Існують різні види класифікацій професій.

1. Н-д: розподіл професій по першій букві їх назви. Дуже незручна для професійно самовизначення, адже назва професії може бути невідома учневі.

2. Можна розділити усі професії на 2 групи: по характеру праці і переважно фізичної і переважно розумового. Але в наш час відбувається поступове стирання відмінностей між ними в зв’язку з автоматизацією і механізацією виробництва, широким запровадженням комп’ютерної техніки. Деякі професії важко класифікувати за цією ознакою.

3. Розподіл професій по галузях н/г.

Галузі народного господарства

• промисловість і будівництво;

• транспорт і зв’язок;

• с/г (тваринництво та рослинництво);

• торгівля;

• наука, освіта, культура, охорона здоров’я;

• апарат органів управління;

• побутове обслуговування.

Класифікація професій по виділених галузях н/п умовна, ці галузі часто тісно пов’язані, (н-д, охорона здоров’я, наука). Тобто, є професії галузеві і міжгалузеві, тобто поширені в ряді галузей н/г, н-д, професія слюсаря.

4. Можна також розподілити всі професії на 2 групи по признаку матеріального виробництва і професії виробничої сфери. (Сюди відносяться промисловість, с/г, будівництво, лісове господарство) і професії невиробничої сфери (охорона здоров’я, торгівля, система масової інформації, освіта). Але це та точна класифікація в результаті любої трудової діяльності отримуємо в результаті певної цінності – матеріальні і духовні.

5. Робітничі професії можна класифікувати по рівню і характеру необхідної класифікації;

   • висококваліфіковані професії (наладчики, оператори, тобто робітники виконують роботу, пов’язану із складними технологічними процесами);

   • кваліфіковані (токар, слюсар);

   • малокваліфіковані (машиністки);

   • некваліфіковані (підсобні робітники).

Ні одна із розглянутих кваліфікацій не може бути орієнтиром в виборі майбутньої професії, важко вибрати професію, не знаючи вимог, які вона пред’являє до особистості робітника і його здібностей, їх інтересів, можливостей.

Тому, необхідна класифікація, яка побудована не по галузевих ознаках, а по ознаках, що йдуть від людини. Така класифікація одна розроблена Є.А. Клімовим.

Клімов виходив з того, що професія – це певний вид трудової діяльності, який характеризується сумою вимог до людини. Кожен вид праці людини має такі компоненти і предмет праці, мету праці, знаряддя праці, умови діяльності. Саме вони визначають ці вимоги.

Дійсно, коли людина працює, то її увага спрямована не на галузь н/г, а на предмет праці. З цим предметом потрібно щось робити (мета праці). Реалізується ця мета за допомогою знарядь праці. Звичайно, для людини важливо знати умови, в яких протікає праця.

У відповідності до цих 4-х ознак і будується класифікація професій, зручна для професійного самовизначення.

3. Типи, класи, відділи, групи професій, формула професій.

1-ша ознака: (типи професій), (об’єкт) – предмет праці.

Виділяють 5 типів.

Найпоширенішим є професії, де предметом праці виступає техніка. Умовно цей тип позначають буквою “Т” (“Людина-техніка”).

Професії типу “людина-техніка” – об’єднують спеціалістів, що мають справу з технікою. Це повинні бути інтелектуально розвинуті люди, які вміють технічно мислити, втілювати на практиці конструктивні рішення. Важливу роль у їхній роботі відіграє координація рухів, зорові, слухові, вібраційні та інші сприйняття.

До них відносяться всі професії пов’язані з обслуговуванням техніки, її ремонтом, установкою, управлінням: слюсар-ремонтник, наладчик технічного обладнання, технік-механік.

Сюди відносяться професії по виробництву і обробці методів, їх механічній зборці, монтажу, а також по зборці і монтажу електрообладнання: слюсар-механік, токар, сталевар, інженер-фізик.

В тих випадках, коли праця спеціаліста направлена на монтаж, ремонт любих споруд, конструкцій – це також цей тип професій і архітектор, будівельник, технік-сантехнік.

В цей тип професій включають професії по обробці і використанню неметалічних виробів, промислових товарів і заготовник верху взуття, ткач, столер.

• по переробці продуктивності с/г: пекар, кондитер, інженер-технолог по переробці харчових продуктів;

• по обробці гірських порід, грунтів: проходчик, смахтар.

“Людина-людина” (Л)

До типу “людина-людина” - відносяться професії, вибираючи які треба мати справу з людьми. Такі професії вимагають уміння аналізувати взаємини, керувати, навчати, обслуговувати тощо. Представники цих професій повинні бути контактними, вміти спілкуватися. У професіях цього типу багато значать слова, жести, міміка, особиста поведінка і ставлення до навколишніх.

Праця людей цих професій спрямована на виховання і навчання, інформування, побутове, торгове, медичне обслуговування людей. Пов’язаний з управлінням, керівництвом людьми або колективами. В цих видах діяльність в процесі праці люди взаємодіють між собою (екскурсовод, вчитель, продавець), інформаційне обслуговування населення.

“Людина-природа” (П)

Тип професії “людина - природа” об’єднує професії, в яких об’єктом діяльності людини виступає природа (садівник, ветеринар, пасічник, агроном). Людям, що працюють в цій області повинні бути притаманні якості як тих, хто обирає професії типу “людина-людина” так і “людина-техніка”.

Коли ми пов’язуємо діяльність людини з природою, то маємо на увазі рослинні і тваринні організми. Звичайно це не значить, що спеціалісти усього типу професій не пов’язані з технікою; але вона для них виступає засобом , а не основним предметом праці. Н-д, мікробіолог, ветеринарний фельдшер, оператор тваринних комплексів.