2. Зміст поняття проблема в управлінській діяльності

Проблема — це складне практичне або теоретичне питання, що вимагає вивчення і розв´язання, це невідповідність бажаного (нормативного) і фактичного рівнів досягнення цілей.

Проблема (англ. problem) — складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв’язання, вивчення, дослідження.

Проблема - ситуація, що потребує активних дій і є побуджуючим чинником для діяльності людини (досліджень, проектування та виконання), щоб ліківдувати наслідки чи запобігти їх виникнення.

Наявність проблеми - критичне неузгодженість між бажаним становищем і реальним.

У деяких випадках керівники організацій схильні називати проблемами якісь симптоми - ознаки існування патології, що в свою чергу і є проблемою, але самі по собі симптоми не містять протиріч або виражених причинно-наслідкових зв'язків.

Отже, проблеми виникають, коли в організації скла­дається ситуація, яка відрізняється від запланованої. Кожна проблемна ситуація зумовлена внутрішніми і зовнішніми чинниками.

Внутрішні чинники. До них належать цілі та страте­гія організації, технологія та ресурси, структура вироб­ництва, управління тощо.

Вони формують організацію як систему, тому зміна одного з них зумовлює необхід­ність прийняття заходів, які б зберегли організацію як цілісну систему.

Внутрішніми чинниками, що можуть породжувати проблеми, є і відхилення у запланованих темпах та обсягах робіт; вони виникають внаслідок неправильних дій персоналу, відсутності у працівників виконавської дисципліни або нечіткого розмежування між ними повноважень.

Зовнішні чинники. Це складові середовища, в якому працює організація. Вони можуть бути прямими і опосе­редкованими, загрозливими для неї і такими, що відкри­вають нові можливості. Наприклад, зміна смаків та пріо­ритетів споживачів створює суттєві проблеми зі збутом.

Організація може вирішувати їх не шляхом відмови від випуску звичної для себе продукції, а через її модифіка­цію або ирехід на інші ринки тощо.

Часто нові проблеми криються у зміні чинного законодавства, податкової системи та інше. Виявлення існуючих проблем забезпечує мож­ливість прогнозувати їх у майбутньому, а отже, запобі­гати їх появі і збільшувати час для підготовки відповід­них управлінських рішень.

Гострота проблеми, можливості її ефективного розв´язання залежать від конкретних умов, в яких вона виникла і буде розв´язуватися.

Ситуація — це поєднання умов і обставин, в яких виникла проблема.

Проблемну ситуацію характеризує терміновість, необхідність ухвалення рішень, місце в організації і особа, яка повинна ухвалювати рішення.

Виявлення і опис проблемної ситуації дає початкову інформацію для оцінки часу, який є в наявності для ухвалення рішення, і величини ресурсів, необхідних для цього. Оцінка величини ресурсів, необхідних для реалізації прийнятого рішення, здійснюється на подальших етапах процесу ухвалення рішення.

3. Розширене та вузьке розуміння категорії ухвалення рішень

Ухвалення рішень — це основа діяльності організації, а ухвалення та виконання управлінських рішень — найголовніший оціночний критерій керівних здібностей.

У науковій літературі зустрічається як розширене, так і вузьке розуміння процесу прийняття рішень в управлінні.

Розширене розуміння охоплює не тільки процес прийняття рішень, але і його виконання та контроль результатів його реалізації.

У вузькому розумінні прийняття рішення – це процес, який починається з констатації виникнення проблеми та завершується вибором дії, що спрямована на її усунення.

У цьому випадку прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого рішення з чисельних альтернатив.

Однак процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

У вузькому розумінні прийняття рішень розглядається лише як вибір кращого рішення з чисельних альтернатив.

У процесі аналізу вузького розуміння необхідно враховувати, що альтернативні варіанти не виникають самі собою.

Процес прийняття рішень складається не тільки з вибору кращого варіанту, але й з пошуку альтернатив, встановлення критеріїв оцінки, вибору способу оцінки альтернатив тощо.

У розширеному розумінні прийняття рішень ототожнюється з усім процесом управління.

Розширене розуміння охоплює не тільки процес прийняття рішень, але і його виконання та контроль результатів його реалізації.