3. Організація як відкрита система

Організація, як відкрита система має наступні властивості: цілісність (зміна однієї складової зумовлює зміну інших); одноосібність (кожну складову можна розглядати окремо); перспективність (розвиток у напрямі вдосконалення); незалежність (можливе відокремлення підсистеми); спеціалізованість (здатність виконувати певні роботи); централізованість (одна із складових стає домінуючою); зростання (тяжіння до розширення, збільшення); циклічністю розвитку; рівновага; непередбачуваність причин можливих збурень.

Сучасна відкрита система має вхід і вихід. Входом для організації як системи є всі види ресурсів (капітал, робоча сила, природні ресурси, інформація тощо).

Виходом — продукція, послуги, прибуток, соціальна відповідальність, освоєння ринку, забезпечення працівників.

Будь-яка організація як система складається з керуючої та керованої підсистем.

Отже, організація — це системне соціальне утворення, яке свідомо регулюється і функціонує для досягнення спільної мети.

Система — це цілісність, що складається з взаємозалежних частин, кожна з яких робить внесок у характеристики цілого.

Функціонування системи як єдиного цілого забезпечується зв'язками між її елементами, тобто частинами системи, які мають специфічні риси, властивості й особливе значення.

4. Зовнішнє та внутрішнє середовище організації

Внутрішнє середовище організації. Система менеджменту при формуванні внутрішнього середовища організації має забезпечити відповідність характеристик його найважливіших складових умовам зовнішнього середовища, в яких організація функціонує.

Складові внутрішнього середовища організації Внутрішнє середовище організації формується керівниками відповідно до їх уявлень про те, які саме елементи забезпечать її ефективне функціонування і розвиток.

Цим зумовлене існування різних підходів до структурування внутрішнього середовища організацій.

 Зовнішнє середовище організації. Успіх організації залежить не лише від досконалості її внутрішнього середовища, а й від зовнішніх щодо організації сил.

Вони прямо чи опосередковано впливають на її діяльність, ускладнюючи її чи відкриваючи перед нею нові можливості.

Тому необхідний всебічний і ретельний аналіз характеру впливу зовнішніх сил на організацію, що дасть змогу приймати такі управлінські рішення, які поліпшуватимуть конкурентні позиції організації, забезпечуватимуть її ефективне функціонування та розвиток.

Зовнішнє середовище — сукупність господарських суб'єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників.

Зовнішнє середовище прямого впливу включає постачальників, споживачів, конкурентів та інших економічних партнерів (наприклад банки).

Зовнішнє середовище опосередкованого впливу включає: економічну, соціальну, політико-правову, технологічну, екологічну, міжнародну, тощо компоненти.

Зовнішнє середовище є складним, мінливим, взаємозалежним і, як правило, невизначеним: складність — велика кількість факторів, на які організація мусить реагувати, а також рівень варіативності кожного з них. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більше факторів. Мінливість — швидкість зміни оточення організації. У деяких з них зовнішнє середовище дуже рухливе (комп'ютерні технології, електронна, хімічна, фармацевтична промисловість, біотехнології).

Менш рухливе воно у підприємств харчової, деревообробної промисловості тощо.

Крім того, в межах одного підприємства більш рухливим є середовище для одних підрозділів, зокрема, науково-дослідних, маркетингових відділів, і менш рухливим — для інших, наприклад, виробничих.

Взаємозалежність факторів (змін одного фактора спричиняє зміни інших).

Невизначеність — необмежена кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її недостовірності. Для впливу на зовнішнє середовище вони можуть використовувати потужну рекламу та засоби PR, політичну діяльність для лобіювання своїх інтересів, входження у торговельні асоціації.

Вразливість малого бізнесу зумовлена саме тим, що серед підприємців-початківців мало хто досконало володіє мистецтвом передбачувати зміни у зовнішньому середовищі, а змінювати його на свою користь їм не під силу.