План практичного заняття № 2 Сімейні правовідносини

1. Поняття сім"ї, право на сім"ю. Склад та види сімейних правовідносин.

2. Юридичні факти у сімейному праві

3. Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов"язків

4. Захист сімейних прав та інтересів

5. Строки у сімейному праві. Позовна давність у сімейному праві

Контрольні запитання:

1. Якою є мета правового регулювання сімейних відносин за Сімейним кодексом?

2. В якій частині Цивільний кодекс регулює сімейні правовідносини?

3. Дайте визначення поняттям аналогія закону і аналогія права у сімейному праві.

4. Проаналізуйте визначення сім’ї, подане у Сімейному кодексі і науковій літературі. Чи потребує, на вашу думку, уточнення законодавча дефініція?

5. Що розуміють під правом особи на сім’ю?

6. Відносини між якими особами, що перелічені в Сімейному кодексі, ним не регулюються?

7. Що таке «сімейна дієздатність осіб»?

8. Що таке свояцтво? Якою мірою відносини свояцтва врегульовані Сімейним кодексом?

9. Назвіть способи судового захисту сімейних прав та інтересів

10. Як здійснюється захист сімейних прав та інтересів особи органами опіки та піклування?

11. До яких вимог у сімейному праві застосовується позовна давність?

Завдання:

1. Випишіть з наукової літератури визначення сім»ї.

2. Порівняйте терміни «сім’я», «родина», «шлюб», «свояцтво».

Тести:

1. Сімейний кодекс регулює відносини між наступними суб’єктами:

А. Зятем, невісткою і тестем, тещею, свекром, свекрухою

Б. Дядьком, тіткою і племінником, племінницею

В. Двоюрідними братами і сестрами

Г. Прабабою, прадідом і правнуками

Д. Сватами (батьками чоловіка і дружини) між собою

2. Позовна давність до вимоги матері, що оспорює батьківство свого чоловіка становить:

А. 1 рік з дня, коли вона дізналася чи могла дізнатися про те, що її чоловік не є батьком дитини

Б. 1 рік з дня реєстрації народження дитини

В. 1 рік з дня народження дитини

Г. Не застосовується

3. Особа має право звернутися до органу опіки та піклування за захистом свого порушеного права та інтересу:

А. Перед зверненням до суду

Б. Після звернення до суду

В. Одночасно зі зверненням до суду

4. Позовна давність не застосовується до наступних вимог, що випливають з сімейних відносин:

А. Про поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя після розірвання шлюбу

Б. Про визнання батьківства особи, що вважає себе батьком дитини, народженою жінкою, що на момент зачаття чи народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком

В. Про визнання материнства особою, що вважає себе матір’ю дитини

Г. Про оспорення матір’ю дитини батьківства свого чоловіка

Д. Оспорення жінкою, що записана матір’ю дитини свого материнства

5. Право на проживання в сім'ї має:

А. Тільки повністю дієздатна особа

Б. Тільки особа, що досягла шлюбного віку або їй було надано право на шлюб

В. Тільки особа, дієздатність якої не обмежена

Г. Будь-яка особа

Д. Особа до досягнення нею 21 року

Задача 1.

Катерина та Іван Нечипоренки розірвали шлюб у травні 2011 р. Майно поділили за взаємною згодою, до суду не зверталися. У вересні 2014 р. у місцевій газеті була опублікована стаття про журналістське розслідування діяльності і статків депутатів міської ради. У статті йшлося і про її колишнього чоловіка - депутата міськради від однієї з політичних партій. Крім іншого, журналісти стверджували, що з 2010 р. він є власником великого готельно-відпочинкового комплексу в курортному містечку області. Катерина звернулася до Івана за поясненнями. Він відповів, що вони давно розлучені, все поділили і права на жодні претензії вона не має. Чи має рацію Іван?

Задача 2.

Наталія Піх і Максим Шеремета у травні 2010 р. зареєстрували шлюб, в серпні 2012 р. у них народився син Сергій, а у вересні 2013 р. вони розлучилися. У жовтні Наталія звернулася за консультацією до адвоката з приводу виключення її чоловіка як батька з актового запису про народження дитини. Вона розповіла, що її шлюб був поспішним кроком, назло колишньому коханцю Андрію Савчуку, який був одруженим і розлучатися з дружиною не збирався. Однак забути вона його не змогла і коханці продовжили таємно зустрічатися. Коли чоловік дізнався про це, він одразу подав заяву про розірвання шлюбу. Оскільки Наталія не була впевнена у батьківстві свого чоловіка, то одразу після розлучення вона вмовила Андрія пройти генетичну експертизу. Висновок підтвердив, що Сергій – його син. Андрій погодився бути записаним батьком дитини, однак в місцевому відділі РАЦС їх повідомили, що такі зміни в актовому записі про народження можливі лише на підставі рішення суду. Як можна розв’язати ситуацію з позиції строку позовної давності?

Задача 3.

У квiтнi 2008 р. Савицький пiсля повернення з тривалого вiдрядження дiзнався, що рiк тому (у квiтнi 2007 р.) його дружина продала без його згоди житловий будинок, що належить їм на правi спiльної власностi. Незадоволений цим, Савицький негайно зажадав вiд неї розiрвання договору купiвлi-продажу. Проте дружина вiдповiла вiдмовою i заявила, що вимушена була продати будинок через обмеженi матерiальнi обставини та у зв’язку з необхiднiстю придбання нової автомашини. Вона також пояснила, що не змогла погодити з ним це питання внаслiдок його тривалої вiдсутностi, а вирученi вiд продажу будинку грошi вже витрачені, що не дає змоги вирiшити питання про розiрвання договору купiвлi-продажу. Переконавшись, що його прохання виявилися безрезультатними, Савицький у жовтнi 2008 р. пiдготував позовну заяву до суду про визнання договору купiвлi- продажу житлового будинку недiйсним. Проконсультувавшись iз цього приводу у знайомого юриста, дружина пояснила Савицькому, що його звернення до суду буде безрезультатним, оскiльки вже пропущений строк позовної давностi. Вирiшивши з’ясувати обгрунтованiсть такої позицiї, Савицький звернувся в юридичну консультацiю. Якi норми сімейного i цивiльного права повиннi бути застосованi в цiй ситуації ? Чи поширюється позовна давнiсть на вимоги, якi випливають iз сiмейних відносин ? Як визначається в таких випадках строк позовної давності ? Яке роз’яснення повиннi дати Савицькому в юридичнiй консультації ?

Нормативно-правові акти

1. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- № 30.- ст. 141.

2. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікована Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 13. - ст. 145.

3. Сімейний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002 р. – № 21 – 22. – Ст. 135.

3. Цивільний кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44.

4. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 30. – Ст. 142.

Судова практика

1. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України «Про міліцію» та частини шостої статті 22 Закону України «Про пожежну безпеку» (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») від 3.06.1999р. № 5-рп/1999 // [електронний ресурс] www.ccu.gov.ua

Література:

Боштан В.Д. Медіація як альтернативний спосіб вирішення сімейних спорів і конфліктів / В. Боштан // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Випуск 20. Частина 2. Том 1. – С.156-160

Грищук А.М. Детермінація сім'ї та її ознаки / А.М. Грищук // Митна справа. – 2011. - №4. – Ч.2. - С. 3-8.

Демиденко К.Є. Правосуб’єктність дитини як учасника сімейних правовідносин / К.Є. Демиденко // Вісник Академії адвокатури України – 2012. - №3. – С. 261- 263.

Ковальська В.С. До питання про особливості сімейних правовідносин / В.С. Ковальська // Форум права. Електронне наукове фахове видання. - 2012. - №1. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу. - ‎http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/

Романовська Л.А. Поняття «дитина» як правова категорія за цивільним законодавством / Л.А. Романовська // Судова апеляція. - 2013. - №3. - С. 65-71.