22.2.5. Фізичні властивості

Аліфатичні найпростіші аміни (метил-, диметил- і триметиламін) — газоподібні, горючі, безбарвні речовини. Інші нижчі аміни — рідини. Всі вони мають запах амоніаку і, подібно амоніаку, добре розчинні у воді. Розчинність у воді зменшується зі збільшенням молекулярної маси аміну. Аміни, що містять у молекулі більше трьох атомів Карбону, мають неприємний запах зіпсованої риби. Вищі аміни є твердими речовинами, без запаху. Ароматичні аміни є рідинами або твердими речовинами з неприємним запахом. Як правило, вони мають сильну фізіологічну дію — є отруйними для людини. Молекули первинних і вторинних амінів асоційовані за рахунок водневих зв'язків (але значно менше, ніж відповідні спирти)

22.2.6. Хімічні властивості

1. Кислотно-основні властивості амінів. Основні властивості амінів пояснюються нуклеофільним характером атома Нітрогену, що має неподілену пару електронів, за рахунок якої він здатний приєднувати протон. Порівняно з амоніаком аліфатичні аміни мають більш сильно виявлені основні властивості. У разі переходу від первинного до третинного аміну електронна густина на атомі Нітрогену закономірно зростає під впливом оточуючих алкільних груп

Аміни виявляють основні властивості в реакціях з мінеральними кислотами, утворюючи алкіламонієві солі:

Під дією сильних основ із цих солей вилучаються вільні аміни:

2. Взаємодія з нітритною кислотою є характерною реакцією на аміни, що дає змогу розрізнити первинні, вторинні і третинні аміни. Нітритна кислота у вільному стані не існує, тому її добувають безпосередньо в реакційній суміші під дією деякого надлишку мінеральної кислоти на нітрит натрію.

А. Первинні аміни аліфатичного ряду на холоді утворюють нетривкі похідні алкілдіазонію, що розщеплюються з виділенням азоту:

де R = R'CH₂– .

Первинні аміни ароматичного ряду за цих самих умов утворюють високореакційні солі арилдіазонію:

Б. Вторинні аміни як аліфатичні, так і ароматичні перетворюються на N-нітрозаміни:

В. Третинні аліфатичні аміни з нітритною кислотою утворюють лише нестійкі солі, що розщеплюються під час нагрівання з утворенням складної суміші речовин, у тім числі оксосполук.

У третинних ароматичних амінів в ароматичному кільці молекул відбувається звичайне електрофільне заміщення Гідрогену на нітрозогрупу, яка спрямовується аміногрупою переважно в пара-положення, а якщо воно зайняте –в орто-положення:

3 Алкілювання амінів (реакція Гофмана розглядалася раніше).

4. Ацилювання аміногрупи можливе для первинних і вторинних амінів:

Ароматичні аміни, крім зазначених реакцій, можуть вступати також у реакції, характерні для ароматичного кільця;

5. Взаємодія з альдегідами – утворення шиффових основ (основ Шиффа, азометинів) відбувається при слабкому нагріванні:

22.2.7. Окремі представники

Моноаміни аліфатичного ряду використовуються в синтезі фармацевтичних препаратів і барвників. Етиламін також має застосування як компонент ракетного палива.

Гексаметилендіамін (1,6-діаміногексан) має найбільше практичне значення серед діамінів. Його синтезують з адипінової кислоти за схемою:

Гексаметилендіамін використовується у виробництві поліамідних синтетичних волокон, наприклад найлону, що синтезується поліконденсацією зазначеного діаміну з адипіновою кислотою:

N,N-Діметиланілін використовується у великих кількостях для виробництва трифенілметанових барвників — малахітового зеленого, метилового фіолетового тощо.

Дифеніламін застосовується як проміжна речовина у виготовленні синтетичних барвників, фармацевтичних препаратів.