1.4 Організація розміщення товарів на складі

Складське господарство у дуже багатьох компаніях, будучи логістичним елементом, зберігає різноманітну підпорядкованість: відділам продажу, виробництву, технічній службі тощо. Головне завдання для логістів, наскільки це доцільно, з точки зору керованості й економічного сенсу, підпорядкувати склади під своїм керівництвом всю складську структуру компанії. Але, ще важливіше, щоб усі склади, навіть, якщо вони зберегли свою підпорядкованість іншим підрозділам, були поєднаними в єдиний ланцюг поставок (постачання) матеріалів та готової продукції.

Збільшення асортименту та вантажопотоків на складах вимагають вдосконалення бізнес-процесів. Які, в свою чергу, неможливі без сучасних інформаційних технологій. Все більшого застосування набувають штрих-кодування, RFID маркування. Автоматизуються також і самі процеси. Досягненням сучасних інформаційних технологій є запровадження автоматизованих систем керування складами (СКС), які більше відомі, як системи WMS.

В складських приміщеннях дуже важливо, щоб правильно було обладнано місце для реалізації товару, для цього встановлюються певні вимоги до розміщення стелажів і відстань між ними. Але все ж, основним завданням складів, є концентрація запасів та їх зберігання. При цьому розглядаються завдання, як традиційному, так і в логістичному аспекті. Причому, традиційним аспектом є: використовувати по повній складські приміщення; раціонально використовувати вантажно-розвантажувальні роботи; використовувати обладнання тільки за призначенням і усунути втрату товару. Що ж до логістичного аспекту, то тут ухил робиться на: своєчасне надання товару споживачам; наповнення складу запасами; захист приміщення і товару від виникнення будь-яких непередбачених ситуацій; об’єднання кількох партій товару для відправки.

Складські приміщення займають головне місце в логістичній діяльності, тому як виконують такі функціональні особливості як, постачання і розподіл. Причому кожна область функціонування має певний функціональні особливості. Також варто відзначити, що складування надає не тільки економічні, а й сервісні вигоди. При цьому про економічні вигоди можна говорити тільки після безпосереднього скорочення загальних логічних витрат. Складські приміщення виконують такі функції як, консолідація, розукрупнення, накопичення запасів, перевалка, що в свою чергу робить позитивний вплив на економічне становище.

Для того, щоб досягти високих результатів від складських приміщень, необхідно приділити увагу, що підприємства, які є учасниками системи складських приміщень є основними функціональними підрозділами. Причому просування товару може мати такий вигляд між виробниками і споживачами: прямі; ешелоновані і гнучкі. І, якщо ешелоновані системи включають в себе три рівні складу (центральний, регіональний та дилерський), то завданням дистриб’юторських складів є організація максимальної забезпеченості товаропровідної мережі.

При наповненні складських приміщень приділяється особлива увага правильному розподілу товару, який здійснюється фізичним розподілом (додаток А, рис. 1.9). Але, до виконання таких просувань вдаються тільки організації з обмеженим асортиментом продукції або ж виробники сезонного товару. Здійснюється постачання ринку товаром безпосередньо з виробничих підприємств, що дозволяє в будь-який час здійснювати просування запасів споживачам.

Не менш важливо приділяти увагу формуванню ринкового асортименту. Адже складськими приміщеннями можуть користуватися виробники, оптові та роздрібні реалізатори, які накопичують асортимент продукції, який відразу ж реалізують при отриманні замовлення. Асортимент товару може бути самим різним, від різних постачальників, найголовніше, щоб приміщення відповідало вимогам товару. І для того, щоб змішаний товар не перебував у хаосі, обов’язково виробляється сортування. Правильна пересортиця дозволяє значно знизити транспортні витрати і контролювати складські запаси.

Але, незважаючи на бажання правильно розсортувати і максимально наповнити складське приміщення, все ж, просто неможливо обійтися без технічного забезпечення. Саме тому сучасні склади використовують тільки сучасне обладнання. Крім того, обов’язково встановлюється пожежна сигналізація, яка у разі виникнення загоряння не тільки передасть сигнал, але і погасив причину. Тобто, пожежна безпека повинна бути на першому місці в будь-якому складському приміщенні. Так як, в разі спалаху витрати понесуть не лише власники приміщення, а й власники товару. Для того, щоб уникнути таких негативних наслідків, під час проведення будівельних робіт, необхідно використовувати вогнестійкий матеріал, крім того, складське приміщення має відповідати вимогам товару, який зберігатиметься. Саме тому, кожне складське приміщення ділиться на класи. Кожен клас дозволяє визначити, для яких видів матеріалу вони призначені. Це дозволяє не тільки запобігти виникненню пожежі, а й створити умови для правильного зберігання товару. Насправді всі складські приміщення будуються відповідно до вимог товару, який зберігатиметься в приміщенні.

Незважаючи на класифікацію приміщень, все ж необхідно звернути увагу, що уникнути неправильного зберігання або виникнення хімічних реакцій можна тільки в тому випадку, якщо в одному приміщенні зберігається однорідна за хімічним складом продукція. Для зберігання різних за концентрації товарів приміщення ділиться на кілька складів, що дозволяє уникнути вибухів або загоряння. І для того, щоб продукція розташовувалася у встановленому місці, вся робота в складах автоматизована, саме ж приміщення відповідає встановленим нормам і вимогам. А це означає, що складські приміщення призначені не тільки для оптимізації продажів, але і для правильного та безпечного зберігання товару.

Зберігання запасів має забезпечувати захист від механічних ушкоджень, забруднення, зміни фізико-хімічних властивостей, шкідливого впливу один на одного. Все це потребує відповідних умов та техніки збереження. Під умовами зберігання матеріалів розуміють зовнішнє середовище (температура, вологість та освітлення).

Під технікою зберігання – порядок і способи розміщення матеріалів на складі. Дуже важливе значення в організації складських процесів має розміщення та збереження матеріальних ресурсів. При розміщенні матеріалів ураховують їх: розміри, сорти, місця зберігання, рівномірність оберненості кожного виду матеріалу. Чіткий порядок розміщення дає можливість швидко знаходити необхідні матеріали при відпуску їх споживачам або вільне місце для розміщення знову отриманих партій. Розрізняють декілька способів розміщення матеріалів у складському приміщенні.

1. Сортовий (номенклатурний) порядок розміщення матеріальних ресурсів на місцях зберігання. При такому розміщенні кожному найменуванню сорту, розміру товару відводиться певне місце. Потрібно, щоб кожне місце збереження було забезпечене параметрами: марка, сорт, розмір. На складах із великим асортиментом матеріалів місця збереження маркірують за номерами або літерами. Індекси, якими позначені місця зберігання, присвоюють розміщеним на цих місцях матеріалам, вказуючи їх у картках складського обліку. За ознаками виробничого виготовлення або споживання розміщують згідно з партійністю і комплектністю.

2. Партійний порядок розміщення. Вантажі зберігаються окремо партіями, що постачаються, з окремим оформленням кожної партії, яка складається з матеріалів із індивідуальними відмінностями якості (метали різних плавок, цемент різних марок та ін.).

3. Комплектний спосіб розміщення. Запаси зберігаються в одному місці або в суміжних осередках вантажів різних найменувань, розмірів, сортів, що складають комплект одночасно споживаних у виробництві матеріалів.

За характером заповнення складського об'єму розрізняють:

– підлоговий (штабельний);

– підвісний (стелажний);

– комбінований спосіб зберігання.

Вибір способу розміщення вантажів здійснюється з урахуванням таких факторів:

– фізико-хімічних параметрів;

– ступеня масовості вантажів і механізованої їх обробки;

– вимог до техніки безпеки.

Штабельне зберігання здійснюється, коли потрібно зберігати затарені або штучні товари. При цьому формують штабель з урахуванням тиску, який створюють верхні матеріали. Цей спосіб оптимальний при зберіганні вантажів великих кількостей і невеликої номенклатури.

Переваги штабельного зберігання:

1) максимальне використання площ та об'ємів;

2) спрощення обліку матеріалів та контроль за їх рухом.

Недоліки штабельного зберігання:

1) спосіб може використовуватись тільки при обмеженні номенклатури вантажів;

2) незручність виймання запасів зі штабеля;

3) неможливість автоматизації складських робіт.

Стелажне зберігання – найбільш часто використовуваний спосіб для багатономенклатурних вантажів. Перевага стелажного зберігання: забезпечує механізацію та автоматизацію складських процесів. Недоліки стелажного зберігання:

1) недостатнє використання складських площ і складу;

2) потреба у стелажах та в більш складному підйомно-транспортному обладнанні.

Комбінований спосіб зберігання використовується для усунення недоліків двох вищезгаданих способів. На одному складі може бути використано і штабельне і стелажне зберігання залежно від виду запасів, їх габаритів та кількості.