11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги

Безпека робочого місця в процесі роботи з частковим або повним зняттям напруги забезпечується:

вимкнення і вживанням заходів, що перешкоджають подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового чи мимовільного включення комутаційної апаратури;

вивішуванням плакатів з техніки безпеки і, при потребі, встановленям тимчасових огороджень;

перевіркою відсутності напруги на струмоведучих частинах електроустановки, на якій виконується робота;

накладанням на струмоведучі частини тимчасових заземлень.

Проведення вимкнення. В електроустановках напругою вище 1000 В при роботах, пов’язаних зі зняттям напруги на місці провадження робіт, повинні бути вимкнені:

струмоведучі частини, на яких проводяться роботи;

струмоведучі частини, до яких у процесі роботи можливий випадковий дотик чи наближення на відстань, менше зазначеної в п.11.1 при огляді електроустановок.

Вимикати електроустановки потрібно так, щоб частина електроустановки чи електроустаткування, де проводяться робота, була відгорожена від струмоведучих частин під напругою з усіх боків. З кожної сторони повинен бути видимий розрив, який утворюється внаслідок вимкнення роз'єднувачів, віддільників і вимикання навантаження (не мають автоматичного приводу на включення), а також при знятті запобіжників, від’єднанні чи знятті шин або проводів.

Усі проводи роз'єднувачів, віддільників, вимикачів навантаження, якими напруга подається до місця роботи, замикають на замок у вимкненому положенні для запобігання їхнього помилкового чи випадкового включення.

В апаратах з дистанційним керуванням замикають механічні приводи цих апаратів, знімають запобіжники в силових і оперативних цілях керування приводами.

В електроустановках напругою до 1000 В для вимкнення подачі напруги до місця роботи внаслідок трансформації необхідно вимкнути силові вимірювальні трансформатори як з високою, так і з низькою напругою.

В електроустановці, на якій виконується робота, напругу варто знімати з усіх боків за допомогою комутаційних відключальних апаратів, або шляхом видалення запобіжників з відповідних електричних ланцюгів.

Після вимкнення варто накладати переносне заземлення на струмоведучі вимкнені частини. Якщо з якихось причин цього зробити не можна, слід застосовувати допоміжні заходи, що виключають помилкову подачу напруги до місця роботи, наприклад, замикають приводи комутаційних апаратів, знімають запобіжники оперативних ланцюгів живлення цих апаратів, застосовують ізолюючі накладки в рубильниках, автоматах і т.ін.

Вивішування попереджувальних плакатів "Не включати – працюють люди" на приводах роз'єднувачів, віддільників і вимикачах навантаження проводиться слідом за вимкненням.

При роботі на лінії за розпорядженням диспетчера електромережі (чергового електромережі) на приводі лінійного роз’єднувача вивішують один плакат "Не включати – робота на лінії". Плакат знімають тільки за розпорядженням диспетчера. Диспетчер зобов'язаний за оперативною схемою вести облік кількості бригад, що працюють на лінії.

Не вимкнені струмоведучі частини електроустановки, до яких під час роботи можна випадково доторкнутися, тимчасово огороджують. Як тимчасові огородження використовують сухі щити з дерева, міканіту, текстоліту, гетинаксу і т.ін. На тимчасових огородженнях вивішують плакат з написом "Стій! – Небезпечно для життя" чи "Стій! – Висока напруга".

В процесі ремонтних робіт на лінії після накладання переносного захисного заземлення встановлюють плакат "Працювати тут".

Перевірка відсутності напруги проводиться перед початком усіх видів робіт, пов’язаних напругою. Відсутність напруги перевіряють покажчиком напруги в електроустановках до 110 кВ включно. Справність покажчика безпосередньо перед застосуванням перевіряють шляхом наближення до струмоведучих частин, розташованих поблизу і які свідомо знаходяться під напругою. Справність покажчика напруги може бути також перевірена спеціальним приладом.

Відсутність напруги перевіряють на всіх затискачах вимкненого устаткування: на шинних спусках – на трьох фазах; у роз'єднувача – на трьох ножах і трьох губках; у вимикача – на всіх шести введеннях.

Відсутність напруги в електроустановках напругою до 1000 В перевіряють покажчиком напруги чи переносним вольтметром. При відомій лінійній напрузі до 220 В включно допускається використання контрольних ламп. Справність цих засобів контролю повинна встановлюватися безпосередньо перед перевіркою.

Усі можливі пристрої, що сигналізують про вимкнення електроустановок, – світлова сигналізація, блокувальні пристрої, постійно включені в мережу вольтметри слід вважати тільки допоміжними засобами контролю наявності напруги, проте робити висновок про відсутність напруги на електроустановці згідно з показаннями допоміжних пристроїв не можна.

Накладання переного тимчасового заземлення роблять на струмоведучі частини усіх фаз відключеної частини електроустановки з усіх боків, звідки може бути помилково подана напруга, у тому числі, і через зворотну трансформацію.

Місця накладання заземлення повинні знаходитися на безпечній відстані від струмоведучих частин і між ними повинен бути видимий розрив (рис.10.16).

У закритій і відкритій розподільних установках переносні заземлення накладають на струмоведучі частини у встановлених місцях.

Накладання переносного заземлення не потрібно, якщо в електроустановки вимкнені шини й проводи і напругу не можна подати на електроустановку. Кінці від’єднаного кабелю слід при цьому замкнути накоротко і заземлити.

Накладання і зняття переноснго заземлення в установках напругою вище 1000 В повинні проводитися двома робітниками. Вони повинні мати кваліфікаційну групу: один – не нижче IV, другий – не нижче III, пройти інструктаж і ознайомитися зі схемою електроустановки.

У процесі оперативного обслуговування одному робітнику дозволяється: у відкритих розподільних установках переносні заземлення накладати на виводи вимкнених повітряних ліній напругою 20, 35 кВ з землі за допомогою спеціальної ізолюючої штанги; накладати і знімати переносні заземлення в установках напругою до 1000 В; включати і вимикати заземлювальні ножі.

Накладання заземлення в установках напругою вище 1000 В виконують за допомогою ізолюючої штанги з використанням діелектричних рукавичок, а в установках до 1000 В – руками в діелектричних рукавичках.