- •Розширений конспект лекцій
- •Лекція 3. Тема 3. Основи теорії ухвалення управлінських рішень
- •1.Місце ухвалення рішень у процесі управління
- •2. Зміст поняття проблема в управлінській діяльності
- •3. Розширене та вузьке розуміння категорії ухвалення рішень
- •4. Головні чинники впливу на процес ухвалення управлінських рішень
- •5. Інформаційні умови ухвалення управлінських рішень
- •6. Характеристики моделей ухвалення управлінських рішень: класичної; поведінкової; ірраціональної
- •7. Інтуїтивна та раціональна технології ухвалення рішень: алгоритм, переваги й недоліки, сфери застосування
- •8. Зміст етапів раціональної технології ухвалення рішень: діагноз проблеми; накопичення інформації про проблему; опрацювання альтернативних варіантів; оцінка альтернатив; ухвалення рішення
- •9. Критерії якості інформації
- •10. Вимоги до висунення альтернатив. Критерії оцінки альтернатив та послідовність їх застосування
- •11. Класифікація методів генерування альтернатив
- •12. Характеристика та цілі застосування методів індивідуального творчого пошуку альтернатив
- •13. Характеристика та цілі застосування методів колективного творчого пошуку альтернатив
- •14. Характеристика та цілі застосування методів активізації творчого пошуку альтернативних варіантів
- •1) Колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення;
- •2) Номінальний груповий спосіб;
- •Рекомендована література до теми 3:
13. Характеристика та цілі застосування методів колективного творчого пошуку альтернатив
Порівняно з індивідуальними колективні методи є більш ефективними.
Метод «мозкового штурму» базується на забороні критицизму на етапі висунення ідей.
Метод конференції ідей припускає доброзичливу критику у формі реплік або коментарів. Вважається, що така критика може підвищити цінність ідей, що висуваються. Всі висунуті ідеї фіксуються в протоколі анонімно. Не рекомендується залучати до “конференції ідей” осіб, які скептично налаштовані щодо можливостей вирішення проблеми.
Метод колективного блокноту поєднання індивідуального незалежного висування ідей із їх колективною оцінкою. При цьому кожний учасник групи отримує блокнот, у якому викладена сутність вирішуваної проблеми. Впродовж певного періоду часу (звичайно 2 тижні) кожний учасник групи записує до блокноту власні ідеї щодо вирішення даної проблеми. Потім блокноти збирає керівник групи для узагальнення та систематизації інформації. Реалізація методу завершується творчою дискусією всієї групи та обговоренням систематизованого матеріалу.
14. Характеристика та цілі застосування методів активізації творчого пошуку альтернативних варіантів
З метою активізації процесу творчого пошуку альтернативних варіантів використовується третя група методів.
Метод контрольних запитань - стимулювання пошуку ідей за допомогою універсальних запитань.
Метод фокальних об’єктів полягає у перенесенні ознак випадково вибраних об’єктів на об’єкт, що удосконалюється. Внаслідок цього можливо отримати нові, оригінальні варіанти вирішення проблеми удосконалення даного об’єкта.
Метод морфологічного аналізу ґрунтується на дослідженні закономірностей побудови (морфології) об'єкта та застосуванні комбінаторики.
Окрім зазначених існує ще багато інших методів творчого пошуку альтернативних рішень, які в багато чому відтворюють їх, але й мають свою специфіку.
1) Колективне обговорення проблем за умов вільного висування проектів рішення;
Цей метод передбачає послабити структурованість групи. Обговорення починається з стислого пояснення ситуації, ознайомлення учасників з проблемою. Після цього кожен член групи (що виявив бажання виступити) по черзі і без зауважень з боку решти викладає власну думку.
Кожна ідея реєструється, а критика чи дискусія не виникає до того часу, поки не будуть вислухані всі варіанти вирішення проблеми чи погляди. Основна умова — висувати ідеї може будь-хто з учасників.
2) Номінальний груповий спосіб;
Цей метод засновано на таких принципах:
а) з'ясовується суть проблеми і кожен член групи у письмовій формі висловлює свої ідеї з цього приводу;
б) кожен з учасників обговорення пропонує лише одну ідею і дискусія не розпочинається до max nip, поки всі присутні не сформулюють власну думку стосовно даного питання;
в) групове обговорення покликана підсумувати, увиразнити та оцінити висунуті ідеї;
г) кожен член групи знайомиться з усіма висунутими ідеями і на основі більшості голосів ухвалюється остаточне рішення у вигляді ідеї, що визнана найдосконалішою.
Номінальний груповий спосіб зводить до мінімуму проблеми міжособистісного спілкування, залежності, що зумовлена службовим становищем, розподілом повноважень, стосунками в колективі. Такий метод сприяє швидшому досягненню згоди без зайвих зволікань, які зумовлені обговоренням.
