- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
12.2. Небезпека утворення статичної електрики
Авіаційні палива й рідини мають здатність електризуватися, накопичувати й зберігати електричний заряд, при цьому над поверхнею рідини утворюється вибухонебезпечна суміш. Розряд статичної електрики здатний викликати пожежу чи вибух в резервуарі. Пожежі, причиною яких є розряди статичної електрики, спостерігаються при різних технологічних процесах з діелектричними рідинами.
Вибухи й пожежі виникають при наливі танків нафтоналивних суден, при швидкісному заправленні літаків і паливозаправників авіаційними паливами. Це відбувається, зазвичай відразу ж після початку заправлення чи наливу. Відомі випадки, коли вибух відбувався з появою в потоці нафтопродуктів повітря чи води (при заповненні резервуара керосином вибух відбувся тоді, коли почалося підсмоктування повітря в потік керосину). Наявність води в паливах сприяє більш інтенсивному утворенню статичної електрики, що неодноразово приводило до вибухів. Був випадок, коли заряд статичної електрики при перемішуванні авіаційного палива, що містить воду, був таким великим, що його розряд на заземлений пробовідбирач зумовив вибух.
Дуже сильно електризуються авіаційні палива при фільтрації, витіканні через щілини, розбризкуванні (митті двигунів бензином за допомогою розпилювача) і кавітації. Мали місце випадки виникнення пожеж і вибухів при наповненні нафтопродуктами скляних бутилів, відер через металеву сітку.
Запалення пальних сумішей може відбуватися в металевих місткостях (відрах, бідонах, бочках), що знаходяться на струмопровідних тілах, від розряду статичної електрики.
Заряди статичної електрики інтенсивно утворюються при перекачуванні ПММ по металевих і гумових трубопроводах, змішуванні палив і спецрідин, наповненні автоцистерн через край вільним струменем, переливанні з однієї судини в іншу, а також у процесі перевезення в цистернах, коли рідина бовтається. Запалення бензину можливо при пранні в ньому спецодягу через розряд статичної електрики між рідиною і тканиною. Такі випадки закінчуються важкими травмами й опіками. Випадки іскріння спостерігалися при митті рук авіапаливом, а також при витаскуванні лійки з місткості, куди наливали бензин, дизельне паливо й інші нафтопродукти.
12.3. Засоби захисту від статичної електрики
Розряд статичної електрики є причиною запалення тільки за наступних умов:
наявність джерела утворення статичних зарядів – рідин з низькою провідністю, що рухаються по трубопроводах, апарата чи при зберіганні рідини в резервуарах і місткостях;
можливість нагромадження зарядів на технологічному устаткуванні до напруг, при яких відбувається іскровий розряд;
існування пального середовища в місці можливого розряду статичної електрики.
Захист від небезпечних іскрових розрядів статичної електрики полягає в ліквідації хоча б однієї з вищеназваних умов, тобто вони повинні запобігати можливості його утворення і нагромадження до великих енергій розряду, а також забезпечити підтримку пального середовища в стані, при якому іскровий розряд його не запалює.
Заземлення технологічного устаткування – один з найпростіших і надійних заходів, що знижує нагромадження зарядів статичної електрики. При заземленні провідного устаткування потенціал між ним і землею стає близьким до нуля внаслідок стікання зарядів статичної електрики в землю через заземлювальний пристрій.
Всяке
устаткування вважають електростатично
заземленим, коли його опір щодо землі
не перевищує
Ом.
При такому опорі статична електрика в
рідинах не накопичується, оскільки
рідини є провідниками для статичних
зарядів. Заземлювальний пристрій, опором
менше
Ом є провідником для статичних зарядів
і забезпечує їх стікання в землю з
зарядженого устаткування. Однак значення
заземлюючого пристрою для захисту від
статичної електрики устаткування
складів ПММ підприємств цивільної
авіації встановлено 100 Ом. Це значення
обирається для забезпечення надійності
заземлюючого пристрою при погіршенні
контактів у місцях з’єднання і зниженні
провідності ґрунту в зоні заземлювального
пристрою у різні періоди року. Елементи
заземлювальних пристроїв – з’єднуючі
провідники, сталеві тросики і смуги,
багатожильні мідні провідники і перемички
вибирають з погляду їхньої механічної
міцності. Як заземлюючий пристрій для
захисту від статичної електрики можна
використовувати захисне заземлення
електроустаткування.
Обмеження швидкості руху і витікання рідини сприяє зниженню електризації палив до допустимих безпечних границь, коли розряд статичної електрики незначний і не викликає запалення пальної суміші.
Індукційні нейтралізатори статичної електрики (ІНСЕТ) зменшують електризацію потоку рідини в трубопроводі. На сьогодні на складах ПММ на авіапідприємствах їх установлюють на пунктах наливу після групи фільтрів якнайближче до роздавального рукава в горизонтальному чи вертикальному положенні.
Антистатичні
рукави, що використовуються для
заправлення, транспортування і
перекачування авіапалив, виготовляються
з електропровідної маслобензостійкої
гуми, що має загальний опір по всій
довжині рукава не більше
Ом. Матеріал рукава є електропровідником
для зарядів статичної електрики.
Методичні вказівки
Після вичення матеріалу цієї глави слід подумати, як виконуються наведені вимоги до захисту від статичної електрики в аеропортах, де Ви працюєте. Треба запам'ятати норму опору заземлення для захисту від статичної електрики і уміти обґрунтувати її вибір; вивчити способи захисту від розрядів статичної електрики при заправленні літаків і вертольотів.
Література: [3]; [6]; [11].
