11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
Безпека робіт без зняття напруги забезпечується регламентним розташуванням робітників стосовно струмоведучих частин електроустановок, що знаходяться під напругою; безупинним наглядом за робітниками, застосуванням захисних засобів.
При виконанні робіт поблизу струмоведучих частин, що знаходяться під напругою, інженерно-технічний персонал розташовується так, щоб струмоведучі частини були перед ним і тільки з однієї бічної сторони. Недопустимо, щоб струмоведучі частини розташовувалися позаду чи з двох бічних сторін.
Роботи провадяться згідно з нарядом, в одязі із застебнутими опущеними рукавами й у головному уборі. При цьому використовують при потребі огородження струмоведучих частин, підмостки і ліси.
При виконанні робіт на струмоведучих частинах, що знаходяться під напругою, слід обов'язково застосовувати основні й допоміжні засоби захисту. Наближення рук робітника до струмоведучих частин допускається на відстані, на які дозволяють захисні засоби – кліщі, покажчики напруги, ізолюючі штанги і т.п.
В особливо сирих приміщеннях, з струмопровідним пилом, їдкими парами, небезпечних щодо пожежі, роботи виконують тільки на відключених струмоведучих частинах. До таких приміщень і умов в аеропортах цивільної авіації відносяться: насосні станції, резервуарні парки, зливо-наливні естакади складів ПЗМ, стоянки літаків, акумуляторні зарядні станції і т.ін.
У приміщеннях з підвищеною небезпекою для робітників робот на не відключених струмоведучих частинах виконується за умови допоміжних заходів безпеки, за домовленістю посадовими особами, що видають наряд чи розпорядження.
11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
Велике значення для безпеки обслуговуючого персоналу має правильний монтаж пускової апаратури електроустановок – рубильників, магнітних пускачів і контакторів.
Найбільшу небезпеку викликають відкриті рубильники, тому що при їхньому включенні існує велика ймовірність дотику до струмоведучих частин, що знаходяться під струмом, а також небезпека опіку електричною дугою, що виникає при операціях включення і вимкнення рубильників. Для усунення небезпеки ножі рубильників конструктивно встановлюють за щитом, а керування здійснюється з лицьової сторони щита за допомогою важеля з рукояткою. Відкриті рубильники, змонтовані на відкритих панелях щитів, відповідно до вимог техніки безпеки, закривають кожухами. З внутрішньої сторони кожуха прокладається аркушевий азбест. Струмопровідні проводи рубильника приєднують до "щічок", для того щоб у вимкненому стані ножі рубильника не знаходилися під напругою.
Найбільша безпека персоналу досягається при застосуванні магнітних пускачів і контакторів, що дозволяють дистанційно керувати включенням і вимкненням живлення електроустановок.
Контактори широко застосовують в електроустаткуванні літаків. Контактор – це електромагніт, сердечник якого при втягуванні, замикає ланцюг живлення будь-якого пристрою. Живлення на обмотку електромагніта подається дистанційно зі щитів керування чи панелей керування і комутації ПК.
Живлення на всі електро-, радіо- і приладове устаткування ПК подається за допомогою автоматів захисту мережі АЗМ, АЗР і АЗП-Ф. Ці пристрої одночасно служать для захисту приладів і мереж від перевантажень і коротких замикань. При збільшенні струму в електричному ланцюзі біметалічна пластинка АЗМ і АЗР прогинається від нагрівання і розриває електричний ланцюг. Рукоятка при цьому встановлюється у положення "вимкнено". Автомат АЗР відрізняється від АЗМ тільки тим, що його не можна включити відразу після спрацьовування (вибивання). Він може бути включений лише після охолодження біметалічної пластини. Це дозволяє уникнути повторного миттєвого включення живлення електроагрегата, у ланцюзі якого має місце коротке замикання чи інша несправність, що зумовлює підвищення струму в ланцюзі.
Запобіжники призначені для захисту електричних ланцюгів і електроустановок від перевантажень і струмів короткого замикання. При неприпустимому зростанні струму плавка вставка (розрахована на визначений струм) перегорає (плавиться) і тим самим розриває електричний ланцюг, вимикаючи установку від джерела живлення. Запобіжники повинні встановлюватися тільки на допустимі номінальні струми даного устаткування і мережі, у противному разі при перевантаженнях і коротких замиканнях запобіжник не спрацьовує, що у свою чергу може спричинити пожежу. На літальних апаратах в залежності від споживача застосовують запобіжники типу СП (скляний плавкий), ІП (інерційний) і ТП (тугоплавкий). В електроустановках аеропортів цивільної авіації застосовуються пластинчасті, трубчасті, пробкові та інші типи запобіжників. Усі типи запобіжників мають маркування струму спрацьовування.
Рис.
11.1. Схема включення
рубильника і
запобіжників:
1
– щиток; 2 – рубильник;
3
– запобіжники
міну
запобіжників проводять при знятій
напрузі, тобто при вимкненому положенні
пускача (вимикача) вони не повинні
знаходитися під напругою (рис. 11.1).
Лампові патрони становлять небезпеку ураження електричним струмом при дотику до них у процесі зміни перегорілих ламп розжарювання. У зв'язку з цим у приміщеннях з підвищеною і без підвищеної небезпеки застосовують патрони з пластмасовим корпусом.
У вологих, не опалювальних приміщеннях, застосовують патрони з порцеляновим корпусом, що дуже небезпечно. Найбільш безпечне підключення патрона – гвинтова частина до нульового проводу, а центральний контакт – до фази.
Штепсельні з’єднання для підключення переносного електроінструмента мають спеціальний заземлювальний контакт, для автоматичного приєднання їхніх корпусів до заземлення. Конструкція такого штепсельного з’єднання не потребує контакту заземлювального гнізда та струмопровідних контактів. Контакт заземлення виступає з розетки і тому він раніше підключається і пізніше вимикається, ніж струмопровідні контакти.