3. Основні теорії профорієнтаційної роботи.

Існує багато теорій профорієнтації, батьком якої є Френк Парсон. В основі його теорії лежать 3 фактори:

1. Індивідуальні здібності та особливості, вміння, інтереси людини.

2. Особливості професії, вимоги, які вона висуває до людини.

3. Правильне співвідношення 1 і 2.

Концепція Парсона стала викликати критику, коли вчені довели, що розвиток не закінчується в 18-20 років, а продовжується все життя. Присутні як критичні, так і сенситивні періоди, деякі функції розвиваються швидше, деякі - повільніше.

Таким чином, одним підходом до проблеми ПО стала:

1. Концепція ВІКОВОГО РОЗВИТКУ. ЇЇ прихильники вважали, що професійний розвиток є не первинним і складається з ряду фаз.

2. Концепція ТИПИ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ, стадії професійного розвитку які опираються на віковий розвиток.

3. Концепція ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ. В її основі лежить глибоке вивчення особистості людини, її орієнтацій, мотивів, особливостей структури.

Теорії Алени Анастасі, Леона Тайлера стверджують, що в основі, наприклад: ПО лежить саморозуміння; завдяки саморозумінню людину може підвести до правильного вибору.

У нас, в даному сучасному світі існує кілька концепцій ПО. Н-д: концепція “індивідуального стилю діяльності” – за Клімовим, концепція Гуревича, який визначає 2 види профпридатності: АБСОЛЮТНА ТА ВІДНОСНА, в залежності від основних властивостей нервової системи людини.

Про зміст роботи психолога з ПО- пізніше.

Але головна проблема (крім окреслених раніше) в основа лежить в полі зору інформації:

- більше 40 тис. професій в сучасному світі == 500 щороку щезають, і 500 з’являються.

4. Історичний аспект розвитку профорієнтації.

1. 14ст. у Франції нараховувалось 2800 тис. професій.

2. 1963-65 рік. – 22 тис. роб. і професій.

З кожними роками 500 з’являється і 500 відмирає.

Іспанія 1575 р. Уарте написав працю “Дослідження здібностей до наук”. кожній людині потрібно підбирати професію індивідуально. Наприкінці 19-20 століття з’являється і зароджується сама профорієнтація.

1. засновником являється В.Штерн – запровадив поняття психотехніка

(вправи, заняття корекційні або розвивальні).

2. намагався використовувати психологічні знання у економіці і промисловості.

80 роки Тейлором, який розробляв систему інтенсифікації (покращення, більша ефективність) кращі для раціонального використання організації виробництва.

Крепелін – розробляються методи аналізу професій і професійної придатності: В.Штерн, О.Ліпман, 1913 рік “Психологія промислового виробництва”.

19-20 ст. з’являється індустріальний прогрес. Парсон відкриває своє б’юро і видає книгу “Вибір професії”.

1. визначити інтереси і здібності людей;

2. знайомство з вимогами які висувають психологічні та фізіологічні властивості;

3. спів ставити перше завдання з другим і надати людині рекомендацію.

Щокін:

• суперечності між тими професіями які існують;

• професія вибиралася несвідомо;

• професія не виправдовується

• професія не підходить людині і розчаровується;

ПО - базується на:

- глибокі знання змісту і умов;

- правильне уявлення про вимоги професій до психофізіології і фізичних якостей люд.

- психодіагностична оцінка індивідуально-психологічних особливостей людини.

Клімов, Щокін, Платонов, Штіль-Рейн, Левітові, Голована, Кронік – карта інтересів.

Функції ПО- роботи:

І. Діагностична – сформовані певні задатки здібностей.

ІІ. Виховна – формування відповідальності.

Завдання ПО:

1. Визначити людині професію відповідно до її здібностей, інтересів та здоров’я;

2. попередити вибір професій, які можуть призвести до швидкого зношування організму. Методика “прогноз” – дозволити визначити рівень сприятливості.

3. При наявності певного захворювання людині необхідно підшукати таку професію де б була мінімальна небезпека.

Оптимальне самовизначення.

• особистісне самовизначення;

• професійне самовизначення;

• життєве самовизначення.

Зміст:

1. Самопізнання – надати можливість октанту (людина, яка шукає роботу).

1. Самооцінка.

2. Саморозвиток.