- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
Небезпека ураження електричним струмом в значній мірі залежить від метеорологічних умов і умов виробництва. Ці умови можуть сприяти збільшенню або зниженню ураження людини електричним струмом. Наприклад, підвищена вологість і висока температура повітря при технічному обслуговуванні літаків на відкритих стоянках, струмопровідний пил у лабораторіях АТБ, пари кислот і лугів в акумуляторних зарядних станціях, спецрідин руйнують ізоляцію проводів, різко погіршуючи її діелектричні властивості, і, отже, сприяють переходу напруги на неструмоведучі частини електроустаткування літаків і аеропортів. Висока температура повітря сприяє рясному потовиділенню, а висока відносна вологість – поганому випару поту і, отже, зволоженню шкіри людини в процесі праці. Опір зволоженої шкіри різко знижує загальний електричний опір тіла людини і це збільшує струм через тіло людини і небезпеку його ураження. Струмопровідні підлоги – земляні, бетонні, залізобетонні на стоянках ПК, відкритих чи зовнішніх електроустановках аеропортів також збільшують небезпеку ураження людини електричним струмом при технічному обслуговуванні электро-, радіо- і приладового устаткування літаків і аеропортів. Технічне обслуговування електроустановок на підприємствах цивільної авіації часто виконується за таких умов, де можливий одночасний випадковий дотик, з одного боку, до струмоведучої частини, а з іншого, до металевих частин електроустаткування, що має добре з’єднання з землею. Такий дотик людини, як розглядалося раніше, дуже небезпечний, тому що ізоляція проводів мережі не відіграє ніякої захисної ролі. Зазначені вище умови визначають ступінь небезпеки ураження людини електричним струмом.
Усі виробничі приміщення стосовно небезпеки ураження людей електричним струмом поділяються на три класи: з підвищеною небезпекою, особливо небезпечні, без підвищеної небезпеки.
До приміщень з підвищеною небезпекою відносяться приміщення, у яких є хоча б одна з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку ураження людини електричним струмом:
вогкість чи струмопровідний пил. Вогкими називаються приміщення, у яких відносна вологість тривалий час перевищує 75%. Курними (зі струмопровідним пилом) називаються приміщення, у яких в процесі виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості, що він може осідати на проводах, проникати усередину машин, апаратів і т.ін.;
струмопровідні підлоги – металеві, земляні, залізобетонні, цегельні;
висока температура. Жаркими називаються приміщення, у яких під впливом різних теплових випромінювань температура перевищує постійно чи періодично (більше однієї доби) +35 °С;
можливість одночасного дотику людини до металоконструкції будинків, які зв’язані з землею, технологічних апаратів, механізмів чи іншого устаткування, з однієї сторони, і до металевих корпусів електроустаткування з іншої.
При технічному обслуговуванні літаків і електроустаткування аеропортів до таких умов відносяться: умови обслуговування літаків на відкритих стоянках, де температура повітря більш +35 °С, ділянки притирання щіток генераторів літаків, лабораторії з ремонту електроприладів і радіоустаткування літаків і т.ін.
До особливо небезпечних приміщень відносяться приміщення з наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку:
особлива вогкість. Особливо вогкими називаються приміщення, у яких відносна вологість повітря близька до 100%; стіни, стеля і предмети вологі;
хімічно активне чи органічне середовище. Приміщеннями з хімічно активним чи органічним середовищем називаються приміщення, у яких постійно чи протягом тривалого часу містяться агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладання чи цвіль, що руйнують ізоляцію і струмоведучі частини електроустаткування;
одночасно дві чи більше умов підвищеної небезпеки. До таких приміщень і умов на підприємствах цивільної авіації відносяться: умови технічного обслуговування літаків на відкритих стоянках, літак, акумуляторні зарядні станції, робочі місця при ремонті ЗПС.
До приміщень без підвищеної небезпеки відносяться приміщення, у яких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку. До таких відносяться приміщення з належними метеорологічними умовами, з дерев'яними підлогами, регульованою температурою повітря. Це приміщення адміністративно-управлінські, лабораторії АТБ і житлові кімнати.
