2. Джерела вторинного електроживлення.

Вони являють собою функціональні вузли РЕА або закінчені пристрої, що використовують енергію, отриману від системи електропостачання або джерела первинного електроживлення та призначені для організації вторинного електроживлення радіоапаратури.

Класифікація джерел вторинного електроживлення. Джерела вторинного електроживлення можна класифікувати за наступними ознаками:

1. За типом ланцюга живлення:

   1. ДЖ, що використовують електричну енергію, отриману від однофазної мережі змінного струму;

   2. ДЖ, що використовують електричну енергію, отриману від трифазної мережі змінного струму;

   3. ДЖ, що використовують електричну енергію автономного джерела постійного струму.

2. За напругою на навантаженні:

   1. ДЖ низькою (до 100 В) напругою;

   2. ДЖ середньою (від 100 до 1000 В) напругою;

   3. ДЖ високою (понад 1000 В) напругою.

3. За потужністю навантаження:

   1. ДЖ низької потужності (до 100 Вт);

   2. ДЖ середньої потужності (від100 до 1000 Вт);

   3. ДЖ великої потужності (понад 1000 Вт).

4. За родом струму навантаження:

   1. ДЖ з виходом на змінному струмі;

   2. ДЖ з виходом на постійному струмі;

   3. ДЖ з виходом на змінному і постійному струмах.

5. За числом виходів:

   1. одноканальні ДЖ, що мають один вихід з постійним або змінним струмом;

   2. багатоканальні ДЖ, що мають дві або більше вихідні напруги.

6. По стабільності напруги на навантаженні:

   1. стабілізовані ДЖ;

   2. дестабілізовані ДЖ.

Стабілізовані джерела живлення мають у своєму складі , принаймні, один стабілізатор напруги (струму) і можуть бути розділені:

а) за характером стабілізації напруги:

• ДЖ з безперервним регулюванням;

• ДЖ з імпульсним регулюванням.

б) за характером зворотного зв'язку:

• параметричні;

• компенсаційні;

• комбіновані;

в) за точності стабілізації вихідної напруги:

• ДЖ з низькою стабільністю вихідної напруги (сумарна нестабільність вихідної напруги більше 2 - 5%);

• ДЖ із середньою стабільністю вихідної напруги (сумарна нестабільність не більше 0,5 - 2%);

• ДЖ з високою нестабільністю вихідної напруги (сумарна нестабільність до 0,1 - 0,5%);

• прецизійні ДЖ (сумарна нестабільність менш 0,1%).

3. Параметри мережі живлення електроенергією.

Основні електричні параметри мережі електроживлення:

1. Номінальне значення напруги живлення.

1. Відносна нестабільність напруги живлення, що характеризує можливі межі зміни її значення щодо номінального - верхня межа і нижня межа

де U_п.макс і U_п.мин - максимальне та мінімальне значення напруги мережі живлення.

3. Внутрішній опір первинного джерела живлення електроенергією та мережі живлення.

4. Рівень пульсацій напруги живлення на виході джерела вторинного електроживлення (для мережі постійного струму), що характеризує амплітуду (або ефективне значення) змінної складової напруги, прикладеної до ДЖ. Рівень пульсацій може також визначатися відношенням значення амплітуди (або ефективного значення) змінної складової напруги живлення до його номінального значення.

5. Частота, можливі перекручування форми кривої напруги живлення та можлива несиметрія по фазах мережі живлення.

Параметри джерел вторинного електроживлення.

1. Номінальні вихідні напруги та струми.

2. Нестабільність вихідних напруг у процесі експлуатації.

3. Максимальна, мінімальна та номінальна потужності по кожній з вихідних ланцюгів ДЖ. Для джерел живлення з виходом на змінному струмі задаються максимальне, мінімальне і номінальне значення повної потужності (у вольт-амперах) S = U / Z (де U - діюче значення напруги на навантаженні, Z- модуль повного опору навантаження) і відповідні значення коефіцієнтів потужності навантаження cos φ=R/Z, де R- активний опір навантаження.

4. Номінальне значення струму, що споживається ДЖ від мережі електроживлення або первинного джерела живлення електроенергією. Для ДЖ, що працює в режимі змінного навантаження, задаються номінальне, максимальне і мінімальне значення потужності, що споживається від первинного ДЖ.

5. Для ДЖ, що живляться від мережі (або джерела) змінного струму, коефіцієнт потужності cosφ = P/S, де P - активна складова повної потужності, яка споживається ДЖ від первинної мережі. Для навантажень постійного струму cosφ = 1, тому що P=S .

6. Коефіцієнт корисної дії в номінальному режимі

де n - число виходів (вихідних ланцюгів) ДЖ; Р_ні._ном - номінальна потужність, передана в навантаження по i-му виходу; Р_п.ном - номінальна споживана потужність.

7. Внутрішній опір ДЖ, рівний чисельному значенню відношення зміни вихідної напруги ΔU_вих до струму навантаження, що викликав її зміни (вихідного струму) ΔI_вих (рис. 1.1.)

Рисунок 1.1. – Навантажувальна характеристика ДЖ:

1 - характеристика ідеального джерела живлення;

2 - характеристика реального джерела живлення

8. Рівень пульсацій вихідної напруги ДЖ і/або коефіцієнт пульсацій К_п (рис. 1.2.)

Рисунок 1.2 – Тимчасова діаграма вихідної напруги джерела живлення з виходом на постійному струмі.

Кп = U_п/U₀, де U_п, U₀ - змінна і постійна складові вихідної напруги. Іноді визначають Кп як відношення подвоєного значення U_п до U₀.