- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
7.4. Розрахунок екрана
Розрахунок товщини суцільного металевого екрана в зоні випромінювання, тобто при випромінюванні НВЧ енергії, виконується в такий спосіб:
1. Розраховують ЩПЕ передавального пристрою в зоні діаграми спрямованості на відстані R від випромінювача до робочого місця.
2. Визначають необхідну, відповідно до санітарних норм, ступінь ослаблення N ЕМП:
,
де
–
ЩПЕ на відстані R
у метрах, мкВт/см2;
–
граничнодопустима ЩПЕ, мкВт/см2.
Визначають мінімальну товщину захисного екрана:
, (7.1)
де ww – кутова частота ww=2π f; f – частота НВЧ генератора, Гц;
γ – електрична провідність матеріалу, Ом–1м–1; μ – магнітна проникність матеріалу екрана, Гн/м.
Приклад 7.1. Визначити товщину суцільного захисного екрана робочого місця, що знаходиться в зоні діаграми спрямованості антени РЛС, якщо відомо: потужність передавача
Рпер = 200 Вт; коефіцієнт підсилення антени Gант = 400;
R = 5 м; екран з алюмінію γ = 3,54×Ч 10–3 Ом–1м–1, μ = 4π×Ч 10–7 Гн/м; λ = 3 см ; f = 1×Ч 1010 Гц.
Знаходимо ЩПЕ на відстані R = 5 м від антени РЛС:
Приймаємо = 1000 мкВт/см2 і потім розраховуємо необхідну кратність ослаблення
,
тоді N = 0,04.
Визначаємо товщину захисного екрана із співвідношення (7.1):
Таким чином, товщину суцільного металевого екрана необхідно вибирати з погляду міцності конструкції.
Методичні вказівки
На сьогодні у цивільній авіації широке поширення в галузях зв'язку, радіонавігації і радіолокації одержали електромагнітні хвилі ВЧ, УВЧ, НВЧ.
Необхідно знати, яку небезпеку являють собою електромагнітні хвилі різних частот для організму, як нормується інтенсивність опромінення ВЧ і НВЧ діапазонів і які застосовуються засоби захисту від електромагнітних випромінювань.
Література: [6]; [9]; [13]; [15]; [19]; [26].
Контрольні запитання
Від яких факторів залежить ступінь впливу ЕМП на людину?
Які фізіологічні й функціональні порушення відбуваються в тілі людини під впливом електромагнітного випромінювання?
У яких одиницях вимірюють інтенсивність опромінення?
Допустимі інтенсивності опромінення.
На якому принципі грунтується робота еквівалентного навантаження (еквівалентна антена)? Коли він застосовується?
Перерахуйте види захисних покритів. Як вони класифікуються і який принцип дії захисного покриття?
Що являють собою окуляри ОРЗ-5?
Перелічіть вимоги, що ставляться до виробничих приміщень, у яких розміщаються РЛС.
Які проводяться заходи щодо захисту від НВЧ опромінення?
Глава 8. Лазерні випромінювання
8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
Оптичні квантові генератори чи лазери можуть застосовуватися для створення точних вимірювальних приладів та інструментів, в оптичній локації, для передачі інформації, прецизійного зварювання, свердління тугоплавких матеріалів. Особливо перспективне застосування лазерів у галузі зв'язку і на телебаченні. В лазерах генерується когерентне випромінювання оптичного діапазону великої інтенсивності, у вузькому пучку випромінювання щільність потоку потужності може досягати 1012-1013 Вт/см2.
Електромагнітні випромінювання охоплюють практично весь оптичний діапазон (від ультрафіолетової до інфрачервоної області спектра (табл. 8.1).
Таблиця 8.1
Класифікація електромагнітних випромінювань оптичного діапазону
Вид випромінювання |
Довжина хвилі ll, мкм |
Частота f, Гц |
Інфрачервоні хвилі |
100–0,76 |
3 1012 – 3,94 1014 |
Видиме світло |
0,76–0,39 |
3,94 1014 – 7,7 1014 |
Ультрафіолетові хвилі |
0,39–0,001 |
7,7 1014 – 3 1017 |
Квантові генератори працюють на основі змушених випромінювань, джерелами яких є робочі речовини, що випускають електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (що створюють лазерний ефект) внаслідок порушення їхніх атомів електромагнітною енергією іншого джерела. Як інше джерело у твердотілих лазерах служать газорозрядні імпульсні лампи, а в газових лазерах – генератори НВЧ.
Як робочу речовину у твердотілих квантових генераторах застосовують кристали рубіна, скла з домішкою неодиму, диспрозію, вольфрамат кальцію, а в газових генераторах найбільш простого типу – суміш гелію з неоном і азотом. Робоча речовина випромінює хвилі визначеної довжини – рубіновий лазер створює хвилю довжиною – λ = 0,6943 мкм, неодимовий – λ = 1,06 мкм, лазер на суміші вуглекислого газу з неоном і азотом – λ = 10,6 мкм.
При поширенні лазерного випромінювання в повітрі на великі відстані інтенсивність ss ( Вт/м2 ) визначається за формулою:
ss
=
,
де Р – потужність випромінювання, Вт; r – відстань до джерела, м;
α – коефіцієнт ослаблення за потужністю, 1/м.
Коефіцієнти ослаблення за потужністю при поширенні випромінювання в повітряному середовищі приведені в табл.6.2.
Таблиця 6.2
Коефіцієнти ослаблення по потужності в повітрі
Вид генератора |
Довжина хвилі випромінювання ll, мкм |
Коефіцієнт ослаблення aa, 1/м 10–5 |
Рубіновий |
0,6943 |
1010–5 |
Неодимовий |
1,06 |
5,7510–5 |
На суміші СО2 з неоном і азотом |
10,6 |
3,2510–5 |
Інтенсивність відбитого лазерного променя (Вт/м2) визначається за формулою:
ss
=
,
де Р – потужність випромінювання, Вт; rr0 – коефіцієнт послаблення випромінювання оптичного квантового генератора від перешкоди; S – площа проекції поверхні перешкоди, що опромінюється, на площину, перпендикулярну до прямого променя лазера, м2; r – відстань до джерела випромінювання, м.
