2.2. Визначення площі населеного пункту, яка може бути забруднена.
Можлива площа забруднення НП Sзабрнп, км2 буде залежати від величини ГT, швидкості вітруW і кута розповсюдження хімічної хмари відносно ХНО.
При швидкості вітру W більше 2 м/с (W>2) кут розповсюдження буде складати φ=45˚, як показано на прикладах рис. 14
Напрямок вітру – п івдень
|
Рис. 14. Схема розповсюдження хімічної хмари при W>2 (φ=45˚)
При визначенні площі забруднення можливого зараження необхідно враховувати як кут розповсюдженняφ, так і співвідношення між ГTі Rнп.
Розглянемо:
W>2 φ=45˚
ГT<Rнп
Sзабрнп= 1/8π(R2нп-R2сзз), км2
То Sзабрнп= 3,14 км2
2.3. Визначення можливих втрат населення нп.
Визначається, скільки людей НП можуть перебувати в зоні забруднення:
nзабрнп= Sзабрнп·Щнп, чол
то nзабрнп=242 чол
Визначаються втрати людей у НП при аварії на ХНО за формулою (13):
Втрнп= nзабрнп·0,5, чол
То Втрнп= 121 чол
Визначається орієнтовна структура втрат людей у НП, як і для довгострокового прогнозування.
ураження легкого ступеня складає Втрлсхно= 0,25·Втрнп, чол., то Втрлсхно=30чол
ураження середнього і тяжкого ступеня Втрстхно=0,4·Втрнп,чол., то Втрстхно=48чол
смертельне ураження Втрсмхно= 0,35·Втрнп, чол., то Втрсмхно= 42чол
Будується схема розповсюдження хімічної хмари, використовуючи приклади,наведені на рис. 14:
Напрямок вітру – південь
|
Рис. 14. Схема розповсюдження хімічної хмари при W>2 (φ=45˚)
Висновок
Система забезпечення хімічної безпеки повинна опиратися на аналіз і управління хімічними ризиками, виходячи із базового положення про допустимий рівень ризику, замість застарілого підходу стосовно забезпечення повної (абсолютної) безпеки. У контексті вирішення проблеми хімічної безпеки суттєве місце відводиться прогнозуванню наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.
Таке прогнозування має за мету завчасно забезпечити максимально об'єктивними даними керівництво ХНО на випадок реальної аварії з виливом (викидом) небезпечної хімічної речовини (НХР). Важливість максимально об'єктивних даних обумовлена не тільки розумінням наявності небезпеки як небезпеки, а й рядом специфічних особливостей сучасних ХНО, без урахування яких втрачають сенс будь-які плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, а в умовах реальної аварії ефективність дій буде мінімальною.
Цілком зрозуміло, що необхідно розробляти та втілювати у практику нові підходи і принципи убезпечення хімічних виробництв.
В умовах аварії з виливом (викидом) НХР здійснення хімічного контролю має першочергове значення та цілком пов'язане з фактором часу. А тому, з метою ведення хімічного контролю та оперативного одержання даних про хімічну обстановку - завчасно, тобто в умовах нормальної роботи ХНО, слід виконати наступні заходи:
• в містах, де мають місце НХР, на території ХНО, в межах санітарно-захисної зони, в населених пунктах, які розміщені в зоні потенційної небезпеки, встановити стаціонарні хімічні датчики - саме вони дають первинну інформацію про формування небезпечних концентрацій у часі і просторі;
• створити автоматизовану систему контролю за хімічним забрудненням і оповіщення персоналу об'єкта та населення в зоні потенційної хімічної небезпеки;
• реалізувати положення «Методики спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки» (наказ МЧС від 6.8.2002 р. № 186);
• проводити періодичний контроль концентрацій НХР силами підпорядкованих хімічних лабораторій чи з залученням санітарно-епідеміологічних станцій.
Крім того, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, органи управління МНС повинні знати потенційно хімічно небезпечні об'єкти на підвідомчій території, тип і кількість НХР на цих об'єктах, мати прогноз утворення можливих зон хімічного зараження у разі аварій, організовувати моніторинг потенційно небезпечних об'єктів, передбачати в планах дій щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій необхідні заходи з ліквідації наслідків можливих хімічних аварій.