Аутогемотерапія

А утогемотерапію застосовують з метою підвищення опірності організму при гострих і хронічних гнійнозапальних процесах (фурункульоз, трофічнні виразки та інше). Суть методу полягає в тому, що взяту із вени пацієнта кров одразу вводять внутрішньом'язово в верхньо-зовнішній квадрант сідниці.

Оснащення:

1. Стерильний маніпуляційний стіл, на якому підготовлені стерильні: шприци багаторазового використання ємністю 5, 10 мл, голки до 6-8 см і діаметром 1мм, пінцети, ватні кульки, марлеві серветки.

2. Робочий маніпуляційний стіл, на якому підготовлені: стерильні голки та шприци одноразового використання ємністю 5, 10 мл в упаковці, стерильні гумові рукавички одноразового використання в упаковці, стерильна маска одноразового використання в упаковці, пінцети в потрійному розчині, 70^% розчин етилового спирту в флаконі, джгут, ножиці, серветка, клейончаста подушечка, лоток чистий, лоток для використаних інструментів та матеріалів.

3. Укладка індивідуального захисту для профілактики СНІДу.

4. Ємність, промаркірована "Для використаних ватних кульок", з дез.розчином хлораміну.

5. Ємність, промаркірована "Для промивання шприців, голок", з дез.розчином.

6. Ємність, промаркірована "Для замочування одноразових шприців, голок", з дез.розчином.

Попередня підготовка до виконання навику:

• одягнути поліетиленовий фартух;

• ретельно помити руки з милом двічі під проточною водою, витерти рушником, обробити 70% розчином етилового спирту, одягнути стерильні гумові рукавички;

• одягнути стерильну маску;

• провести психологічну підготовку пацієнта;

  

• при заборі крові із вени запропонувати пацієнту зручно сісти на стілець, руку покласти на спеціальному столику долонею догори. Під ліктьовий суглоб підкласти тверду клейончасту подушечку і надати руці положення максимального розгинання; при введенні крові внутрішньом'язово запропонувати пацієнту лягти на лівий бік або на живіт, звільнити сідниці від одягу.

Основні етапи виконання навику:

• З дотриманням усіх правил асептики здійснити пункцію поверхневої вени ліктьового згину і заповнити шприц необхідною кількістю крові.

• Отриману кров негайно ввести в верхньо-зовнішній квадрант сідниці. В перший день ввести 2 мл крові, а потім через кожні 2-3 дні збільшувати дозу на 2 мл і довести її до 10-12 мл.

• Загальний курс лікування - 10-12 ін'єкцій, інтервал між ними - 2-3 дні.

• Для профілактики утворення інфільтрату до місця внутрішньом'язової ін'єкції прикласти грілку.

• Провести дезінфекцію шприца та голки після використання.

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров’я України

05 листопада 2013 року № 955

Перелік та нормативи

застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами

1. Ці Перелік та нормативи є обов’язковими для закладів охорони здоров'я всіх форм власності, медичний персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами.

2. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію і білизни, прибирання приміщень тощо медичні працівники та інший персонал повинні користуватися засобами індивідуального захисту.