
- •Контрольна робота №2
- •Реферат
- •1. Довгострокове прогнозування при аварії на хно
- •Послідовність розрахунків
- •1.1. Визначення кількості розлитої речовини.
- •1.2. Визначення теоретично можливої глибини розповсюдження хмари (Гт).
- •1.3.Визначення площі можливого забруднення населеного пункту.
- •1.4. Визначення кількості людей у населеному пункті, які проживають на забрудненій площі.
- •1.5. Розрахунок можливих втрат населення нп і робітників хно.
- •1.6. Побудова схеми розповсюдження хімічної хмари.
- •2. Аварійне прогнозування на час після аварії τавар, годин
- •2.1. Визначення можливої глибини розповсюдження хмари.
- •2.2. Визначення площі населеного пункту, яка може бути забруднена.
- •2.3. Визначення можливих втрат населення нп.
- •Висновок
- •Список використаної літератури
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ
Кафедра української філології, теорії та історії літератури
Контрольна робота №2
Робота
студентки 541М групи
Туришевої Марії
Перевірила
Д.ф.н. Даніленко І.І.
Миколаїв 2015
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧОРНОМОРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПЕТРА МОГИЛИ
Кафедра української філології, теорії та історії літератури
Реферат
На тему: «Ролан Барт про загальну міфологізацію літератури.»
Робота
студентки 541М групи
Туришевої Марії
Перевірила
Д.ф.н. Даніленко І.І.
Миколаїв 2015
Зміст
Вступ……………………………………………………………….….3
Вихідні дані………………………………………….………………..4
1. Довгострокове прогнозування при аварії на ХНО…………...….5
2. Аварійне прогнозування на час після аварії…………….…....….8
Висновки……………………………………………………………..11
Список використаної літератури……………………………….…..12
Вступ
Дослідження причин виникнення небезпек, їх характеристик, особливостей впливу сприяють розробці ефективних заходів захисту, що спрямовані на забезпечення нормальної життєдіяльності людини. Керування безпекою та стійкістю функціонування системи „людина — життєве середовище" залежить від глибини прогнозу соціально-економічних наслідків небезпечних ситуацій та своєчасного планування і виконання низки попереджувальних та захисних заходів.
Прогнозування наслідків небезпечних та екстремальних ситуацій повинно включати:
— оцінку імовірності та аналіз причин виникнення екстремальних ситуацій;
— очікувану силу впливу (інтенсивність) та механізми розвитку небезпеки
(ураження);
— характеристику та розміри ураження реципієнтів (населення, тваринний
та рослинний світ, повітряне та геологічне середовища, водоймища,
господарські об'єкти);
— агресивність та глибину впливу чинників небезпеки (імовірність
генетичних змін у біосфері, тривалість періодів прояву негативних
наслідків, багатоступеневість такого прояву тощо);
— періодичність виникнення небезпечних та екстремальних ситуацій та їх
динаміку;
— визначення величини збитків у випадку реалізації небезпечних та
екстремальних ситуацій.
Оцінку потенційних збитків необхідно проводити на стадіях передпроектних та науково-дослідних розробок при виборі пріоритетних заходів захисту конкретної ділянки території, при обгрунтуванні вибору варіантів розташування міського будівництва на територіях з екстремальними природними умовами, при розробці генеральних планів міст, проектів забудови, пропозицій щодо розширення, реконструкції та технічного переозброєння підприємств, при розробці схем інженерного захисту територій.
Вибираючи варіант найбільш ефективних попереджувальних та запобіжних заходів необхідно враховувати суму інвестицій та величину збитків, яких вдасться уникнути в результаті їх реалізації (при відсутності можливості повного захисту).