8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань

Оптичні квантові генератори варто розміщати в спеціально призначених приміщеннях, двері яких повинні мати спеціальне блокування з світловим табло, що включається на час роботи генераторів. Приміщення повинні задовольняти усім вимогам, санітарних норм проектування промислових підприємств СН 245-71, і повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією. Саме приміщення усередині, а також устаткування і предмети, що знаходяться в ньому, не повинні мати дзеркально відбиваючих поверхонь, у противному разі їх варто фарбувати в темні матові тони.

Генератор повинен установлюватися таким чином, щоб шлях променя проходив по найменш відвідуваній людиною зоні, а місця фокусування променя при його роботі були захищені діафрагмами. Наприкінці променя розміщують пастку для поглинання відбитого випромінювання. Для зменшення розсіювання випромінювання лінзи, призми й інші тверді перешкоди на шляху променя повинні бути обладнані блендами. У деяких випадках необхідно відбивати весь хід променя.

Пристрої для візуального юстирування повинні бути оснащені захисними поглинаючими фільтрами. При роботі з оптичними квантовими генераторами їх розташування за польових умов варто позначати спеціальними знаками.

Виготовляти ширми, що екранують, штори, завіси можна з бавовняної чорной фланелі.

Для захисту очей слід застосовувати захисні окуляри, стекла яких мають велику оптичну щільність. Закордонні дослідники пропонують використовувати стекла щільністю 9 на довжинах хвиль 0,6943 і 1,06 мкм. Для запобігання ушкодження скла випромінюванням оптичного квантового генератора перед ним пропонується розміщувати скло з меншим коефіцієнтом поглинання.

Захисні окуляри СЗС-22, виконані із синьо-зелених стекол, практично непроникні для випромінювань з довжинами хвиль 0,63-1,5 мкм.

В процесі роботи з оптичними квантовими генераторами робітники для профілактики захворювань повинні два рази на рік проходити медичні огляди за участю терапевта, гематолога, офтальмолога і невропатолога. До досліджень і обслуговування оптичних квантових генераторів допускаються робітники не молодше 18 років, що не мають медичних протипоказань.

Методичні вказівки

Вивчаючи матеріал розділу 8, слід звернути особливу увагу на основні характеристики лазерних випромінювань, а також на те, як такі випромінювання впливають на органи зору людини.

Варто знати, в чому сутність нормування лазерних випромінювань.

Необхідно вивчити заходи захисту від лазерних випромінювань.

Література: [24].

Контрольні запитання

1. У чому сутність лазерних випромінювань?

2. Як впливають лазерні випромінювання на людину?

3. Як нормуються лазерні випромінювання?

4. Які заходи захисту Вам відомі?

5. У яких одиницях виміряються лазерні випромінювання?

Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань

7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини

Радіоактивні речовини використовуються в контрольно-вимірювальній апаратурі, медицині, хімії, у технологічних процесах, для розпізнавання, оцінки якості і т.ін. В цивільній авіації радіоактивні речовини застосовуються у приладах літаків, у дефектоскопах для контролю цілісності окремих вузлів і деталей літаків, у рівнемірах для визначення рівня рідин.

Випромінювання, під дією якого у середовищі, що опромінюється, утворюються заряджені частки різних знаків, називається іонізуючим.

До іонізуючого випромінювання відносяться: α-, β-, γ- промені і нейтрони, що випускаються при мимовільному розпаді радіоактивних речовин; рентгенівські промені, що виникають при взаємодії радіоактивних випромінювань і прискорених заряджених частинок з речовиною; потоки заряджених частинок – електронів, протонів та інших, прискорених до великих енергій у спеціальних прискорюючих установках.

Під дією іонізуючих випромінювань в організмі людини відбувається іонізація молекул і атомів тканини, порушуються хімічні структури сполук, утворюються сполуки, не властиві живій клітці, що у свою чергу призводить до її відмирання.

Такі складні зміни фізичних і біохімічних процесів в організмі можуть бути залежними від дози опромінення або оборотними, тобто функції окремих органів і всього організму людини відновлюються цілком, або необоротними, що призводить ведучими до функціональних порушень в організмі та виникнення променевої хвороби.

Ураження організму може викликати гостру і хронічну форми променевої хвороби. Гостра форма виникає під дією великих доз опромінення за короткий проміжок часу, хронічна розвивається в результаті тривалої дії малих доз при зовнішньому опроміненні чи при попаданні усередину організму при прийомі їжі, палінні, вдаханні малих кількостей радіоактивних речовин. При гострій променевій хворобі спостерігається анемія, слабість і схильність організму до інфекційних захворювань.

На першій стадії хронічної променевої хвороби спостерігається порушення сну, погіршення апетиту, з'являється головний біль, слабість і т.ін.

На другій стадії ці симптоми загострюються ще більше: порушується обмін речовин, з'являються порушення в роботі серцево-судинної системи й органів травлення.

На третій стадії ці зміни різко загострюються: порушується робота кровотворних органів, що призводить до недокрів'я, лейкемії, відбуваються крововиливи в серцево-судинній системі, уражаються полові органи, а також виникають зміни в генетичному апараті живого організму, якщо радіоактивне опромінення діє на полові органи й органи зародкових шляхів. Спадкоємні зміни зумовлюють нежиттєздатність зародка як у першому, так і в наступних поколіннях. Шкідливі наслідки виявляються в стерильності потомства, у захворюваннях, що передаються в спадщину поколінням, зменшенні тривалості, зниженні стійкості проти інфекційних захворювань.

Радіоактивні випромінювання викликають місцеві ураження: захворювання шкіри, злоякісні пухлини, катаракту, з'являється сухість шкіри, випадають волосся, з'являється ламкість нігтів.

Небезпека впливу радіоактивних випромінювань обумовлюється ще й тим, що органи чуттів людини не виявляють його доти, поки не з'являться певні зміни в організмі людини.

Для виключення шкідливого впливу іонізуючих випромінювань необхідно усувати всяку можливість опромінення організму дозами, що перевищують граничнодопустимі.

Ступінь поразки радіоактивними речовинами організму людини залежить від ряду факторів і виду випромінювання (альфа-, бета-, гамма-промені), кількості ізотопу (активності), його властивостей (енергія частинок, період напіврозпаду і т.ін.), шляхів потраплення в організм людини і його індивідуальної чутливості.

Джерела іонізуючих випромінювань впливають на організм або при зовнішньому, або внутрішньому опроміненні (джерело випромінювання знаходиться усередині організму).

Одиниці виміру іонізуючих випромінювань

Бекерель (Бк) – активність нукліда в радіоактивному джерелі (в одиницях системи СІ). Один бекерель дорівнює одному ядерному перетворенню в секунду.

Грей (Гр) – поглинена доза випромінювання (СІ). 1 Гр = 100 рад = 1 .

Зіверт (Зв) – еквівалентна доза випромінювання (СІ). 1 Зв = 100 бер = 1 .

Електрон-вольт (еВ) – позасистемна одиниця енергії іонізуючого випромінювання. 1 еВ = 1,6 ×Ч10^-19 .

Рентген – позасистемна одиниця експозиційної дози, при якій сполучена корпускулярна емісія в 0,001293 г повітря утворює в повітрі іони, що несуть розряд в одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знака. Число 0,001293 г – маса одного кубічного сантиметра атмосферного повітря при 0 ºС и 760 мм рт. ст.