- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
Безпека робочого місця в процесі роботи з частковим або повним зняттям напруги забезпечується:
вимкнення і вживанням заходів, що перешкоджають подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового чи мимовільного включення комутаційної апаратури;
вивішуванням плакатів з техніки безпеки і, при потребі, встановленям тимчасових огороджень;
перевіркою відсутності напруги на струмоведучих частинах електроустановки, на якій виконується робота;
накладанням на струмоведучі частини тимчасових заземлень.
Проведення вимкнення. В електроустановках напругою вище 1000 В при роботах, пов’язаних зі зняттям напруги на місці провадження робіт, повинні бути вимкнені:
струмоведучі частини, на яких проводяться роботи;
струмоведучі частини, до яких у процесі роботи можливий випадковий дотик чи наближення на відстань, менше зазначеної в п.11.1 при огляді електроустановок.
Вимикати електроустановки потрібно так, щоб частина електроустановки чи електроустаткування, де проводяться робота, була відгорожена від струмоведучих частин під напругою з усіх боків. З кожної сторони повинен бути видимий розрив, який утворюється внаслідок вимкнення роз'єднувачів, віддільників і вимикання навантаження (не мають автоматичного приводу на включення), а також при знятті запобіжників, від’єднанні чи знятті шин або проводів.
Усі проводи роз'єднувачів, віддільників, вимикачів навантаження, якими напруга подається до місця роботи, замикають на замок у вимкненому положенні для запобігання їхнього помилкового чи випадкового включення.
В апаратах з дистанційним керуванням замикають механічні приводи цих апаратів, знімають запобіжники в силових і оперативних цілях керування приводами.
В електроустановках напругою до 1000 В для вимкнення подачі напруги до місця роботи внаслідок трансформації необхідно вимкнути силові вимірювальні трансформатори як з високою, так і з низькою напругою.
В електроустановці, на якій виконується робота, напругу варто знімати з усіх боків за допомогою комутаційних відключальних апаратів, або шляхом видалення запобіжників з відповідних електричних ланцюгів.
Після вимкнення варто накладати переносне заземлення на струмоведучі вимкнені частини. Якщо з якихось причин цього зробити не можна, слід застосовувати допоміжні заходи, що виключають помилкову подачу напруги до місця роботи, наприклад, замикають приводи комутаційних апаратів, знімають запобіжники оперативних ланцюгів живлення цих апаратів, застосовують ізолюючі накладки в рубильниках, автоматах і т.ін.
Вивішування попереджувальних плакатів "Не включати – працюють люди" на приводах роз'єднувачів, віддільників і вимикачах навантаження проводиться слідом за вимкненням.
При роботі на лінії за розпорядженням диспетчера електромережі (чергового електромережі) на приводі лінійного роз’єднувача вивішують один плакат "Не включати – робота на лінії". Плакат знімають тільки за розпорядженням диспетчера. Диспетчер зобов'язаний за оперативною схемою вести облік кількості бригад, що працюють на лінії.
Не вимкнені струмоведучі частини електроустановки, до яких під час роботи можна випадково доторкнутися, тимчасово огороджують. Як тимчасові огородження використовують сухі щити з дерева, міканіту, текстоліту, гетинаксу і т.ін. На тимчасових огородженнях вивішують плакат з написом "Стій! – Небезпечно для життя" чи "Стій! – Висока напруга".
В процесі ремонтних робіт на лінії після накладання переносного захисного заземлення встановлюють плакат "Працювати тут".
Перевірка відсутності напруги проводиться перед початком усіх видів робіт, пов’язаних напругою. Відсутність напруги перевіряють покажчиком напруги в електроустановках до 110 кВ включно. Справність покажчика безпосередньо перед застосуванням перевіряють шляхом наближення до струмоведучих частин, розташованих поблизу і які свідомо знаходяться під напругою. Справність покажчика напруги може бути також перевірена спеціальним приладом.
Відсутність напруги перевіряють на всіх затискачах вимкненого устаткування: на шинних спусках – на трьох фазах; у роз'єднувача – на трьох ножах і трьох губках; у вимикача – на всіх шести введеннях.
Відсутність напруги в електроустановках напругою до 1000 В перевіряють покажчиком напруги чи переносним вольтметром. При відомій лінійній напрузі до 220 В включно допускається використання контрольних ламп. Справність цих засобів контролю повинна встановлюватися безпосередньо перед перевіркою.
Усі можливі пристрої, що сигналізують про вимкнення електроустановок, – світлова сигналізація, блокувальні пристрої, постійно включені в мережу вольтметри слід вважати тільки допоміжними засобами контролю наявності напруги, проте робити висновок про відсутність напруги на електроустановці згідно з показаннями допоміжних пристроїв не можна.
Накладання переного тимчасового заземлення роблять на струмоведучі частини усіх фаз відключеної частини електроустановки з усіх боків, звідки може бути помилково подана напруга, у тому числі, і через зворотну трансформацію.
Місця накладання заземлення повинні знаходитися на безпечній відстані від струмоведучих частин і між ними повинен бути видимий розрив (рис.10.16).
У закритій і відкритій розподільних установках переносні заземлення накладають на струмоведучі частини у встановлених місцях.
Накладання переносного заземлення не потрібно, якщо в електроустановки вимкнені шини й проводи і напругу не можна подати на електроустановку. Кінці від’єднаного кабелю слід при цьому замкнути накоротко і заземлити.
Накладання і зняття переноснго заземлення в установках напругою вище 1000 В повинні проводитися двома робітниками. Вони повинні мати кваліфікаційну групу: один – не нижче IV, другий – не нижче III, пройти інструктаж і ознайомитися зі схемою електроустановки.
У процесі оперативного обслуговування одному робітнику дозволяється: у відкритих розподільних установках переносні заземлення накладати на виводи вимкнених повітряних ліній напругою 20, 35 кВ з землі за допомогою спеціальної ізолюючої штанги; накладати і знімати переносні заземлення в установках напругою до 1000 В; включати і вимикати заземлювальні ножі.
Накладання заземлення в установках напругою вище 1000 В виконують за допомогою ізолюючої штанги з використанням діелектричних рукавичок, а в установках до 1000 В – руками в діелектричних рукавичках.
