- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
При встановленні нормативів щодо обмеження шуму виходять, як правило, не з оптимальних (комфортних), а з припустимих умов, при яких шкідливий вплив шуму на людину або не виявляється, або є незначним. Таке гігієнічне (санітарне) нормування, встановлюється органами охорони здоров'я.
Допустимі норми виробничого шуму визначені ДСТ12.1.003-86 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки.". Нормованими параметрами постійного чи переривчастого виробничих (транспортного) шумів є рівні звукового тиску в октавних смугах частот (граничні спектри) і рівні звуку (дБА). Постійним вважається шум, рівні якого з часом змінюються не більше ніж на 5 дБ, а переривчастим – такий постійний шум протягом 1с і більше, що переривається паузами тривалістю в кілька годин, хвилин чи секунд. Непостійним вважається шум, рівні якого з часом змінюються більше ніж на 5 дБ. Непостійний шум оцінюється в еквівалентних рівнях звуку (дБА):
де
– середній рівень класу i
, дБА;
– час впливу шуму класу i
від загального часу контролю, %.
Розраховані
значення
зіставляються з нормованими рівнями
звуку (дБА). Для дискретного та імпульсного
шуму допустимі рівні знижуються на 5
дБ.
У цивільній авіації розроблений галузевий стандарт ГСТ 54.72001-78, де наводяться допустимі рівні шуму для деяких приміщень і робочих місць з вказівкою професій наземного персоналу.
Нормування шуму в приміщеннях і на території житлових будівель. У ДСТ 12.1.003-86 ССБТ "Шум. Загальні вимоги безпеки" внесені виправлення на характер шуму (для тонального чи імпульсного – мінус 5 дБ), час доби (для денного часу – плюс 10 дБ), місце розташування об'єкта (для курортного району – мінус 5 дБ) і сумарний час впливу шуму в названі півгодини (якщо шум діє тільки 18-56% цього часу, то виправлення складає плюс 5 дБ; якщо 6-8% – виправлення плюс 10 дБ; якщо менше 6% – виправлення плюс 15 дБ).
Нормування шуму, створюваного на місцевості ПК. Виходячи з аналізу характеристик шуму експлуатованих ПК і з огляду на можливі методи його зниження в джерелах і на шляху поширення, розроблені міжнародні й вітчизняні норми шуму дозвукових пасажирських ПК на місцевості. Ці норми характеризують технічне нормування, що встановлює граничні характеристики шуму визначених типів літаків. Стандартом ІКАО (Додаток 16) передбачається нормування шуму літаків на місцевості в трьох контрольних точках: при зльоті, наборі висоти і зниженні на посадку.
При
зльоті
контрольна
точка
розташована
на лінії, рівнобіжній осі ЗПС, на
віддаленні 0,65 км від її в тому місці, де
рівень шуму досягає максимального
значення. Це точка контролю так званого
бічного шуму, що створюється літаком,
що злітає, із працюючими на максимальному
режимі двигунами. Орієнтовне віддалення
цієї точки від початку розбігу може
бути визначене як (
)
м. При прольоті першої контрольної точки
літак знаходиться на висоті 100-150 м.
При наборі висоти контрольна точка розташовується на віддаленні 6,5 км від початку розбігу на продовженні осі ЗПС згідно з напрямком польоту, тобто під траєкторією набору висоти. Висота польоту в різних типів літаків може бути при цьому в діапазоні 400-1000 м, що залежить від тяги двигунів і аеродинамічних якостей літаків.
При зниженні на посадку контрольна точка розташовується на віддаленні 2 км до найближчого (посадкового) торця ЗПС на продовженні її осі проти напрямку польоту, тобто вона лежить під траєкторією зниження на посадку. Висота польоту літака над цією точкою приблизно 120 м.
Нормування ультра- та інфразвуку. Допустимі рівні звукового тиску для робочих місць ультразвукових установок визначені ДСТ 12.1.001-89 ССБТ "Ультразвук. Загальні вимоги безпеки". Нормовані величини мають наступні значення: при середньогеометричній частоті 1/3 октанової смуги 12,5 кГц – 75 дБ, при 16 кГц – 85 дБ і при частотах вище 20 кГц – 110 дБ. Якщо сумарний час впливу ультразвуку менше чотирьох годин за зміну, то допустимі рівні збільшуються так само, як і під дією шуму.
Нормативів щодо обмеження інфразвуку поки немає. Як рекомендаційно орієнтований граничнодопустимий рівень інфразвуку можна назвати 95 дБ при впливі ультразвуку більше чотирьох годин.
Крім гігієнічного нормування, існує нормування технічне, мета якого полягає у встановленні на основі відомих і технічно здійсненних методів шумопоглинання граничних характеристик шуму для визначеного типу машин і устаткування.
У той час як санітарні норми визначають необхідний ступінь шуму, технічні нормативи вказують його можливі значення.
