Загальна психологія

266. Які методи визначають стратегію дослідження:

• емпіричні методи

• організаційні методи

• методи обробки даних

• інтерпретаційні методи.

267. Місце психології в системі наук знаходиться:

• на межі природничих філософських, точних, соціальних наук

• без якої-небудь певної класифікації.

• в значущому рівні - в сфері соціальних наук

• в основному в сфері філософських наук

268. Послідовні, причинно обумовлені перетворення психічних явищ у часі - це:

• психічні стани

• психічні процеси

• психічні властивості.

• психічні явища

269. У народженої дитини мозок:

• несформований

• біологічно сформований

• сформований частково

• повністю сформований.

270. Згасання функцій мозку з віком є:

• залежить від генетичної спадковості

• неминучим

• залежить від генетичної спадковості, середовища, волі індивіду

• не залежить не від чого.

271. Біологічно корисна форма поведінки, завдяки якій тварини пристосовуються до навколишнього середовища, називається:

• інтелектуальна поведінка

• навичка

• інстинкт

• операція.

272. Чоловіки оброблюють отриману інформацію за допомогою:

• ні однією півкулею.

• обох півкуль головного мозку

• однієї півкулі вибірково, відповідно до інформації

• однієї півкулі головного мозку

273. Основне поняття якої психології - „схема":

• генетичної

• психоаналітичної

• гуманістичної

• когнітивної

274. Ліва півкуля головного мозку відповідає за:

• аналітико-синтетичну діяльність

• синтетичну діяльність

• творчу діяльність

• аналітичну діяльність

275. Сучасна психологія свої дослідження базує на:

• інтуїції

• метафізиці.

• спробах і помилках

• спостереженні та експериментах

276. Предмети та явища дійсності, які впливають на наші органи почуттів, називаються:

• подразники

• ситуація

• нейрони.

• рецептори

277. Процес і результат пізнання світу людиною за допомогою відчуттів, сприйняття, пам'яті, мислення і уяви - це:

• самопізнання

• самосвідомість

• свідомість.

• сукупне знання

278. Сурдопсихологія - це психологія:

• розумововідсталих

• глухих та слабкочуючих

• немає вірної відповіді.

• сліпих та слабкобачущих

279. Три основні компоненти у структурі особистості за З.Фрейдом - це:

• "Воно", "Я", "Над "Я"

• "Я", "Вони", "Воно".

• немає вірної відповіді.

• „Над "Я", "Я", "Вони"

280. З чим були пов'язані уявлення про психіку на І етапі розвитку психології?

• фрейдизмом.

• анимізмом

• дуалізмом

• біхевіоризмом

281. З чого складається особисте несвідоме:

• переживань

• рівноваги

• ритуалів та обрядів

• слідів минулого.

282. Що вивчає психологія:

• психофізичні процеси

• морфологічні процеси.

• психічні процеси

• психологічні процеси

283. Здатність мозку відтворювати об'єкти зовнішнього світу в результаті активної взаємодії з ними у формі суб'єктивних образів, відчуттів - це:

• здібність функцій мозку

• якість функцій мозку.

• регулятивна функція мозку

• сигнальна функція мозку

284. При якому експерименті зберігається зміст звичайної діяльності людини, але створюються умови, за яких обов'язково викликається явище, що вивчається:

• скритому.

• лабораторному

• формувальному

• природному

285. Нейрони, що посилають керуючі команди до внутрішніх органів та м'язів, називають:

• ефекторні

• рефлекторні

• афекторні.

• асоціативні

286. Кому із вчених античного світу належить перший в історії психологічний трактат "О душе"?

• Аристотелю

• Еразистрату

• Тіту Лукрецію кару

• Герофілу.

287. Природно-наукову основу психологічних знань складають:

• Клініко-психологічні роботи В.М. Бехтерева та С.П.Боткіна.

• Порівняльно психологічні роботи А.І.Северцова та В.А.Вагнера

• Рефлекторна теорія І.М.Сеченова

• Еволюційне вчення Ч Дарвіна

288. Цілеспрямоване, організоване та деяким образом фіксуюче сприймання досліджуваного об'єкта, називається:

• експеримент

• спостереження

• бесіда.

• тест

289. Зазубрювання без розуміння суті, здійснення аналізу тощо - це:

• довільна пам'ять

• мимовільна пам'ять

• механічне запам'ятовування

• сенсорна пам'ять.

290. Вибірковий характер психічної діяльності, навмисний або ненавмисний вибір об'єктів - це:

• поглиблення

• направленість

• контроль

• регуляція.

291. Підвищена здатність запам'ятовування - це:

• мнемоніка.

• амнезія

• адаптація

• гіпермнезія

292. Відчуття виникають при:

• безпосередньому впливі фізичних стимулів

• немає вірної відповіді.

• частковому впливі стимулів на органи чуття

• відсутності безпосереднього впливу стимулів

293. Створення нових образів шляхом підкреслення певних рис - це:

• типізація.

• акцентування

• узагальнення

• аналогія

294. Відтворення, яке вимагає напруження нервових сил, вольових зусиль - це:

• фіксація

• пригадування

• забування

• гіперемія.

295. Зміна чутливості органів чуття під впливом дії подразника:

• подразник.

• аференція

• адаптація

• синестезія

296. Уявне відокремлення істотних властивостей предмета від несуттєвих ознак - це:

• конкретизація.

• порівняння

• абстрагування

• аглютинація

297. За характером діяльності людини існує уява:

• наукова, художня, технічна

• абстрактна, конкретна

• репродуктивна, продуктивна

• пізнавальна, суб'єктивна.

298. Згідно теорії Ж. Піаже, розвиток мислення головним чином пов'язаний:

• із взаємодією організму і оточуючого середовища

• із розвитком мови

• з умінням читати.

• із зарахуванням процесу асиміляції

299. Довготривала пам'ять має такі якості:

• обмежену ємність

• практично необмежену тривалість

• більш розвинена у дорослої людини

• усі відповіді вірні.

300. У якому рядку подано правильну класифікацію психологічних теорій пам'яті?

• не виділені окремі види психологічних теорій пам'яті.

• біхевіористична, діяльнісна, фізична, хімічна

• асоціативна, гештальт-психологічна, біхевіористична, діяльнісна

• гештальпсихологічна, фізіологічна, фізична, асоціативна

301. Яке з наведених визначень сприймання є правильним і повним?

• сприймання — це відображення предметів і явищ у цілому, в усій сукупності їх властивостей і якостей при безпосередньому впливі на аналізатори

• сприймання — це відображення людиною окремих властивостей, якостей предметів та явищ при їх безпосередньому впливі на аналізатори

• сприймання — це синтез відчуттів

• сприймання — це відображення предметів і явищ в усій сукупності їх істотних властивостей і якостей.

302. У якому рядку подані властивості, притаманні лише сприйманню:

• цілісність, константність, предметність, адаптація

• константність, адаптація, осмисленість, предметність.

• предметність, осмисленість, константність, цілісність

• сенсибілізація, цілісність, предметність

303. З усіх видів відчуттів власного аналізатора не мають тільки:

• відчуття рівноваги

• больові відчуття.

• органічні відчуття

• тактильні відчуття

304. На яку закономірність відчуттів указують такі вислови: „оксамитовий голос", „теплий звук", „холодний колір"?

• сенсибілізація

• синестезія

• адаптація

• контраст.

305. Особливості мисленнєвої діяльності учня можна вивчати за допомогою:

• тільки лабораторного експерименту

• природного і лабораторного експериментів

• природного експерименту

• не можна вивчати методом експерименту.

306. Узагальнене та опосередковане пізнання дійсності, що полягає в розкритті істотних елементів, зв'язків і відношень, що існують між предметами і явищами об'єктивного світу - це:

• процес відображення людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їх зв'язках

• мислення

• процес створення уявлень про предмети і явища об'єктивної дійсності

• процес пошуку істотно нового.

307. У якому рядку подано правильний поділ видів відтворення?

• розподіл матеріалу на смислові частини, повторення, упізнавання, пригадування.

• повторення, упізнавання, пригадування, спогади

• упізнавання, власне відтворення пригадування спогади

• узагальнення. переказування, пригадування, спогади

308. Вперше замислюємось над своїм місцем у суспільстві, над тим, хто я є у:

• юнацькому віці

• дошкільному віці

• зрілому віці.

• підлітковому віці

309. Перше народження особистості відбувається у:

• 1 рік

• 21 рік

• 6-7 років.

• 2-3 роки

310. Міра чутливості до явищ дійсності, що мають стосунок до особистості називають:

• емпатією

• фрустрацією.

• діяльністю

• сензитивністю

311. Окрема істота, самостійно існуючий організм - це:

• індивід

• особистість

• індивідуальність.

• людина

312. Апарат контролю результатів дії і порівняння їх з поставленою метою за П.Анохіним називається:

• інтеріоризацією

• мотивом

• здібностями.

• акцептором

313. Цілеспрямований характер і наявність вольового зусилля - це:

• довільна увага

• післядовільна увага

• постмимовільна увага.

• мимовільна увага

314. Поняття „післядовільна увага" було введене:

• М.М. Ланге

• О.О. Ухтомським.

• І.П. Павловим

• М.Ф. Добриніним

315. Основний вид діяльності для дітей раннього та дошкільного віку, творчий процес, що допомагає формувати внутрішній світ дитини - це:

• праця

• навчання.

• гра

• дія

316. Соціальне середовище для розвитку здібностей та формування особистості:

• не потрібне

• потрібне частково

• вкрай потрібне

• немає вірної відповіді.

317. До якої теорії відноситься цей вислів: „Поведінка особистості зумовлена рисами її характеру":

• біхевіоризму.

• гуманістичної

• персоналістичної

• психоаналізу

318. Система уявлень і понять називається:

• уміння

• знання

• дія

• діяльність.

319. Перехід зовнішньої дії у внутрішню називається:

• інтеріоризацією

• переносом.

• інтерференцією

• рефлексією

320. Багаторазове виконання дій чи видів діяльності - це:

• навичка

• дія.

• уміння

• вправа

321. Процес оволодіння системою знань, понять, умінь і навичок, необхідних в орієнтації в сучасному світі та для майбутньої професії, називається:

• навичка.

• праця

• навчання

• уміння

322. Неповторний духовний світ людини, її найвищі цінності, можливості, те, що робить її унікальною, називається:

• особистістю

• людиною.

• індивідуальністю

• індивідом

323. Особистість здебільшого керується силами підсвідомості. До якої течії належить ця ідея:

• персоналістичної

• психоаналізу

• біхевіористів.

• гуманістів

324. Що є джерелом активності:

• досвід.

• направленість

• мотив

• потреба

325. Алекситимія - це:

• повна відсутність емоцій.

• невміння говорити про свої емоції

• переживання людини, що спричинюють активність

• бурхливе вираження емоцій

326. Нестача, відсутність чогось, що порушує наш спокій і рівновагу, спонукає нас до діяльності, називається:

• інтересом

• потребою

• необхідністю.

• метою

327. Фізіологічна функція живого організму - це:

• знання

• навичка

• дія.

• рух

328. Хто з теоретиків психології стверджував, що кожна особистість має можливість розвиватися, самоактуліазуватися, здійснювати вибір:

• Е. Кречмер.

• К.Юнг

• З. Фрейд

• К. Роджерс

329. Перехід внутрішньої розумової дії у зовнішню називається:

• інтерференцією

• інтеріоризацією.

• екстеріоризацією

• переносом

330. Основні види діяльності:

• праця, навчання, уміння

• навчання, навички, гра

• мотив, навчання, гра.

• гра, праця, навчання

331. Характер людини як психологічна характеристика:

• є вродженим.

• формується впродовж життя

• є набутим

• розвивається протягом життя

332. Здібності - це:

• властивість особистості, яка виявляється у високому рівні виконання певного виду діяльності

• здатність особистості до певного виду діяльності

• всі відповіді вірні

• синтез індивідуально-типологічних особливостей особистості, що є умовами успішного здійснення певної діяльності

333. Соціальне середовище для розвитку здібностей та формування особистості:

• не потрібне

• вкрай потрібне

• потрібне частково

• зайве.

334. Група, в якій кожна особистість приймається такою як вона є, має можливість самореалізуватися - це:

• велика група.

• референтна група

• мала група

• формальна група

335. Група, в якій міжособові особистіснозначущі для її членів опосередковуються, але не є соціально значущими установками, змістом групової діяльності - це:

• асоціація

• асоціальна асоціація.

• колектив

• корпорація

336. Повнота, цілісність, визначеність та сила - це:

• риси темпераменту

• риси характеру

• структурні компоненти здібностей.

• властивості характеру

337. Особливість, протилежна пластичності, це складність або нездатність перебудувати при виконанні завдань, якщо цього вимагають обставини - це:

• сенситивність

• резистентність

• реактивність.

• ригідність

338. Етнічні спільноти, класи, вікові групи відносяться до:

• формальної групи

• великої групи

• референтної групи.

• малої групи

339. Повнота, цілісність, визначеність та сила - це:

• риси характеру

• риси темпераменту

• структурні компоненти здібностей.

• властивості характеру

340. Засіб виявлення міжособових переваг в групі та техніку фіксування емоційних переваг в групах - соціометрія була запропонована:

• Л.Уманським.

• А. Петровським

• Дж. Морено

• К.Платоном

341. Потреба людини у встановленні, збереженні та зміцненні емоційно позитивних відносин з оточуючими людьми - це:

• аффіліація

• емпатія

• атрибуція

• адаптація.

342. Привабливість, ваблення однієї людини до іншої, яке супроводжується позитивними емоціями - це:

• аффект

• інсайт.

• асоціація

• атракція

343. Здібність людини до співпереживання та співчуття до інших людей, до поняття їх внутрішнього стану - це:

• емпатія

• фантазія

• фрустрація

• рефлексія.

344. Представники якої теорії вважали джерелом вольової діяльності уявлення людини, що є необхідними складовими елементами всіх психічних процесів:

• інтелектуальної

• психоаналітичної.

• волюнтаристичної

• емоційної

345. В стриманні небажаних проявів активності виступає:

• тормозна функція

• немає правильної відповіді.

• збуджуюча функція

• обидві функції разом

346. Для психічного здоров'я особистості характерне:

• відсутність психічних захворювань

• активна життєва позиція

• відсутність хворобливих психічних проявів і адекватна дійсності регуляція особистістю своєї поведінки і діяльності

• прагнення особистості до саморегуляції.

347. Факторами становлення особистості є:

• лише спадковість

• лише середовище

• кліматичні умови.

• спадковість та соціум

348. Основними механізмами успішної взаємодії людей у міжособистісних стосунках є:

• ідентифікація, емпатія, рефлексія

• рефлексія, перенесення, стереотипізація

• раціоналізація, співчуття, співпереживання.

• атрибуція, проекція, емпатія

349. Основними властивостями темпераменту є:

• сенситивність, реактивність, активність, пластичність, ригідність

• підвищена працездатність, витривалість, концентрація

• сильний, неврівноважений, жвавий

• ритм, швидкість, реакція, збудливість.

350. Знайдіть правильне визначення поняття «характер» у психології:

форма прояву темпераменту.

• нестійкі психічні якості суб'єкта

• сукупність сталих психічних якостей особистості, які формуються в процесі соціалізації

• вроджені психічні якості суб'єктів

351. Здібності поділяють на:

• зовнішні і внутрішні

• актуальні і потенційні.

• загальні і спеціальні

• загальні, спеціальні, актуальні і потенційні

352. На думку А. Маслоу, потреба в самореалізації виникає:

• одночасно з іншими потребами

• у більшості людей

• жодна відповідь не вірна.

• у людей, що прагнуть самоповаги

353. Система міжособистісних зв'язків, що забезпечують взаємодію і передачу інформації від одних членів групи до інших - це:

• складна комунікація

• профорієнтація

• референтна комунікація.

• канали комунікацій

354. Як називаютья групи, поведінку і психологію членів якої людина зовсім не приймає, засуджує і відкидає?

• антиреферентні

• прореферентні

• референтні

• нереферентні.

355. Питання: „Якби тобі було надано можливість дізнатися про все, що про тебе думають інші члени групи (класу, бригади тощо), чиєю думкою про себе ти зацікавився б у першу (другу, третю) чергу?" більш підходить до проведення такого дослідження, як:

• методу лонгітюдного

• близнюкового методу.

• референтометрії

• соціометрії

356. Верхня кількісна межа малої групи:

• 12-15 осіб

• 20-30 осіб

• 30-40 осіб.

• 15-20 осіб

357. Негативні емоції виникають тому, що інформація:

• надмірна

• достатня

• недостатня

• майже достатня.

358. Схильність пояснювати поведінку людини на основі тих якостей, які, на наш погляд, є в неї головними, називають:

• плацебо

• ефектом ореолу

• емпатія.

• первинним ефектом

359. Нижня кількісна межа малої групи становить:

• 4-7 осіб

• 10-12 осіб.

• 2-3 особи

• 1 особу

360. Інтерес до іншої людини можна невербально висловити:

• пронизуючим голосом

• відвернувшись.

• поставивши руки в боки

• уважним поглядом, спрямованим на співрозмовника

361. Резонансне спілкування можливе лише:

• між людьми одного віку.

• між людьми з єдиною нормативно-ціннісною культурою

• між людьми одного інтелектуального рівня

• між близькими людьми

362. Використання засобів спілкування з метою передачі інформації відноситься до:

• перцептивного аспекту спілкування

• інтерактивного аспекту спілкування

• всіх аспектів одночасно.

• комунікативного аспекту спілкування

363. Основними механізмами успішної взаємодії людей у міжособистісних стосунках є:

• рефлексія, перенесення, стереотипізація

• раціоналізація, співчуття, співпереживання.

• ідентифікація, емпатія, рефлексія

• атрибуція, проекція, емпатія

364. Цілісний стан групи, відносно стійкий для неї емоційний настрій, який відображає реальну ситуацію діяльності та характер міжособистісних відносин, називається:

• наслідуванням.

• соціально-психологічним кліматом

• колективом

• фрустрацією

365. Правила, еталони поведінки, які прийняті членами групи та визначають, що люди повинні робити, яку поведінку від них очікувати в певних обставинах, називаються:

• групові санкції

• групові норми

• групові домовленості.

• групові очікування

366. Вміння та навички спілкування з людьми, від яких залежить успішність - це:

• ділові здібності.

• вербальні здібності

• комунікативні здібності

• сенсорні здібності

367. Залежно від рівня згуртованості групи поділяють на:

• дифузна група, формальна група, номінальна група, референтна група.

• дифузна група, асоціація, корпорація, колектив

• дифузна група, референтна група, асоціація, колектив

• дифузна група, мала група, номінальна група, реальна група

368. Реально існуюча або уявна група, погляди і норми якої слугують зразком для окремої особистості - це:

• референтна група

• група членства

• формальна група

• велика група.

369. Типовими формами сприйняття і розуміння людей в міжособистісних стосунках є:

• синтетична, вольова, перцептивна, когнітивна

• аналітична, емоційна, перцептивно-асоціативна, соціально-асоціативна

• емоційна, вольова, діяльнісна, поведінкова

• асоціативна, аналітично-синтетична, емоційно-вольова, перцептивно-когнітивна.