Тема 4. Розвиток політичної думки в україні

Перші історико-політичні пам’ятки писемності “Слово про закон і благодать” київського митрополита Іларіона, літопис Нестора “Повість временних літ” про ідеї об’єднання князівств.

Суспільно-політичні ідеї в “Руській Правді” Ярослава. Розвиток політичної думки в “Слові о полку Ігоревім”. Політична програма Володимира Мономаха. “Повчання Володимира Мономаха”. Моральний ідеал, етичні основи князівської влади і їх втілення.

Українська політична думка козацько-гетьманської доби (др. п. ХVІІ—ХVІІІ ст.). Ідеї волі та демократії в політичному житті козацтва. Проект демократичної конституції України Пилипа Орлика (“Конституція прав і свобод Запорізького війська”). Втілення української державницької ідеї — проголошення незалежності України від Польщі та Москви. Обмеження влади гетьмана Генеральною Радою. Структура держави згідно з Конституцією Пилипа Орлика.

Основні напрями розвитку української політичної думки ХІХ — початку ХХ ст.: народницький, консервативний, комуністичний (соціалістичний) та інтегрально-націоналістичний (І. Лисяк-Рудницький). Кирило-Мефодіївське товариство (1846—1847 рр.). Соціально-політичні умови утворення Кирило-Мефодіївського товариства та основні політичні ідеї його представників. Основні ідеї, організаційні і програмні положення у «Статуті слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія”, «Книзі буття українського народу” М. Костомарова і в установчій записці В. Білозерського. Ідея федерації слов’янських народів на основі цілковитої свободи і автономії держав, які входять в цю федерацію.

Праці М. Костомарова: «Думки про федеративне начало древней Руси», «Две русских народности», «Риси народної південно-руської народності». Концепція Костомарова про українську народність.

М. Драгоманов — фундатор українського лібералізму. Політичні погляди М. Драгоманова: ідеї конституціоналізму, парламентаризму, федерації і децентралізації, місцевого самоврядування, національного самовизначення, прав і свободи людини, співвідношення політики і моралі.

Політичні погляди М. Грушевського. “Українське питання” в трактуванні М. Грушевського. Ідеї національно-територіальної автономії. Федералізм М. Грушевського і принцип децентралізації. Еволюція поглядів М. Грушевського після жовтня 1917 р. Державно-правові погляди і втілення їх у IV Універсалі Центральної Ради. Проект Конституції УНР — «статут про державний устрій, права і вільності УНР”.

Політичні погляди В. Винниченка. Соціал-демократична модель національної держави в програмі В. Винниченка. Його ставлення до жовтневої революції 1917 р., до більшовизму, до Радянської України, до України в складі СРСР. Еволюція поглядів і його політичні коливання.

М. Міхновський — ідеолог українського націоналізму. «Самостійна Україна» М. Міхновського — перший програмний документ українського націоналізму. Ідея національного солідаризму у працях М. Міхновського.

Політична теорія Д. Донцова (“Націоналізм”). Погляди Д. Донцова щодо шляхів створення самостійної України. Концепція нового інтегрального, або чинного, українського націоналізму. «Селянська дрібнобуржуазна республіка» як ідеал державного ладу.

Консервативний напрям розвитку української політичної думки ХІХ — початку ХХ ст. В. Липинський — організатор Української демократично-хліборобської партії («Листи до братів-хліборобів»). Класократія у формі історичного гетьманату. Ідеал держави — спадкова монархія на чолі з гетьманом. Принцип «територіального патріотизму» при формуванні національної еліти. Хлібороб — рушійна сила історичного процесу.

Основні напрями в розвитку української зарубіжної політичної думки: народницький, консервативний і національно-державницький.

Суть народницького напряму в становленні національної держави. Політичні погляди Р. Лащенка і С. Шелухіна. Дослідження історії українського народу як окремої культурно-етнічної спільноти, ідеї можливих федерацій його з іншими народами, питання демократичних традицій в Україні тощо.

Суть консервативного напряму в становленні національної держави. Ідеї представників українського консерватизму в еміграції С. Томашівського, В. Кучабського. Аналіз української державності з огляду на монархічні традиції в історії України.

Головні політичні ідеї національно-державницького напряму. С. Дністрянський, В. Старосольський, О. Бочковський про цілковите визнання права кожної нації на автономію і державну незалежність.

Політична думка представників української діаспори 40—80-х рр. XX ст. Національно-державницькі погляди І.Лисяка-Рудницького, В.Маркуся, Р.Шпорлюка та іних.

Суспільно-політичні погляди українських дисидентів («шістдесятників») В. Стуса, Т. Чорновола, М. Брайчевського, І. Дзюби, Л. Лук’яненка та інших.