- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
Розглянемо основні напрямки створення безпечних умов праці і визначимо шляхи їхньої реалізації.
Навчання безпеки праці робітників, інженерно-технічних працівників і службовців проводиться відповідно до ДНАОП 0.00-4.12-94 "Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці" при підготовці вперше прийнятих робітників, при проведенні різних видів інструктажу і підвищенні кваліфікації. Інструктажі підрозділяються на вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий, поточний. Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці за програмою, розробленою з урахуванням вимог НТД з охорони праці в спеціально обладнаному кабінеті охорони праці із застосуванням технічних засобів навчання і пропаганди з усіма вперше прийнятими на роботу, незалежно від освіти, стажу роботи з даної професії чи посади, а також з відрядженими, учнями й студентами, що прибули на виробниче навчання чи практику. У журналі "Реєстрації вступного інструктажу" (форма встановлена) роблять запис про проведення інструктажу й перевірки знань з обов'язковим підписом того, кого інструктують і хто інструктує.
Первинний інструктаж на робочому місці, повторний, позаплановий і поточний проводить безпосередній керівник робіт. Первинний інструктаж на робочому місці проводять з усіма вперше прийнятими на підприємство, що прибули на виробниче навчання чи практику, з учнями і студентами, відрядженими, з людьми, що виконують нову для них роботу, з кожним працівником індивідуально з показом безпечних прийомів, способів і методів праці. Інструктаж проводять за програмами, розробленими для кожної професії чи для кожного виду робіт. До самостійної роботи допуск оформляється, якщо після первинного інструктажу на робочому місці й перевірки знань робітник виконував роботу під наглядом майстра чи бригадира.
Повторний інструктаж проводять один раз на шість місяців індивідуально чи з групою людей однієї професії за програмою інструктажу на робочому місці для підвищення рівня знань правил і інструкцій з охорони праці.
Позаплановий інструктаж проводять при порушенні працівником правил і інструкцій з охорони праці, що могло призвести до нещасного випадку, при зміні правил з охорони праці, зміні технологічного процесу, матеріалу, сировини, устаткування, інструменту, що впливають на безпеку праці, при перервах у роботі більше 30 календарних днів, робіт, до яких висуваються підвищені вимоги безпеки, і більше 60 днів – для всіх інших робіт.
Цільовий інструктаж проводять із працівниками, що виконують роботу з нарядом-допуском, безпосередньо перед її виконанням і факт проведення фіксують у наряді-допуску на проведення робіт.
У журналі "Реєстрації інструктажу на робочому місці" записується факт проведення інструктажу на робочому місці, повторного й позапланового інструктажу з обов'язковим підписом того, кого інструктують, і того хто інструктує. Інструктор позапланового інструктажу, вказує причину його проведення.
Навчання безпеки праці передбачається програмами факультетів підвищення кваліфікації всіх професій всіх галузей народного господарства. Після закінчення навчання передбачається перевірка знань з питань охорони праці.
Пропаганда питань охорони праці проводиться з використанням усіх форм пропаганди – публікації, плакати, радіо, телебачення, кіно, виставки, лекції.
Забезпечення безпеки виробничого устаткування досягається виконанням вимог безпеки до устаткування, які встановлені установленим ДСТ 12.2.003-91, ССБТ "Устаткування виробниче. Загальні вимоги безпеки", а також вимог до конкретного устаткування, які крім того, встановлені у нормах і правилах органів державного нагляду та інших НТД з безпеки праці.
Забезпечення безпеки виробничих процесів досягається завдяки розробці й впровадженню технологічних процесів, які розробляються відповідно до вимог ДСТ 12.3.002-75 (СТ СЄВ 1728-79) ССБТ "Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки", а також вимог державних і галузевих стандартів безпеки праці за видами технологічних процесів і робіт, норм і правил органів державного нагляду.
Важливу роль у забезпеченні безпеки праці відіграє механізація. Механізація виробничих процесів – один із шляхів поліпшення умов праці на виробництві. Однак застосування механізмів і машин у сфері виробництва, з одного боку, веде до полегшення чи ліквідації важкої фізичної праці і тим самим поліпшує умови праці, а з іншого -- до появи в сфері виробництва нових небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що викликають нещасні випадки, у тому числі з важкими і смертельними наслідками. Це пояснюється тим, що механізми і машини, як правило, мають: великі швидкості обертання валів, маховиків, коліс; підвищені тиски рідин, газу; живлення електричним струмом; вузли й деталі, що рухаються.
Автоматизація, яка є вищим ступенем механізації, припускає, у загальному вигляді, впровадження в сферу виробництва дистанційного керування машинами, приладами, автоматизованих систем керування технологічними процесами, замкнутих телеметричних і телевізійних систем керування й контролю як цілих технологічних процесів, так і окремих параметрів. При автоматизації виробництва функції робітника зводяться до контролю за роботою машин, а, головне, робітничий персонал знаходиться на безпечній відстані від машин і механізмів, у сфері недосяжності дії їх небезпечних і шкідливих факторів. Автоматизація – це основа для корінного поліпшення умов праці, зниження виробничого травматизму і професійних захворювань.
Забезпечення безпечного стану будинків і споруд досягається шляхом реалізації вимог охорони праці при будівництві, реконструкції, експлуатації й ремонті. Ці вимоги, викладені в будівельних нормах і правилах – СНіП.
Нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці припускає усунення причин виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях і застосування ефективних засобів колективного захисту відповідно до вимог державних стандартів за видами небезпечних і виробничих факторів, санітарних норм і правил.
Забезпечення робітників засобами індивідуального захисту проводиться відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96 "Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту".
Забезпечення оптимальних режимів праці і відпочинку передбачає дотримання вимог існуючих на підприємстві правил внутрішнього розпорядку, що забезпечить режим праці й відпочинку робітників.
Організація лікувально-профілактичного обслуговування робітників відповідно до ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працівників визначених категорій" передбачає попередні й періодичні медичні огляди, лікувально-профілактичне харчування і проведення лікувально-профілактичних заходів щодо попередження захворювань.
Санітарно-побутове забезпечення робітників передбачає обладнання санітарно-побутових приміщень і їхнє функціонування відповідно до вимог СНіП 11-92-76 "Допоміжні будинки й приміщення промислових підприємств. Норми проектування." і СНіП 2.04.05-92 "Опалення, вентиляція й кондиціонування повітря".
Професійний добір робітників з окремих спеціальностей передбачає установлення фізіологічної й психофізіологічної придатності працюючих з окремих спеціальностей до безпечного виконання робіт відповідно до міжгалузевих методичних рекомендацій з психофізіологічного професійного добору.
