- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
1.7. Аналіз причин травматизму
Небезпечні і шкідливі виробничі фактори виробничого середовища впливають на здоров'я і працездатність людини. Вони можуть бути причиною травм за певних умов.
Причини нещасних випадків поділяються на організаційні, технічні та санітарно-гігієнічні.
Організаційні причини:
незадовільна організація, розташування і утримання робочих місць, проходів та проїздів;
порушення режиму роботи і відпочинку;
використання невідповідного інструмента, обладнання, пристроїв;
недостатня освіченість робітників, невідповідність працюючого роботі, що він виконує;
незадовільна якість або відсутність індивідуальних захистних засобів;
відсутність попередження про небезпеку;
неправильна організація праці, нераціональний режим роботи;
тривале вимушене одноманітне або ненормальне положення тіла чи окремих його частин та їх перенапруження.
Технічні причини:
недосконалість технічних процесів;
недосконалість обладнання і пристроїв;
відсутність огорож і запобіжних пристроїв;
незадовільний стан обладнання, інструмента і пристроїв.
Санітарно-гігієнічні причини:
недостатність кубатури і площі виробничих приміщень;
ненормальні метеорологічні умови (температура, вологість, швидкість руху і тиск повітря); теплові випромінювання;
освітлення не відповідає нормам;
шкідливі та отруйні речовини;
шкідливі випромінювання;
шум і струси;
поганий стан побутових і профілактичних установок та пристроїв.
Вивчення виробничого травматизму відбувається двома шляхами:
1) Вивчення травматизму і професійних захворювань за матеріалами статистики (статистичний, груповий і топографічний методи вивчення);
2) Дослідження прихованих небезпек за допомогою технічного обстеження підприємства, цеху або дільниці, а також використовування монографічного методу вивчення.
Принципова відмінність першого методу полягає в тому, що вивченню підлягають нещасні випадки і захворювання, що вже сталися.
Статистичний метод. За даними актів можна вивчити розподіл потерпілих за ознаками статі, віку, профілем, місцем нещасного випадку, характером пошкодження, його важкістю. Вивчення травматизму цим методом дає можливість шляхом обчислень визначати: частоту травматизму і важкість травм. Ефективності даного методу залежить від повноти і правильності первинного обліку нещасних випадків. Щоб обрахувати стан і динаміку травматизму на підприємстві необхідно кількість нещасних випадків пов”язати з числом працюючих на підприємстві і з важкістю нещасних випадків.
Для цього виводиться коефіцієнт частоти травматизму і коефіцієнт важкості травматизму. Коефіцієнт частоти травматизму дає уявлення про кількість травм на кожну тисячу працюючих (включаючи весь особовий склад цеху, заводу)
Кч = 1000 n /Р,
n – кількість нещасних випадків за звітний період;
Р – середня за списком кількість працюючих за звітний період.
Коефіцієнт важкості травматизму, необхідний для більш глибокого аналізу стану травматизму, визначається кількістю втрачених робочих днів, що припадає на один нещасний випадок.
Кт = D / n,
D – кількість днів, втрачених за звітний період.
Груповий метод полягає у вивченні причин травматизму за тривалий період за заздалегідь підібраними матеріалами розслідування. Вивченню підлягають травми і захворювання, що сталися в однаковій обстановці, на однорідному обладнанні, а також нещасні випадки, що повторюються за характером пошкоджень.
Топографічний метод полягає у вивченні причин нещасних випадків за місцем, де вони відбуваються. За цим методом визначаються ті робочі місця, дільниці цеху, що є найнесприятливішими щодо травматизму, і отримується матеріал для розробки заходів щодо усунення причин, котрі спричиняють травматизм.
Суть монографічного методу полягає в поглибленому дослідженні вибраного об'єкта в сукупності з усією виробничою обстановкою. Мета вивчення – виявити потенційно небезпечні та шкідливі фактори виробництва і їх усунути.
Методичні вказівки
У процесі вивчення матеріалу теми студент повинен добре усвідомити небезпечні й шкідливі виробничі фактори на виробництві (ГОСТ 12.0.003-74). Варто звернути увагу на небезпечні й шкідливі виробничі фактори, що мають місце в процесі роботи в авіапідприємстві при технічному обслуговуванні авіаційної техніки. Важливо зрозуміти, що перелічені фактори будуть враховуватися студентом у практичній діяльності при проектуванні будь-яких конструкцій, устаткування, приладів, у тому числі і при дипломному проектуванні.
Вивчаючи основні напрямки створення безпечних умов праці, необхідно усвідомити, що вони є програмою для керівника, виходячи з якої він допомагає створювати безпечні й нешкідливі умови праці на підприємстві будь-якої галузі. Реалізація цих напрямків сприяє реалізації основної НТД з охорони праці.
Література: [1]; [2]; [3]; [4]; [6];[12]; [14].
