1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори

Під час роботи на виробництві на людину можуть впливати один, або ряд небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Безпека того чи іншого технологічного процесу може бути визначена за їх кількістю і за ступенем небезпеки кожного з них окремо. Безпека праці на виробництві визначається ступенем безпеки окремих технологічних процесів.

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори стандартом ДСТ 12.0.003-74 (СТСЭВ 790-77) поділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізіологічні. Останні за характером впливу на людину підрозділяються на фізичні й нервово-психічні перевантаження, а інші на конкретні небезпечні й шкідливі виробничі фактори.

В процесі роботи на авіапідприємстві на працівника можуть впливати такі небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

літаки, що рухаються, спецавтотранспорт і самохідні механізми;

пересувні, заготовки й матеріали;

рухомі незахищені елементи літаків (елерони, щитки, інтерцептори, тримери, шасі, гвинти які обертаються, турбіни, трапи що випускаються і т.ін.), спецавтотранспорту (кабіни, що опускаються та піднімаються, колиски, кузови, сходи, поворотні платформи), механізмів (вантажно-розвантажу-вальні лебідки літаків, крани) і виробничого устаткування;

уламки, що розлітаються, елементи та деталі виробничого устаткування;

падаючі вироби авіаційної техніки, інструмент і матеріали при роботах по технічному обслуговуванню літаків на площинах, стабілізаторі, фюзеляжі і при роботі на висоті із застосуванням механізованих підйомників;

ударна хвиля (вибух посудини, що працює під тиском пари рідини);

струмені газів авіадвигунів, що працювали, і предмети, що потрапили в ці струмені;

струмені газів і рідин, що стікають, із посудин і трубопроводів під тиском;

повітряні усмоктувальні потоки, що рухаються з великою швидкістю (зона сопел авіадвигунів);

літак, що падає з підйомників чи при помилковому складанні шасі);

конструкції, що руйнуються (бортові сходи, драбини й інше виробниче устаткування);

частини літака, що розташували на висоті;

підвищене ковзання (через зледеніння, зволоження й замаслювання поверхонь літаків, трапів, драбин, приставних сходинок і покриттів місць стоянок, по яких переміщується робочий персонал);

підвищені запорошеність й загазованість повітря в зоні технічного обслуговування літаків;

підвищена чи знижена температура поверхонь авіаційної техніки, устаткування й матеріалів;

підвищена чи знижена температура, вологість і рухалість повітря в зоні технічного обслуговування літаків;

підвищений рівень шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку;

підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

підвищений рівень статичної електрики;

підвищений рівень лазерного випромінювання в робочій зоні;

підвищений рівень електромагнітних випромінювань;

підвищений рівень іонізуючих випромінювань у робочій зоні;

розташування робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги);

гострі кромки, задирки й шорсткість на поверхнях літаків, устаткування й інструментів;

відсутність чи нестача природного світла;

недостатня освітленість робочої зони;

знижена контрастність об'єктів розрізнення з тлом;

підвищена яскравість світла;

пряма блискість (прожекторне освітлення місць стоянок, світло фар літаків і спецавтотранспорту) і відбита блискість (від розлитої води й інших рідин на поверхні місць стоянок і перону);

підвищена пульсація світлового потоку;

підвищений рівень ультрафіолетової й інфрачервоної радіації;

хімічні речовини (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, що впливають на репродуктивну функцію людини), що входять до складу матеріалів, що застосовуються, ПММ, спецрідини і отрутохімікати, що проникають в організм через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкірні покриви і слизові оболонки;

патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їхньої життєдіяльності;

фізичні перевантаження (статичні й динамічні) і нервово-психічні (емоційні, перенапруга аналізаторів).

Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів не повинні перевищувати граничнодопустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і нормативно-технічній документації (НТД).