- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
16.4. Гасіння пожежі резервуарів
Гасіння пожежі на складах ПММ цивільної авіації повинне бути організоване з урахуванням розмірів пожежі, рекомендацій та оперативного плану гасіння пожежі на конкретному об'єкті.
Керівник гасіння пожежі насамперед зобов'язаний: організувати розвідку пожежі для отримання інформації про стан резервуарів, систем пожежогасіння, про можливі наслідки розвитку пожежі і організувати негайно охолоджування водою резервуару, що горить, і сусідніх з ним резервуарів, особливо в місцях передбачуваної установки піноподйомників; підготувати пінну атаку в найкоротший строк, враховуючи, що чим більшою є тривалість пожежі, тим більша імовірність її поширення на сусідні резервуари, і що атаку необхідно проводити одночасно всіма розрахунковими засобами і безперервно до повного припинення горіння, а інтенсивність подачі піни потрібно вважати вирішальною умовою успішної ліквідації пожежі; створити оперативний штаб гасіння пожежі, до складу якого включити керівних інженерно-технічних працівників складу ПММ для постійної консультації і виконання робіт, пов'язаної з технологічними особливостями виробництва; призначити відповідальну особу за вживання необхідних заходів з техніки безпеки при гасінні пожежі; провести пінну атаку на резервуари, що горять.
При гасінні пожеж у резервуарах насамперед застосовують стаціонарні (автоматичні) системи пожежогасіння. Піну подають в резервуар з допомогою піноподйомників безпосередньо від стінки резервуара з навітряної сторони, а якщо немає можливості, навісними струменями з допомогою піноподйомників. Для попередження повторного запалення нафтопродукту в одному резервуарі піну в нього потрібно подавати 3-5 хв або до повної ліквідації горіння в сусідньому резервуарі при зниженій інтенсивності.
При гасінні парів, що горять, котрі просочуються через нещільність герметизованих баків, резервуарів, відкриті люки залізничних цистерн або через дихальні клапани резервуарів, необхідно насамперед закрити (закрити, засунути) кришки люків, кранів, збити полум'я розпиленим або суцільним струменем води, накласти пластир з кошми або мокрого брезенту на місце витоку парів.
При гасінні пожеж тарних сховищ насамперед потрібно відключити рубильник, що живить електроенергією тарне сховище, припинити роботу вентиляційних установок. Щоб пожежа не поширилась на найближчі об'єкти, водяними струменями збивають полум'я і охолоджують непошкоджену тару піною або водою. Вживають заходів, перешкоджаючи можливому розтікався нафтопродукту. Для цього готують пісок та інвентар, за допомогою яких можна буде підняти висоту порога. При гасінні пожежі тарного сховища траншейного типу насамперед треба спробувати завалити траншею снігом, піском, землею вручну або використовуючи техніку- бульдозери, прибиральні машини і т.п. В крайньому випадку траншею можна залити водою і потім загашувати пожежу повітряно-механічною піною або розпиленою водою. При гасінні пожежі на відкритих майданчиках зберігання ПММ застосовують повітряно-механічну піну і розпилену воду. Паралельно з гасінням пожежі необхідно охолоджувати ще непалаючі бочки, цистерни, що знаходяться у вогнищі пожежі, і вжити заходів до ліквідації або відкочування бочок із зони пожежі.
При гасінні пожежі на об'єктах зливу-наливу необхідно насамперед припинити операції по зливу-наливу нафтопродукту, відкотити залізничні цистерни будь-яким доступним способом, заздалегідь закривши кришки люків. Якщо горить залізнична цистерна, то насамперед необхідно витягнути за допомогою багрів з люка цистерни зливний шланг. Якщо виникла пожежа розлитого нафтопродукту і ємкості, з якої зливають нафтопродукт, то спочутку гасять палаючу рідину, котра розлилась, потім- вогонь у зливній ємкості.
При пожежі засобів перекачування необхідно їх негайно відключити і вжити заходів, котрі перешкоджали б перекиданню вогню на ємкість, що звільняється.Палаючі цистерни, а також і не зачеплені вогнем потрібно відкочувати із зони пожежі. При гасінні пролитої на підлогу етилової рідини, що горить, використовують повітряно-механічну піну. Етилову рідину в бочках загашують водою і піною. Гасіння проводять з навітряної сторони.
При гасінні пожеж резервуарів потрібно дотримуватись заходів безпеки. При бойовому розгортанні необхідно враховувати можливість враження нафтопродуктом, що горить, при його закипанні (переливанні) і викиді на особистий склад і пожежну техніку. Для запобігання небезпеці викиду темних нафтопродуктів необхідно дотримуватись таких правил:
Підключені до води насоси і автомобілі встановлювати з навітряної сторони не ближче як за 100 м і з підвітряної сторони не ближче як за 150 м від резервуара, що горить;
особа, відповідальна за техніку безпеки, повинна стежити за процесом горіння нафтопродукту, станом резервуара, напрямом вітру і при змінах ставити до відома керівника гасіння пожежі. При можливому викиді керівник подає особистому складу пожежної команди спеціальний сигнал про відхід з небезпечної зони;
при закипанні нафтопродукту потрібно із зони обвалування резервуара видалити ствольників, не припиняючи подачі піни, а потім вжити заходів, що перешкоджали б розтіканню рідини до інших резервуарів. Якщо закипання не припиняється, то перестають подавати піну в резервуар і приступають до гасіння і відкачки рідини, що переливається з обвалування нафтопродукту;
при гасінні насосних станцій, перекачувальних ЛЗР і ГЖ, а також закритих тарних сховищ, коли всередину приміщення не можливо увійти, ствольники повинні використати простінки між дверима і вікнами для захисту від теплового випромінювання полум'я і можливого його викиду назовні;
особистий склад, зайнятий гасінням пожежі, повинен бути забезпечений протигазами, гумовими чобітьми, рукавичками і фартухами.
