7.1. Методи добування

Відщеплення галогеноводнів від віцинальних та гемінальних дигалогенопохідних:

а) із віцинальних

б) із гемінальних

Як і у випадку алкенів, при відщепленні тут діє правило Зайцева, але можливе утворення ізомерних кумульованих дієнів:

Алкілювання ацетилену галоїдними алкілами (галогеналканами). Метод добування гомологів етину буде розглянутий у хімічних властивостях алкінів.

7.2. Хімічні властивості

Потрійний зв’язок складається із σ-зв’язку, утвореного sp-гібридними орбіталями сусідніх атомів Карбону, а також двох π-зв’язків, утворених негібридизованими р-орбіталями і розташованих у двох взаємно перпендикулярних площинах.

Здавалося б, що маючи два π-зв’язки, алкіни повинні були б швидше, ніж алкени, вступати в реакції приєднання. В дійсності ж алкіни в цих реакціях є інертнішими за алкени. Наприклад, вони повільніше знебарвлюють жовтий розчин бромної води і рожевий розчин калійперманганату.

Це пояснюється тим, що електронна густина трьох із чотирьох орбіталей кожного атома Карбону в молекулах алкінів зосереджена в між’ядерному просторі.

Тому подвійний зв’язок є більш доступним для атакуючого агенту.

.

Друга особливість реакційної здатності алкінів порівняно з алкенами полягає в тому, що для алкінів, на відміну від алкенів, характерні реакції заміщення атомів Гідрогену при ненасиченому зв’язку.

Внаслідок концентрації електронної густини в між’ядерному просторі відбувається поляризація зв’язків С–Н, тому атом Гідрогену легко вступає в реакції заміщення на інші атоми і групи.

Зокрема, ця здатність використовується для якісного виявлення кінцевого потрійного зв’язку, а також для добування гомологів ацетилену.

І. Реакції приєднання алкінів.

Алкіни вступають практично в усі ті реакції, що і алкени, але приєднання іде в дві стадії: спочатку з розривом одного π-зв’язку, а потім другого.

1. Гідрогенізація:

2. Галогенування:

3. Гідрогалогенування – іде за правилом Марковнікова, як у алкенів:

4. Приєднання води (гідратація) відрізняється від гідратації алкенів.

Гідратація алкінів за Кучеровим:

Правило Ельтекова: Гідроксил та аміногрупа не можуть існувати біля атома Карбону з подвійним зв’язком; такі сполуки вже в момент утворення підлягають перегрупуванню з переходом атома Гідрогену на інший кінець подвійного зв’язку.

В реакції Кучерова із ацетилену утворюється оцтовий альдегід, а з інших алкінів – кетони:

в) алкін, що має потрійний зв’язок в середині ланцюга, утворює два ізомерних кетони:

ІІ. Реакції окиснення.

Реакції окиснення дещо відрізняються від окиснення алкенів. Дія розведеного розчину перманганату приводить до утворення α-дикарбонільних сполук (порівняти з реакцією Вагнера).

ІІІ. Реакції подовження ланцюга.

Димеризація ацетилену:

При приєднанні молекул водню до вінілацетилену переважно утворюється бутадієн-1,3. Оскільки така система стабілізована кон’югацією (тобто при її утворенні виділяється додаткова порція енергії – статичний ефект кон’югації), порівняно з іншим можливим ізомером – етилацетиленом.