
- •1.Світогляд, його сутність, структура і функції.
- •2. Міфологія і релігія як історичні типи світогляду.
- •3. Філософія як наука і теоретична основа…
- •4. Проблема співвідношення духовного і матеріального…
- •5. Філософія в системі культури.Ф-ції філософії.
- •6. Витоки філософії,передумови і час її виникнення…
- •7. Давньоіндійська філософія…
- •8. Давньокитайська філософія…
- •9. Антична філософія…
- •10. Порівняльна характеристика…
- •11. Атомістичний матеріалізм Демокрита…
- •12. Основні ідеї філософії Платона…
- •13. Філософія Аристотеля…
- •14. Антична філософія…
- •15. Філософія середніх віків…
- •16. Гуманізм і антропоцентризм філософії Відродження…
- •17.Західноєвропейська філософія 17 ст. …
- •18. Проблеми субстанції в філософії Нового часу…
- •19.Проблема людини і суспільства в зах.Європ…
- •21. Філософське вчення Гегеля і Феєрбаха…
- •22. Марксистська філософія…
- •23. Західна філософія 20 ст. …
- •24. Проблема раціонального і ірраціонального…
- •25. Проблема буття людини в філософії 20 ст. …
- •26.Аналітичний напрямок в філософії…
- •27. Проблеми свідомості і мови у фенології…
- •28.Українська філософія…
- •29.Києво-Могилянська академія…
- •30. Антропологічна та гуманістична філософія Сковороди…
- •31.Кирило-Мефодіївське товариство…
- •32. Українська філософська думка кінця 19…
- •33. Російська релігійна філософія кінця 19…
- •34. Філософська категорія буття…
- •35, 36. Поняття субстанції… Універсальні форми буття…
- •37.Природа як вид буття…
- •38. Духовне буття…
- •39. Проблема походження і сутності свідомості…
- •40.Структура свідомості…
- •41. Суспільна свідомість, її рівні…
- •42. Діалектика, як теорія розвитку…
- •43. Категорії діалектики як категорії буття…
- •44/45. Сутність і структура пізнання… Проблема джерел пізнання…
- •46. Проблема істини в пізнанні…
- •47. Наука як специфічна форма…
- •48. Поняття методології та методів…
- •49. Емпіричні та теоретичні методи наук. Дослідж. …
- •50. Суспільство як вид буття і система…
- •1. Фактори розвитку суспільства
- •2. Основні концепції громадського життя (натуралізм, ідеалізм, матеріалізм).
- •51. Поняття суспільного виробництва…
- •52. Соціальна структура суспільства…
- •53. Проблема типізації соціума…
- •54. Цивілізація і культура…
- •55. Детермінанти, рушійні сили іст.Процесу…
- •56.Проблеми спрям. Істор.Процесу…
- •57.Проблеми суспільного ідеалу…
- •58. Глобальні проблеми сучасності…
- •59. Людина як предмет філософії…
- •60.Людський індивід…
- •61.Цінності людського буття…
- •62. Творчість як сутнісна х-тика людини…
- •63. Свобода як філософська категорія…
- •64. Культура як об’єкт філософського осмислення…
4. Проблема співвідношення духовного і матеріального…
Серед сукупності проблем, які досліджує та чи інша область знання, можна виділити основні, базисні. Такий основний, базисної проблемою філософії, від вирішення якої, зрештою, залежить розв'язання всіх інших філософських проблем, є запитання про ставлення матеріального та духовної (ідеального),формулируемий традиційно як запитання про ставлення мислення до буття, духу до природи, свідомості до матерії. Відразу зробимо застереження, що поняття «буття», «природа», «матерія», «матеріальне» у цьому контексті вживаються як синоніми, як і поняття «дух», «мислення», «свідомість», «духовне» (ідеальне). Це питання має глибокі життєві підстави. Річ у тім, що в світі є дві групи, два класу явищ: явища матеріальні, тобто. існуючі поза навіть від свідомості, і явища духовні, тобто. ідеальні, що у свідомості. Оскільки філософія є системою знання світі є як цілому, остільки і виникла потреба з'ясувати, передусім, як співвідносяться матеріальне і ідеальне, матерія і знепритомніла, подих і природа, складові це єдине ціле.
Питання відношенні мислення до буття отримав назву основного питання філософії. Термін «основне питання філософії» ввів Ф. Енгельс в 1886 р. у роботі «Людвіг Феєрбах і поклала край класичної німецької філософії». Нині ставлення до цього питання неоднозначно. Діапазон думок коливається від намагань позбавити це запитання ореолу універсальності до його заперечення, як позбавленого пізнавального смислу і значення. Проте й інше. Неможливо ігнорувати протилежність матеріального і ідеального. Вочевидь, що предмет думки і думку про об'єкт – це один і той ж. Вже Платон зазначав тих, хто первинне брав ідею, і тих, хто первинне приймав світ речей. Дослідження співвідношення буття й свідомості, матеріального і ідеального є умовою, якого людина зможе виробити своє ставлення до світу, зможе орієнтуватися у ньому.
Чіткіше це запитання сформулював Ф.Шеллинг. Він характеризував співвідношенні об'єктивного, дійсного світу, які перебувають «з іншого боку свідомості» і «ідеального світу», який би «по цей бік свідомості»1.Бертран Рассел також писав: «>Разделен світ терпіти і матерію, і якщо так, те, що таке подих і що таке матерія? Підпорядкований чи дух матерії, чи що вона має незалежними здібностями? Чи має всесвіт якесь єдність чи мета? Розвивається чи всесвіт у напрямку до деякою мети? Чи існують закони природи чи просто віримо у яких завдяки лише властивою нам схильність до порядку? Чи є людина тим, що вона здається астрономам, - малесеньким грудочкою суміші вуглецю та води, безсилокопошащимся на маленькій і другорядною планеті? Вони ж людина є тією, що вона видавався Гамлета? Можливо, він є і тим, і тим одночасно? Чи є піднесений і низинний образи життю або усе образи життя є лише марністю? Якщо існує спосіб життя, що є піднесеним, те, що він перебуває і ми можемо його досягти? Чи потрібно добру бути вічним, щоб заслужити високої оцінки, або до добру слід прагнути, навіть якщо всесвіт неминуче йде до загибелі? Досліджувати опікується цими питаннями... - справа філософії»[1]. Отже, проблема «матерія і дух» пронизує історію у філософській думці як із найважливіших. Вона продовжує зберігати своєї актуальності як і одне з загадок світу, як і одне з суттєвих підстав щодо упорядкування філософських шкіл, навчань, поглядів.
Питання про співвідношення матеріального та духовної (ідеального)многоаспектен. У реальному житті він висвічується різними гранями, виступає у різних формулюваннях і постановках і не можна зводити лише у тривіального «що первинне?». Так, на рівні міфологічного світогляду він виступав як питання про співвідношення душі, й тіла. Пізніше постає запитання про ставлення думки до предмета думки, суспільної свідомості громадського буття, розумового й фізичного праці. І це питання про ставлення реальності й ідеалу, відношенні тим часом, що є, і тих, чого хочуть люди. Одне з найважливіших аспектів основного питання філософії є питання про співвідношення історичної потребі - і свободи людини. Розгляд всіх вищезгаданих запитань і здійснюється через призму категорій «матерія» і «свідомість», «матеріальне» і «ідеальне», «дух» і «природа».