2.3.Клінічні ознаки і форми перебігу

Інкубаційний період триває 3 – 11 діб. Перебіг хвороби надгострий і хронічний (латентний). Хвороба перебігає в двох формах: класичній (набряковій), яка характеризується появою сметаноподібних набряків на тілі, і нодулярній (вузликовій), при якій з’являються обмежені набряки. Класична форма – найбільш поширена і небезпечна. Вона протікає злоякісно, як правило, з 100% летальністю, а вузликова супроводжується більш доброякісним проходженням, хоча смертність при ній висока (70 – 90%) [37].

Для класичної форми міксоматозу характерною клінічною ознакою є набряки підшкірної клітковини та маленькі вузлики, переважно в ділянці голови, статевих органів та ануса. Передня частина голови сильно припухає, особливо на очах і вухах, шкіра збирається у валикоподібні складки, внаслідок чого голова кроля нагадує голову лева – “левинний вигляд” [24].

Одночасно у хворих кролів розвивається серозно-гнійний кон’юнктивіт, спостерігаються спочатку слизові, а потім гнійні виділення з очей, які товстим шаром накопичуються між повіками та очним яблуком, повністю закриваючи очні щілини. Гнійний блефарокон’юнктивіт значно ускладнює перебіг хвороби, кролик повністю втрачає зір. З носової порожнини також витікає гній, який засихає навколо носових отворів, значно утруднюючи дихання, тварина намагається дихати через рот, жалібно попискує. Кролі сильно худнуть, набувають потворної форми. У них з’являються задишка, хрипи в легенях, синюшність слизових оболонок. Температура тіла підвищується до 41,5 °С, а пізніше стає нормальною (38,5-39,5 °С). Хвороба триває у дорослих кролів 10-14 діб, у молодих тварин – 4-8 діб і майже завжди закінчується загибеллю. Якщо хвороба проявилась вперше, виліковуються лише одиничні особи [35].

Резистентність організму кроликів тієї чи іншої породи і ступінь вираження імунобіологічного стану надає більший вплив на тривалість інкубаційного періоду, форму і перебіг хвороби [43].

В кінці спалаху міксоматоз у кроликів проявляється в основному в вузликовій формі внаслідок появи слабовірулентних штамів. Ця форма має більш доброякісний перебіг, хоча летальність при ній також сягає 70 – 90%. На початку хвороби в ділянці спини, вушних раковин, носа, повік, лап, поміж пальцями й кігтями утворюються папули, вузлики, обмежені пухлини завбільшки від просяного зерна до голубинного яйця. Температура тіла в межах фізіологічної норми. Через 10-14 діб на місцях вузликових розростань та пухлин формуються осередки некрозу. Хвороба триває 30-40 діб. У разі видужання некротичні осередки загоюються впродовж 2-3 тижнів [45].

2.4. Паталогоанатоічні зміни, лабораторна і диференціальна діагностика

Паталогоанатомічні зміни. При розтині загиблих від міксоматозу кроликів в підшкірній клітковині голови, шиї, аногенітальної ділянки, кінцівок знаходять сметаноподібні інфільтрати різних розмірів. При прогресуючому процесі відмічається вогнищева пневмонія з гострим запаленням слизової оболонки дихальних шляхів. У загиблих кроликів при інфекції, яка була викликана ослабленим вірусом, знаходять множинні вузлики розміром від просяного зерна до голудинного яйця, але звичайного набряку навколишніх тканин, яка є в класичній формі, немає [3].

Діагноз грунтується на аналізі епізоотологічних даних, характерної клінічної картини захворювання, паталогоанатомічних змін та результатів лабораторних досліджень [3].

Лабораторна діагностика. Заключається в постановці біологічної проби на кролях та гістологічному дослідженні патологічного матеріалу від кролів. Останнім часом розроблені серологічні методи РІФ, РЗК, РДП, РН. Ретроспективну діагностику міксоматозу не розроблено [39].

Строк дослідження – 15 днів. В лабораторію для дослідження доставляють 2 – 3 клінічно хворих кролів або їх трупи (не пізніше 2 год після моменту загибелі) або патологічний матеріал (ділянки шкіри разом з інфільтрованою підшкірною клітковиною) в термосі з льодом або 50%-ному розчині хімічно чистого гліцерину. При цьому дотримуються заходів, щоб уникнути розповсюдження інфекції [34].

Для гістологічного дослідження беруть шматочки шкіри разом з драглистоподібною зміненою підшкірною клітковиною, фіксують в 10-15% нейтральному формаліні. Після фіксації шматочки патологічного матеріалу заливають в парафін, зрізи фарбують гематоксілін-еозіном, тіоніном або крезілвіолетом (на виявлення слизу - фарбування слизу в синій колір) [3].

При міксоматозі в клітинах епідерми шкіри та кореневої піхви волосин спостерігають вакуолізацію цитоплазми, каріолізис та каріорексис, цитоплазматичні та ацидофільні включення. Жирова тканина в ділянках проліферації жирових клітин не виявляється. Ендотелій судин не відшаровується внаслідок чого проникність їх підвищується. В дермі та підшкірній клітковині знаходять серозний інфільтрат, специфічні міксомні (слизові) клітини, набухлі фібробласти, що утворюють пухку сітку, заповнену слизовою рідиною. М'язи атрофовані, спостерігається міоліз, між’язова клітковина інфільтрована. В селезінці та лімфовузлах установлюють переповнення кров’ю, й гіперплазію, в міокарді, легенях, сім’яниках – специфічну інфільтрацію слизовими клітинами. В міксоматозних інфільтратах виявляють гістіоцитарні клітини зі специфічними вірусними включеннями [3].

У разі негативних гістологічних досліджень ставлять біопробу на 2-х кролях масою по 1,5 – 2 кг. Патологічний матеріал вводять внутрішньошкірно в заздалегідь вистриженій ділянці боку в дозі 0,1 – 0,2 мл, а також по одній краплі в кон’юнктивальні мішки обох очей. У разі позитивних результатів біопроби на 3 – 6-у добу – кон’юнктивіт і риніт. При набряковій формі хвороби в ділянці голови, вух, ануса та зовнішніх статевих органів спостерігають драглисті інфільтрати в підшкірній клітковині. З очей виділяється серозно-фібринозний або гнійний ексудат. Через 7-16 діб після зараження кролі гинуть. При вузликовій формі в ділянці голови, вух, повік та інших частин тіла утворюються вузлики, які згодом некротизуються [14].

Для бактеріологічного дослідження відбирають від вимушено забитих або загиблих кролів змінені ділянки шкіри біля повік, губ, носа, вух, геніталій, анусу, вздовж хребта. В стерильні чашки Петрі вирізають ножицями шматочки драглисто-набряклої підшкірної клітковини разом з дермальним шаром шкіри, промивають фізіологічним розчином або розчином Хенкса з антибіотиками (пеніцілін 1000ОД/мл і стрептоміцин 500мг/мл). Потім шматочки тканини переносять в стерильні ступки, подрібнюють, ретельно розтирають, розводять фізіологічним розчином або розчином Хенкса до 10%-ної суспензії, центрифугують при 1 –2 тис. об/хв протягом 10хв. Надосадову рідину обробляють антибіотиками у вищезазначених дозах, видержують при кімнатній температурі впродовж 2год. та перевіряють на стерильність шляхом висіву на поживні середовища. При відсутності росту мікрофлори на поживних середовищах надосадову рідину використовують для зараження кролів [12].

Лабораторний діагноз на міксоматоз кролів вважається встановленим при одержанні позитивних результатів біологічної проби на кролях та гістологічного дослідження [26].

Диференціальна діагностика. Передбачає необхідність виключння інфекційного фіброматозу та стафілококозу. Інфекційний фіброматоз супроводжується утворенням у різних частинах тіла невеликих підшкірних пухлин, що безслідно зникають через кілька тижнів. У новонароджених кроленят хвороба має гострий перебіг з високою летальністю. При стафілококозі підшкірні абсцеси містять густу білу гнійну масу, якої не буває при міксоматозі. Ураження очей і драглиста інфільтрація підшкірної клітковини відсутні. Бактеріологічними дослідженнями встановлюють збудника хвороби [6;15].