- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
Оптичні квантові генератори варто розміщати в спеціально призначених приміщеннях, двері яких повинні мати спеціальне блокування з світловим табло, що включається на час роботи генераторів. Приміщення повинні задовольняти усім вимогам, санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71, і повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Саме приміщення усередині, а також устаткування і предмети, що знаходяться в ньому, не повинні мати дзеркально відбиваючих поверхонь, у противному разі їх варто фарбувати в темні матові тони.
Генератор повинен установлюватися таким чином, щоб шлях променя проходив по найменш відвідуваній людиною зоні, а місця фокусування променя при його роботі були захищені діафрагмами. Наприкінці променя розміщують пастку для поглинання відбитого випромінювання. Для зменшення розсіювання випромінювання лінзи, призми й інші тверді перешкоди на шляху променя повинні бути обладнані блендами. У деяких випадках необхідно відбивати весь хід променя.
Пристрої для візуального юстирування повинні бути оснащені захисними поглинаючими фільтрами. При роботі з оптичними квантовими генераторами їх розташування за польових умов варто позначати спеціальними знаками.
Виготовляти ширми, що екранують, штори, завіси можна з бавовняної чорной фланелі.
Для захисту очей слід застосовувати захисні окуляри, стекла яких мають велику оптичну щільність. Закордонні дослідники пропонують використовувати стекла щільністю 9 на довжинах хвиль 0,6943 і 1,06 мкм. Для запобігання ушкодження скла випромінюванням оптичного квантового генератора перед ним пропонується розміщувати скло з меншим коефіцієнтом поглинання.
Захисні окуляри СЗС-22, виконані із синьо-зелених стекол, практично непроникні для випромінювань з довжинами хвиль 0,63-1,5 мкм.
В процесі роботи з оптичними квантовими генераторами робітники для профілактики захворювань повинні два рази на рік проходити медичні огляди за участю терапевта, гематолога, офтальмолога і невропатолога. До досліджень і обслуговування оптичних квантових генераторів допускаються робітники не молодше 18 років, що не мають медичних протипоказань.
Методичні вказівки
Вивчаючи матеріал розділу 8, слід звернути особливу увагу на основні характеристики лазерних випромінювань, а також на те, як такі випромінювання впливають на органи зору людини.
Варто знати, в чому сутність нормування лазерних випромінювань.
Необхідно вивчити заходи захисту від лазерних випромінювань.
Література: [24].
Контрольні запитання
У чому сутність лазерних випромінювань?
Як впливають лазерні випромінювання на людину?
Як нормуються лазерні випромінювання?
Які заходи захисту Вам відомі?
У яких одиницях виміряються лазерні випромінювання?
Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
Радіоактивні речовини використовуються в контрольно-вимірювальній апаратурі, медицині, хімії, у технологічних процесах, для розпізнавання, оцінки якості і т.ін. В цивільній авіації радіоактивні речовини застосовуються у приладах літаків, у дефектоскопах для контролю цілісності окремих вузлів і деталей літаків, у рівнемірах для визначення рівня рідин.
Випромінювання, під дією якого у середовищі, що опромінюється, утворюються заряджені частки різних знаків, називається іонізуючим.
До іонізуючого випромінювання відносяться: α-, β-, γ- промені і нейтрони, що випускаються при мимовільному розпаді радіоактивних речовин; рентгенівські промені, що виникають при взаємодії радіоактивних випромінювань і прискорених заряджених частинок з речовиною; потоки заряджених частинок – електронів, протонів та інших, прискорених до великих енергій у спеціальних прискорюючих установках.
Під дією іонізуючих випромінювань в організмі людини відбувається іонізація молекул і атомів тканини, порушуються хімічні структури сполук, утворюються сполуки, не властиві живій клітці, що у свою чергу призводить до її відмирання.
Такі складні зміни фізичних і біохімічних процесів в організмі можуть бути залежними від дози опромінення або оборотними, тобто функції окремих органів і всього організму людини відновлюються цілком, або необоротними, що призводить ведучими до функціональних порушень в організмі та виникнення променевої хвороби.
Ураження організму може викликати гостру і хронічну форми променевої хвороби. Гостра форма виникає під дією великих доз опромінення за короткий проміжок часу, хронічна розвивається в результаті тривалої дії малих доз при зовнішньому опроміненні чи при попаданні усередину організму при прийомі їжі, палінні, вдаханні малих кількостей радіоактивних речовин. При гострій променевій хворобі спостерігається анемія, слабість і схильність організму до інфекційних захворювань.
На першій стадії хронічної променевої хвороби спостерігається порушення сну, погіршення апетиту, з'являється головний біль, слабість і т.ін.
На другій стадії ці симптоми загострюються ще більше: порушується обмін речовин, з'являються порушення в роботі серцево-судинної системи й органів травлення.
На третій стадії ці зміни різко загострюються: порушується робота кровотворних органів, що призводить до недокрів'я, лейкемії, відбуваються крововиливи в серцево-судинній системі, уражаються полові органи, а також виникають зміни в генетичному апараті живого організму, якщо радіоактивне опромінення діє на полові органи й органи зародкових шляхів. Спадкоємні зміни зумовлюють нежиттєздатність зародка як у першому, так і в наступних поколіннях. Шкідливі наслідки виявляються в стерильності потомства, у захворюваннях, що передаються в спадщину поколінням, зменшенні тривалості, зниженні стійкості проти інфекційних захворювань.
Радіоактивні випромінювання викликають місцеві ураження: захворювання шкіри, злоякісні пухлини, катаракту, з'являється сухість шкіри, випадають волосся, з'являється ламкість нігтів.
Небезпека впливу радіоактивних випромінювань обумовлюється ще й тим, що органи чуттів людини не виявляють його доти, поки не з'являться певні зміни в організмі людини.
Для виключення шкідливого впливу іонізуючих випромінювань необхідно усувати всяку можливість опромінення організму дозами, що перевищують граничнодопустимі.
Ступінь поразки радіоактивними речовинами організму людини залежить від ряду факторів і виду випромінювання (альфа-, бета-, гамма-промені), кількості ізотопу (активності), його властивостей (енергія частинок, період напіврозпаду і т.ін.), шляхів потраплення в організм людини і його індивідуальної чутливості.
Джерела іонізуючих випромінювань впливають на організм або при зовнішньому, або внутрішньому опроміненні (джерело випромінювання знаходиться усередині організму).
Одиниці виміру іонізуючих випромінювань
Бекерель (Бк) – активність нукліда в радіоактивному джерелі (в одиницях системи СІ). Один бекерель дорівнює одному ядерному перетворенню в секунду.
Грей
(Гр) – поглинена
доза випромінювання (СІ).
1 Гр = 100 рад
= 1
.
Зіверт
(Зв) –
еквівалентна доза випромінювання (СІ).
1 Зв = 100 бер = 1
.
Електрон-вольт
(еВ) –
позасистемна одиниця енергії іонізуючого
випромінювання. 1 еВ = 1,6 ×Ч10-19
.
Рентген – позасистемна одиниця експозиційної дози, при якій сполучена корпускулярна емісія в 0,001293 г повітря утворює в повітрі іони, що несуть розряд в одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знака. Число 0,001293 г – маса одного кубічного сантиметра атмосферного повітря при 0 ºС и 760 мм рт. ст.
