10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках

Технічне обслуговування, огляд і ремонт електроустановок і електроустаткування аеропортів і літаків може інколи проводитися тільки із застосуванням спеціальних засобів захисту.

Рис.10.14. Ізолююча штанга: 1 – губки для затримки розрядників; 2 – робоча частина; 3 – ізолююча частина; 4 – обмежувальне кільце; 5 – рукоятка; 6 – пробка, що закриває отвір у трубці

Ізолююча штанга – виготовлений із ізоляційного матеріалу стрижень, за допомогою якого виконують у залежності від його конструкції ряд операцій на струмоведучих частинах електроустановок, що знаходяться під струмом (рис.10.14).

За допомогою електроізолюючої штанги накладають тимчасові переносні захисні заземлення, знімають і ставлять трубчасті патрони запобіжників, вимірюють напругу на ізоляторах гірлянди, виконують ремонтні й монтажні роботи поблизу струмоведучих частин, очищають ізолятори від пилу, обрізають гілки дерев поблизу високовольтних повітряних ЛЕП і т.ін. Штанги застосовують у закритих електроустановках, а на відкритому повітрі – тільки в суху погоду, при відсутності дощу, снігу і туману. До роботи зі штангою допускається тільки кваліфікований персонал при обов'язковому використанні діелектричних рукавичок і в присутності іншої людини.

Покажчик напруги – переносний прилад, застосовуваний для перевірки наявності електричного струму в ланцюзі, що повинен бути відключений для виконання роботи, відшукання несправності і перевірки справності електричних ланцюгів. Наявність струму визначають по світінню неонової лампи. На рис. 10.15 показано принцип роботи однополюсного покажчика напруги до 1000 В. Електричний ланцюг із землею створюється через тіло людини, приєднаної пальцем руки до контакту 4 покажчика. Ланцюг із землею створюється, головним чином, через ємність людина-земля, при цьому струм не перевищує 0,6 мА. Покажчики напруги до 1000 В застосовують без додаткових електрозахисних засобів.

Діелектричні рукавички, галоші, боти, чоботи і килими найбільш широко застосовують як засоби захисту від поразки електричним струмом. Їх виготовляють із спеціальної гуми, що має високу електричну міцність і еластичність. Діелектричні рукавички застосовують в електроустановках до 1000 В як основний засіб захисту, а в установках вище 1000 В – як допоміжні до основних засобів захисту: штанги, електровимірювальні кліщі, покажчики високої напруги і т.ін. Перед застосуванням рукавички перевіряють на відсутність розривів і проколів.

Ізолюючі кліщі застосовують у мережах до 35 кВ для встановлення запобіжників під напругою, установки і зняття ізолюючих накладок. Застосовують кліщі в закритих, а в суху погоду і на відкритих електроустановках. При використанні кліщів для зняття й установки запобіжників оператор повинен надягти діелектричні рукавички і захисні окуляри.

Струмоізолюючі кліщі призначені для швидкого виміру струму в проводах без розриву і без відключення їх від ланцюга живлення.

І

Рис.10.15. Принцип роботи покажчика напруги до 1000 В: 1 – контакт-наконечник; 2 – додатковий резистор; 3 – неонова лампа; 4 – металевий контакт; 5 – отвір неонової лампи; 6 – корпус покажчика: R_л – активний опір тіла людини;

I – струм, який протікає по ланцюгу: мережа-покажчик-тіло людини-земля-ізоляція проводів-мережа;

золюючі підставки застосовують у приміщеннях з підвищеною небезпекою, для того щоб ізолювати людину від підлоги. Підставка – це дерев'яний ґратчастий настил, зібраний без цвяхів і металу і встановлений на фарфорових чи пластмасових ізоляторах; їх застосовують при операціях із запобіжниками і пусковими пристроями.

Т имчасові (переносні) захисні заземлення – гнучкий мідний провід, що має три затиски для приєднання до шин електроустановки і наконечник до заземлювального пристрою (рис. 10.16) для запобігання поразки людини струмом при помилковому включенні електроустановки чи з інших причин.

Усі електрозахисні засоби періодично випробовують підвищеною напругою змінного струму частотою 50 Гц.

М

Рис.10.16. Монтаж тимчасо­вого захисного заземлення на шину: 1 – підключення до контура захисного стаціонар-ного заземлення; 2 – провідник заземлення; 3 – гвинтовий зажим для кріплення зазем­лення до шини

етодичні вказівки

При вивченні впливу електричного струму на людину потрібно звернути увагу на фактори, що впливають на величину струму і ураження струмом.

Необхідно чітко усвідомити положення теорії рефлекторного впливу електричного струму, відповідно до якої електричний струм, протікаючи через тіло людини, подразнює периферичні закінчення нервової системи, після чого настає різке гальмування нервової системи.

При вивченні факторів, що обумовлюють небезпеку ураження людей електричним струмом, потрібно чітко засвоїти, як поділяються приміщення за ступенем небезпеки ураження електричним струмом, які величини ураження у цих приміщеннях прийнято вважати небезпечними.

При вивченні цієї теми слід усвідомити призначення захисного заземлення, уміти вивести формулу напруги, під якою може опинитися людина; розуміти призначення занулення і захисного вимкнення, знати, як вони виконуються.

Необхідно звернути увагу на матеріали, з яких виготовляються захисні заземлення, знати способи виконання контурного заземлення, його розрахунок.

При вивченні небезпеки дотику до трифазних електричних ланцюгів слід звернути увагу на те, які бувають мережі при різних ємностях фаз щодо землі; знати формулу вражаючого струму в мережах із ізольованою нейтраллю, а також із заземленою нейтраллю.

Слід звернути особливу увагу на небезпеку однополюсного дотику до однопровідної електричної мережі, що дуже широко застосовується в електро і радіоапаратурі та на ПК. Необхідно знати формулу можливої сили струму й умови обслуговування, за яких ступінь небезпеки однополюсного дотику стає мінімальним.

Література: [3]; [6]; [9]; [10]; [11]; [21]; [22].