Контрольні запитання

1. Що слід розуміти під терморегуляцією організму людини?

2. Які фактори визначають метеорологічні умови?

3. Які шляхи віддачі тепла організмом у навколишнє середовище?

4. Як змінюється тепловіддача одним шляхом, якщо змінилася тепловіддача іншим?

5. Як варто змінити один із параметрів метеорологічних умов, якщо змінилися інші параметри?

6. Як впливають на терморегуляцію зниження або підвищення температури повітря?

7. Які параметри метеорологічних умов нормуються і в залежності від чого?

8. У якому НТД нормуються метеорологічні умови?

9. Які заходи забезпечують нормальні метеорологічні умови у виробничих приміщеннях?

10. Якими приладами вимірюють параметри метеорологічних умов?

Глава 3. Шкідливі речовини

3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини

Шкідлива речовина – це речовина, яка у випадку порушення вимог безпеки може при контакті з організмом людини зумовити виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я, що негативно позначається в цілому на здоров’ї нації.

На підприємствах цивільної авіації інженерно-технічний персонал має контакт із ПММ і спецрідинами, що відносяться до шкідливих речовин: бензин Б-70, етиловані бензини Б-91/115,  Б-100/130, СБ-91; авіапалива ТС-1 і РТ; масло марок ВНІІНП-75, ВНІІНП-50-1-4ф, ВНІІНП-7, Б-3В, 36/1, 36/1-КУ, 36/1-КУ"А", МН-7, 5у, ІМП-10, ВТ-301; робочі рідини марок НГЖ-4 і 7-50С-3; розчинники – діхлоретан, бензол, толуол, ксилол, чотирихлористий вуглець; спецрідини – тетрагідрофурфуриловий спирт (ТГФ), рідини І-М, ТГФ-М, метанол (метиловий спирт), "Арктика", "Арктика-200", діетиленгліколь, пил ґрунтова, пил металів.

Шкідливість речовини залежить від її фізичної будови і стану, фізико-хімічних властивостей, концентрації, шляхів проникнення в організм в момент отруєння і від умов праці.

В умовах виробництва шкідливі речовини зустрічаються в газоподібному, пароподібному, рідкому і дрібнодисперсному розпиленому стані. Шкідливі речовини проникають в організм людини через дихальні шляхи, травний тракт і навіть шкіру. Однак основний шлях їхнього проникнення – через дихальні шляхи. При цьому шкідливі речовини всмоктуються слизовою оболонкою і відразу потрапляють у кров, минаючи печінку, що в організмі людини є для них механічним і біохімічним бар'єром. Усередину організму шкідливі речовини потрапляють при палінні й прийомі їжі брудними руками. Частина цих речовин всмоктується в шлунково-кишковому тракті, надходить в печінку, де частково руйнується, нейтралізується і повертається з жовчю в травний тракт, а пройшовши його, виділяється з організму. Інша частина виділяється, минаючи печіночний бар'єр. Токсичні ароматичні й хлоровані вуглеводні, такі як бензол, ксилол, толуол, діхлоретан, а також тетраетилсвинец, добре розчинні в жирах і ліпоїдах, легко проникають в організм людини навіть через неушкоджену шкіру.

З організму людини шкідливі речовини видаляються через кишковик, легені з видихуваним повітрям і частково через шкіру. Деякі з них можуть виділятися з жовчю, слиною і грудним молоком.

За ступенем впливу на організм людини шкідливі речовини відповідно до ДСТ 12.1.007-76 "ССБТ Шкідливі речовини. Класифікація і загальні вимоги безпеки" поділяються на чотири класи небезпеки: 1 – надзвичайно небезпечні; 2 – високо небезпечні; 3 – помірно небезпечні; 4 – мало небезпечні. Клас небезпеки деяких шкідливих речовин наведений в табл. 3.1. Авіаційні ПММ у чистому вигляді без присадок відносяться до класу мало небезпечних речовин, а спецрідини -- до помірно небезпечних.

Шкідливі речовини щодо токсичної дії на зазначені органи або системи людини поділяються на такі, що:

1) діють на нервову систему, викликаючи підвищену збудливість, порушення з боку внутрішніх органів, стомлюваність і сонливість. Це метанол, рідини І-М, ТГФ-М, етиловані бензини, авіапалива ТС-1 і РТ;

2) призводять до структурних змін в тканинах печінки, які полягають у жировому переродженні, появі вогнищ омертвіння (некроз) і заростанні частини печінки жировою тканиною (цироз). Це діхлоретан, чотирихлористий вуглець;

3) порушують роботу кровотворних органів, які реагують з гемоглобіном крові, що руйнує червоні кров'яні тільця, порушує кровотворення кісткового мозку. Це окис вуглецю, бензол, толуол, свинець, тетраетилсвинець;

4) зв'язують біологічні каталізатори організму – ферменти, відсутність яких призводить до розладу роботи більшості життєво важливих систем організму. Це ртуть і фосфорорганічні сполуки;

5) подразнюють верхні дихальні шляхи. Це пари кислот, ароматичні вуглеводи;

6) припікають і подразнюють шкіру і слизові оболонки. Це сірчана, азотна, соляна кислоти, їдкий калій і натр, кальцинована сода;

7) викликають утворення злоякісних пухлин канцерогени – 3,4-бензпирен.

Авіаційний бензин – летуча прозора рідина. Бензин Б-70 безбарвний, а етильовані бензини мають таке фарбування: Б-100/130 – оранжево-червоне, Б-95/130 – жовте, Б-91/115 – зелене. Етильовані бензини більш токсичні, тому що містять етилову рідину, до складу якої входить тетраетилсвинець. Етилова рідина випаровується навіть при температурі 0 ºС. Отруєння бензином найчастіше зазнають працівники, зайняті очищенням резервуарів і ємностей, зливом і наливом, а також насосних станцій, водії і заправники літальних кораблів. Бензин потрапляє в організм людини через дихальні шляхи і навіть неушкоджену шкіру. Бензин з організму людини виділяється через легені, а розчинений у ньому тетраетилсвинець накопичується в організмі людини, викликаючи важкі отруєння навіть при невеликих кількостях. Хронічне отруєння етильованим бензином настає при його постійному діянні в концентраціях, вище гранично допустимих. При цьому з'являються запаморочення, головний біль, сп'яніння, нудота, блювота.

Гостре отруєння етильованим бензином виникає при вдиханні чи попаданні великих кількостей його на тіло людини, наприклад, при переливанні, розбризкуванні, аваріях, а також при підсмоктуванні через шланг і випадкове заковтування. При цьому може порушитися дихання людини, наступити утрата свідомості, судома. При ковтанні з'являються болі в животі і блювота. Робота з етильованим бензином повинна проводитися тільки в спецодязі. Бензин, що потрапив на руки і тіло, треба змивати теплою водою з милом. Засмоктування бензину через шланг забороняється.

Бензин "Галоша" – безбарвна, легколетюча рідина з характерним запахом. Змішується з більшістю органічних розчинників. Температура кипіння близько 80 ºС. Застосовується як розчинник. Слабкий наркотик, викликає хронічні дерматити й інші ураження шкіри.

Симптоми отруєння при подиху і віддиху пару – збудження, подібне до сп'яніння, головний біль, запаморочення, розлад подиху.

Перша допомога при отруєннях -- винести потерпілого на свіже повітря, утеплити його, при потребі зробити штучне дихання. При подразненні слизової оболонки ока -- промити його 2%-вим розчином питної соди.

Авіагас – летуча легкозаймиста рідина, що застосовується як паливо для реактивних двигунів. Потрапляє авіакеросин в організм людини переважно через дихальні шляхи при заправленні літаків, очищенні резервуарів і на пунктах зливу-наливу паливозаправників і автоцистерн. Вдихання великої кількості авіагасу викликає запаморочення, блювоту, розлад нервової системи. Авіакеросини з присадками більш шкідливий і ступінь його шкідливості залежить від авіаприсадки.

Робота з авіапаливом (авіакеросинами) повинна проводитися в спецодязі, що виключає їх попадання на відкриті ділянки тіла. При очищенні резервуарів повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту.

Протидокристалізаційні рідини (І-М-розчин моноетилового ефіру етиленгликоля в метанолі, ТГФ-тетрагідрофурфуриловий спирт, ТГФ-М розчин тетрагідрофурфурилового спирту в метанолі) використовуються як присадки, що запобігають утворенню кристалів льоду в паливах при низьких температурах і для розчинення інею, що обсипається в паливо зі стінок паливних баків літаків і вертольотів.

Рідина І-М прозора, рідини ТГФ і ТГФ-М прозорі, безбарвні чи світло-жовті, які легко поглинають вологу з повітря і добре розчиняються у воді. Це токсичні речовини нервово-паралітичного характеру, що викликають отруєння, втрату зору, а у важких випадках -- навіть смерть. Отруєння цими рідинами відбувається при вдиханні парів і контактним шляхом через шкіру. Рідини є смертельно небезпечні при прийомі їх усередину навіть у дуже малих кількостях.

Небезпека ТГФ-М і И-М визначається наявністю в них метилового спирту. Симптоми отруєння рідинами ТГФ-М і И-М – параліч, втрата свідомості, судоми. При хронічному отруєнні – утруднене дихання, оніміння язика, головний біль. При зливі, доборі проб, додаванні до палива присадки можуть при розбризкуванні попасти на шкіру, в очі. Уражені місця слід ретельно промити водою з милом. Роботи треба виконувати в гумових фартухах, рукавичках і протигазах. При попаданні противодокристалізаційних рідин усередину потерпілого треба негайно промити шлунок водою, а ще краще содовим розчином, штучно викликаючи блювоту, і лише потім відправляють потерпілого до медпункту.

Етилцелозоль (рідина І) – безбарвна, прозора, пальна рідина з характерним запахом. Змішується з водою й органічними розчинниками. Викликає отруєння при попаданні усередину організму. Симптоми отруєння – судоми, параліч, при хронічному отруєнні – оніміння язика, утруднене дихання, головний біль. Перша допомога -- дати випити теплої води, викликати блювоту, промити шлунок содовим розчином.

Метанол (метиловий спирт) – прозора, безбарвна рідина з специфічним спиртовим запахом. Найбільш шкідливий з усіх спецрідин. Сильна нервово-судинна отрута. Уражає зір. Сліпота настає при прийомі усередину 5...10 г, при прийомі 30 г – смерть.

Симптоми отруєння при легкій формі – загальна слабість, запаморочення, головний біль, шум у голові, почуття сп'яніння, тремтіння рук, порушення функцій шлунка і кишечника, при отруєнні середньої ваги – розлад зору.

Облиті місця промивають великою кількістю води. У випадку прийому усередину потерпілого негайно направляють до лікарні.

Протикризові рідини "Арктика", "Арктика-200" і "Арктика-400" – безбарвні чи світло-жовті непальні рідини без запаху, призначені для видалення льоду, інею, примерзлого снігу з поверхні літака на стоянці. Наноситься рідина на поверхню ПК за допомогою розпушуючих форсунок.

До складу рідин входить малолетючий етиленгліколь, тому концентрація його пару на відкритому повітрі не досягає значень, шкідливих для людини. Шкідливим є вдихання дрібно розпиленого етиленгликоля (аерозолю) при обробці поверхні ПК. Потрапивши в рідкому стані усередину організму, етиленгліколь уражає, головним чином, центральну нервову систему, нирки, легені, а також викликає значні розлади серцево-судинної системи людини. Його небезпека зумовлена хімічними реакціями. В результаті окислювання етиленгліколя в організмі утворюються такі нові речовини, як гліоксаль і гліколева кислота. Саме ці речовини особливо отруйні. В залежності від кількості потрапившого усередину етиленгліколя може бути легке отруєння (30-50 г) і отруєння зі смертельним результатом (100-200 г).

Перші ознаки отруєння етиленгліколем – сп'яніння, порушення, болі в попереку й у животі, сильна спрага, нудота, блювота, понос, посиніння шкіри, глибоке гучне дихання, послаблення пульсу, падіння кровоносного тиску. Зазначені ознаки з'являються не відразу, а через кілька годин.

Перша допомога при отруєнні: дати випити 2-2,5 л чистої води чи 3-4 склянки мильної води, викликати блювоту, потім укрити, теплою ковдрою.

Робоча рідина НГЖ-4 – суміш ефіру, фосфорної кислоти з присадками, що поліпшують в'язкісні, антиокисні й антикорозійні її властивості.

Рідина НГЖ-4 безпечна щодо пожежі і вибуху. Температура самозапалюванні – 630 ºС, температура спалаху – 165 ºС.

З погляду токсичності вона відноситься до другого класу небезпеки. Рідина НГЖ-4 небезпечна при попаданні на відкриті ділянки тіла і слизові оболонки організму людини. Найбільш небезпечна вона при попаданні усередину організму. При попаданні на нагріті поверхні (металеві) до 200 ºС і вище рідина розкладається на токсичні продукти.

Луги. Потрапляючи на шкіру луги викликають опік. При попаданні усередину організму зумовлюють важке дихання як наслідок опіку і набряку гортані, різкі болі в порожнині рота, стравоході і шлунку, кровотечу зі стравохідного і шлункового тракту і послаблення серцевої діяльності.