- •6.040106 «Екологія навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної та заочної форм навчання
- •Київ нухт 2013
- •Передмова
- •1. Предмет органічної хімії
- •2. Електронна будова атому Карбону
- •2.1. Поняття про гібридизацію атомів Карбону.
- •3. Типи хімічних зв’язків в органічних сполуках
- •3.1. Характеристики ковалентного зв’язку
- •3.2. Електронні впливи (електронні ефекти в молекулах)
- •3.4. Типи утворення і види ковалентних зв’язків
- •4. Класифікація органічних сполук
- •5.1. Номенклатура і загальні принципи сучасної хімічної термінології
- •5.2. Ізомерія алканів та їх одновалентних залишків (алкілів)
- •5.3. Поняття про первинні, вторинні, третинні атоми Карбону
- •5.4. Правила номенклатури iupac
- •5.5. Методи добування алканів
- •5.6. Хімічні властивості алканів
- •5.7. Окремі представники
- •6. Алкени
- •6.1. Ізомерія алкенів
- •6.2. Номенклатура
- •6.3. Методи добування
- •6.4. Хімічні властивості
- •IV. Ізомеризація.
- •6.5. Просторова будова (стереохімія) алкенів (гомологів етену)
- •6.6. Окремі представники
- •7.1. Методи добування
- •7.2. Хімічні властивості
- •IV. Реакції заміщення атома Гідрогену біля потрійного зв’язку.
- •7.3. Окремі представники
- •8. Алкадієни
- •8.1. Ізомерія алкадієнів
- •8.2. Класифікація
- •8.3. Методи добування
- •8.4. Хімічні властивості
- •8.5. Окремі представники
- •9. Циклоалкани
- •9.1. Номенклатура. Ізомерія
- •9.2. Будова циклоалканів
- •9.3. Сучасні уявлення про будову малих циклів
- •9.4. Стереохімія циклоалканів
- •9.5. Окремі представники
- •10. Арени (Ароматичні вуглеводні)
- •10. 1. Класифікація ароматичних сполук
- •10.2. Ароматичні вуглеводні з одним бензеновим ядром
- •10.2.1. Будова молекули бензену
- •10.2.2. Гомологи бензену
- •10.2.3. Ізомерія та номенклатура.
- •10.2.4. Методи добування бензену та його гомологів.
- •10.2.5. Хімічні властивості
- •10.2.6. Окремі представники
- •10.3. Багатоядерні ароматичні вуглеводні
- •10.3.1. Багатоядерні ароматичні вуглеводні з неконденсованими бензеновими ядрами
- •1. Група дифенілу.
- •2. Дифенілметан.
- •3. Група трифенілметану.
- •10.3.2. Багатоядерні ароматичні сполуки з конденсованими ядрами
- •11. Галогеновуглеводні
- •11.1. Класифікація
- •11.2. Номенклатура
- •11.3. Ізомерія
- •11.3. Методи добування
- •11.4. Хімічні властивості
- •11.5. Окремі представники
- •12. Гідроксисполуки (спирти)
- •12.1. Класифікація
- •12.2. Номенклатура
- •12.3. Ізомерія
- •12.4. Фізичні властивості
- •12.5. Методи добування одноатомних спиртів
- •12.6. Хімічні властивості спиртів
- •Третинні спирти окиснюються важко з розривом карбонового ланцюга.
- •12.7. Окремі представники
- •13. Багатоатомні спирти
- •13.1. Хімічні властивості
- •13.2. Окремі представники
- •14.Феноли
- •14.1. Номенклатура
- •14.2. Методи добування
- •14.3. Фізичні властивості
- •14.4. Хімічні властивості.
- •14.5. Окремі представники
- •15. Етери
- •15.6. Хімічні властивості
- •15.7. Окремі представники
- •16. Оксосполуки ( альдегіди і кетони)
- •16.1. Класифікація
- •16.2. Ізомерія
- •16.3. Номенклатура
- •16.4. Методи добування
- •16.5. Фізичні властивості
- •16.6. Хімічні властивості
- •I. Реакції приєднання.
- •III. Реакції заміщення.
- •IV. Реакції полімеризації.
- •16.7. Окремі представники
- •17. Карбонові кислоти
- •17.1. Одноосновні карбонові кислоти
- •17.1.1. Номенклатура
- •Назви деяких карбонових кислот
- •17.1.2. Ізомерія
- •17.1.3. Методи добування
- •17.1.4. Фізичні властивості
- •17.1.5. Хімічні властивості
- •17.1.6. Окремі представники
- •17.2. Дикарбонові кислоти
- •Назви деяких дикарбонових кислот
- •17.2.1. Методи добування
- •17.2.2. Фізичні властивості
- •17.2.3. Хімічні властивості
- •17.2.4. Окремі представники
- •17.3. Ненасичені монокарбонові кислоти
- •Назви деяких ненасичених монокарбонових кислот
- •18. Жири
- •18.1. Фізичні властивості
- •18.2. Методи добування
- •18.3. Хімічні властивості
- •1. Гідроліз, або омилення:
- •2. Гідрогенізація жирів
- •3. Згіркнення жирів
- •18.4. Застосування жирів
- •19. Гідроксикарбонові кислоти. Гідроксикислоти
- •19.1. Ізомерія
- •19.2. Методи добування
- •19.3. Фізичні властивості
- •19.4. Хімічні властивості
- •20. Оптична ізомерія гідроксикислот
- •21. Вуглеводи
- •21.1. Класифікація вуглеводів
- •21.2. Моносахариди
- •21.2.1. Будова моносахаридів
- •21.2.2. Стереохімія моноз
- •21.2.3. Циклічна структура моносахаридів
- •21.2.4. Характер окисних кілець
- •21.2.5. Таутомерна рівновага моносахаридів. Явище мутаротації
- •21.2.6. Поняття про конформаційну ізомерію
- •21.2.7. Методи добування
- •21.2.8. Фізичні властивості
- •21.2.9. Хімічні властивості
- •1. Реакції окиснення моносахаридів:
- •7. Дія мінеральних кислот.
- •8. Реакція алкілювання.
- •9. Реакція ацилювання.
- •10. Утворення сахаратів.
- •11. Бродіння моносахаридів.
- •21.2.10. Окремі представники
- •21.3. Полісахариди
- •21.3.1. Олігосахариди (сахароподібні полісахариди)
- •21.3.1.1. Дисахариди (біози)
- •21.3.1.2. Глікозил-глікози (відновлювальні дисахариди)
- •21.3.1.3. Глікозил-глікозиди, або невідновлювальні дисахариди
- •21.3.2. Вищі полісахариди (поліози, несахароподібні складні вуглеводи)
- •22. Нітрогеновмісні органічні сполуки
- •22.1. Нітросполуки жирного й ароматичного рядів
- •22.1.1. Класифікація
- •22.1.2. Номенклатура
- •22.1.3. Ізомерія
- •22.1.4. Методи добування
- •22.1.5. Фізичні властивості
- •22.1.6. Хімічні властивості нітросполук
- •22.1.7. Окремі представники
- •22.2.1. Класифікація
- •22.2.2. Номенклатура
- •22.2.3. Ізомерія
- •22.2.4. Методи добування
- •22.2.5. Фізичні властивості
- •22.2.6. Хімічні властивості
- •22.2.7. Окремі представники
- •22.3. Ароматичні діазо- та азосполуки
- •22.3.1. Номенклатура
- •22.3.2. Методи добування
- •22.3.3. Фізичні властивості
- •22.3.4. Хімічні властивості
- •22.4. Амінокислоти
- •22.4.1. Класифікація
- •22.4.2. Номенклатура
- •22.4.3. Ізомерія
- •22.4.4. Методи добування
- •22.4.5. Будова молекул
- •22.4.6. Фізичні властивості
- •22.4.7. Хімічні властивості
- •22.4.8. Окремі представники
- •Література
- •6.051301. «Хімічна технологія», 6.051401 «Біотехнологія»
- •6.040106 «Екологія навколишнього середовища та збалансоване природокористування» денної та заочної форм навчання
IV. Реакції заміщення атома Гідрогену біля потрійного зв’язку.
1. Алкілювання ацетилену галоїдними алкілами:
2. Якісна реакція на кінцевий потрійний зв’язок (якісна реакція на атом Гідрогену біля потрійного зв’язку) – утворення осадів ацетиленідів одновалентного Купруму або Аргентуму (Cu або Ag):
3. Реакція Фаворського-Шостаковського – взаємодія алкінів з органічними кислотами і спиртами:
а) взаємодія зі спиртами:
б) взаємодія з карбоновими кислотами:
4. Реакція Фаворського-Назарова – реакція взаємодії алкінів, що мають потрійний зв’язок, з оксосполуками (альдегідами чи кетонами).
7.3. Окремі представники
Ацетилен – безбарвний газ з ефірним запахом, виявляє наркотичну дію, слабко розчиняється у воді, дещо краще – в ацетоні. Вперше був добутий Ф. Велером (1862 р.) гідролізом кальцій карбіду.
З повітрям ацетилен утворює вибухові суміші. Під час спалювання ацетилену в чистому кисні температура підвищується до 2700°С, тому ацетилен використовується для автогенного зварювання. Крім того, ацетилен є вихідною сполукою для виробництва пластичних мас і синтетичного каучуку.
Вінілацетилен (1-бутен-3-ін) – газоподібний вуглеводень (Ткип = -5°С), утворюється під час димеризації ацетилену. Під дією хлороводню перетворюється на хлоропрен (2-хлоро-1,3-бутадієн), полімеризація якого дає малостійкі хлоропренові каучуки. Під час гідратації вінілацетилену утворюється також важлива сполука – метилвінілкетон; неповне гідрування дає 1,3-бутадієн:
[1], c. 167-176; [2], с. 268-280.
Контрольні запитання та завдання
1. Напишіть структури ізомерів гексину та вкажіть їх назви за номенклатурою IUPAC.
2. Опишіть прості хімічні реакції, за допомогою яких можна розрізнити етан, етилен, ацетилен.
3. Яка геометрія молекул 1-бутину; 2-бутину; 2-гептен-5-іну?
4. Напишіть схеми синтезу з ацетилену наведених нижче сполук, використовуючи будь-які органічні та неорганічні реагенти: а) 1,1-дибромоетану; б) ацетальдегіду; в) пропіну; г) 2-бутину; д) транс-2-бутену.
5. Закінчте наведені нижче рівняння, прокоментуйте їх та вкажіть назви усіх органічних сполук:
8. Алкадієни
Це вуглеводні, що мають в молекулах два подвійні зв’язки. Загальна формула: CnH2n-2.
Цей клас ізомерний класу алкінів, що мають таку саму загальну формулу.
8.1. Ізомерія алкадієнів
Ізомерія карбонового скелету – ізомерія взаємного розташування подвійних зв’язків.
8.2. Класифікація
За взаємним розташуванням подвійних зв’язків у молекулі алкадієни поділяються на три групи:
кумульовані – такі, де обидва подвійні зв’язки знаходяться при тому самому атому Карбону:
ізольовані – такі, де між двома подвійними зв’язками (етиленовими зв’язками) знаходиться одна або декілька метиленових або заміщених метиленових груп:
кон’юговані – такі, що містять угруповання:
ця група є найцікавішою з теоретичної точки зору і найкориснішою з практичної точки зору, зокрема для добування каучуків.
Пі (π) – кон’югація
Не існує окремих електронних хмаринок кожного з π-зв’язків. Ці хмаринки (не маючи жорсткої матеріальної межі) взаємо проникають одна в одну, тобто кон’югуються (зчіплюються), утворюючи єдину молекулярну π-електронну хмаринку, у якої кожен з π-електронів не належить якомусь окремому «своєму» атому, а належить усій кон’югованій системі. Таким чином, електронна густина кожного з електронів цієї системи делокалізована. Це дає змогу в такій системі здійснюватися мезомерному ефекту.
