Контрольні запитання

1. Які Ви знаєте вантажопідйомні машини й механізми?

2. Які норми перенесення важелів для чоловіків, жінок і підлітків?

3. Які пристрої й механізми підлягають реєстрації?

4. Хто займається оглядом вантажопідйомних механізмів?

5. Що являє собою запобіжна апаратура посудин, що працюють під тиском?

Розділ 4. Пожежна і вибухова безпека

ГЛАВА 15. Загальні питання пожежної

і вибухової безпеки

15.1. Організація пожежної охорони

Організація роботи по забезпеченню пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а в цехах, службах, відділах і дільницях наказом керівника підприємства – на відповідних керівників.

На кожному підприємстві створюється постійно діюча пожежно-технічна комісія, очолювана головним інженером підприємства. Вона проводить пожежно-технічне обстеження цехів, дільниць підприємства, розробляє заходи щодо зниження пожежної небезпеки окремих технологічних процесів і пожежної безпеки виробничих приміщень, обладнання, складів і всього підприємства загалом.

Для організації пожежної охорони підприємств створюються добровільні пожежні дружини (ДПД) і бойові розрахунки в цехах, відділах, змінах, що складаються із службовців та інженерно-технічних працівників. Для робітників та інженерно-технічних працівників, які влаштовуються на роботу, проводиться ввідний загальний інструктаж з пожежної безпеки на підприємстві. Первинний інструктаж для них проводиться безпосередньо на робочому місці керівником з показуванням прийомів праці, що забезпечують пожежну і вибухову безпеку. Робітники, пов'язані з пожежонебезпечними речовинами і матеріалами, проходять додатково навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму з подальшою перевіркою знань.

Протипожежний режим – комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт і експлуатації об'єкта, спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.

Робота з пожежної охорони підприємств контролюється органами Державного пожежного нагляду, Головним управлінням пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, відділами Державного пожежного нагляду відділів внутрішніх справ виконавчих комітетів міських, районних Рад народних депутатів, частинами пожежної охорони міст, селищ міського типу і районних центрів.

Основні завдання органів Державного пожежного нагляду - вдосконалення роботи по запобіганню пожежам і забезпеченню пожежної безпеки міст та інших населених пунктів і об'єктів народного господарства, підвищення ефективності боротьби з пожежами, здійснення контролю за виконанням пожежно-профілактичних заходів і встановлених вимог пожежної безпеки.

Органи Державного пожежного нагляду виконують насамперед такі функції: контролюють забезпечення об'єктів народного господарства і населених пунктів коштами на протипожежний захист, пожежною технікою і дотримання правил і норм пожежної безпеки; розробляють рекомендації з посилення протипожежного захисту об'єктів народного господарства і сприяють їх реалізації; розробляють правила пожежної безпеки будівель, споруд із зацікавленими організаціями; готують висновки по проектах стандартів, що встановлюють вимоги пожежної безпеки, а також по проектах стандартів і технічних умов на пожежну техніку; контролюють виконання проектними і будівельними організаціями протипожежних вимог; в складі державних комісій приймають в експлуатацію підприємства, будівлі і споруди; беруть участь в розв'язанні питань організації пожежної охорони об'єктів народного господарства; ведуть пропаганду з питань боротьби з пожежами.

Повсякденна пожежно-профілактична робота в ЦА проводиться: керівним складом воєнізованої та професійної пожежної охорони; членами добровільних пожежних дружин і пожежниками на громадських засадах, уповноваженими; штатними особами, відповідальними за пожежну безпеку; членами пожежно-технічних комісій.

На об'єктах підприємств ЦА організація, проведення пожежно-профілактичних заходів і контроль за дотриманням протипожежного режиму покладені на керівників служби підприємств ЦА. Вони зобов'язані: встановити на кожному об'єкті служби відповідний протипожежний режим і вимагати суворого дотримання його всіма працівниками служби; вживати заходів до негайної ліквідації виявлених недоліків з пожежної безпеки сховищ, резервуарів, процесів зливу-наливу і забезпечити інструктаж з пожежної безпеки для всіх робітників і службовців, проведення постійної раз’яснювальної роботи з питань пожежної безпеки.

Всі випадки виникнення пожежі необхідно ретельно аналізувати комісією, що призначається керівником підприємства. На основі матеріалів розслідування розробляються профілактичні протипожежні заходи.

Пожежна профілактика – комплекс організаційних і технічних заходів, направлених на забезпечення безпеки людей, на запобігання пожежі, обмеження її поширення, а також створення умов для успішного гасіння пожежі. Пожежна профілактика буде ефективною, якщо постійно ведеться дослідження пожежної небезпеки об'єктів, приміщень і процесів. Мета дослідження - встановити умови утворення в апаратах і виробничих приміщеннях вибухонебезпечних концентрацій, джерел запалення і інших чинників, що призводять до виникнення пожеж.

Пожежну небезпеку об'єктів потрібно вивчати в такій послідовності:

визначити можливість утворення горючої вибухонебезпечної суміші всередині апаратів і резервуарів, ступінь пожежної небезпеки горючих рідин, що зберігаються, шляхи витоку їх з резервуарів, трубопроводів та інших апаратів;

виявити причини руйнування ємкостей, тари, резервуарів і трубопроводів, що призводять до витоку горючих рідин та їх випарів (механічні впливи, підвищення напруги в конструкціях резервуарів через нерівномірність усадки грунту, корозії металу, виникнення напруги від нерівномірного нагрівання поверхні резервуара сонячними променями);

виявити можливість утворення джерел запалення при технологічних процесах зливу-наливу, перекачування, а також при зберіганні нафтопродуктів і спецрідин, наприклад, поява відкритого полум'я від двигунів внутрішнього згоряння, нагрівання деталей, що труться, поверхонь, іскріння при ударах, падіння предметів, інструмента, обладнання);

вивчити шляхи поширення пожежі при можливості виникненні на тому або іншому об'єкті з метою розробки ефективних заходів з її локалізації.