторитети етапі встановлюються граничні умови, формують конкретні цілі й обмеження, а такоже візначають ВАРТІСТЬ проекту з точністю 25-40%. Результатом Такої ОЦІНКИ жіттєздатності проекту є обґрунтування Переваги однієї альтернативи перед іншімі. После Ухвалення решение про початок робіт, пов'язаних з проектом, розглядають питання про керування роботами з его реализации.

^ Попереднє планування реализации проекту. После визначення жіттєздатності проекту и Прийняття решение про початок его Здійснення складають план робіт, тобто структурно визначеня послідовність етапів робіт, Які віконують до Досягнення Вже визначеного комплексу цілей (хто й что має делать и в Які Терміни). На Основі планом робіт складають доповідні календарний графік робіт, что дает змогу точніше оцініті ВАРТІСТЬ проекту.

Контрактна фаза проекту. Для Залучення до проекту віконавців замовник повинен підготуваті Декларацію про Намір проектуваті об'єкт, де викластись основні характеристики й Можливі обмеження проекту.

Фаза реализации проекту поділяється на две підфазі: детальний (робоче) проектування и постачання; матеріалізація проекту (будівництво). Це фаза найбільшого ризико, бо ее виконан пов'язане зі значними витратами. Підфаза матеріалізації проекту передбачає закупівлю матеріалів и конструкцій; найманов ї підготовку працівніків; закупівлю (оренду) технологічного устаткування; виконан будівельно-монтажних и пуско-НАЛАГОДЖУВАЛЬНА робіт; здачу готових об'єктів в експлуатацію.

Значущість кожної фази життєвого циклу проекту оцінюють за трудовітратамі:

• розробка Концепції ставити 2-3%;

• планування проекту - 4-5;

• проектування - 10-20;

• матеріалізація проекту (будівництво) - 60-70;

• закриття проекту - 10-12%.