- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
4.3. Гігієнічне нормування освітленості
Для створення раціонального освітлення необхідно нормувати рівень освітленості на робочих поверхнях. Однак нормування рівня освітленості природним світлом у люксах викликало б великі труднощі, тому що освітленість природним світлом коливається в дуже широких межах в залежності від періоду року, часу дня, стану хмарності, що відображають властивості поверхні землі (сніг, трав'яний покрив, асфальт і т.ін.). Тому показником ефективності природного освітлення є коефіцієнт природної освітленості (К.Е.О.), виражений у відсотках:
де e – коефіцієнт природної освітленості в будь-якому місці А усередині приміщення; Eв – освітленість у місці А, освітлюваного світлом видимого через світловий проріз ділянки небозводу, лк; Eн – освітленість горизонтальної площини в той же момент часу поза виробничим приміщенням, освітлюваної рівномірно розсіяним (дифузійним) світлом усього небозводу, лк.
Коефіцієнт природної освітленості відповідно до СНіП-II-4-79 "Природне і штучне освітлення" нормується в залежності від точності виконуваних робіт. Точність робіт визначається розмірами об'єкта розрізнення – мінімальний розмір предмета, елемента, що потребує роздільного спостереження в процесі роботи (тріщина, ширина подряпини, товщина дроту, напису на шкалах контрольно-вимірювальних приладів і т.ін.).
Якщо виробничі приміщення розташовуються нижче 45º північної широти і північніше 60º, то значення К.Е.О., наведені в табл. 4.3, відповідно збільшуються на 0,75 і 1,2.
Норми природного освітлення у виробничих приміщеннях установлені з урахуванням одержання максимально можливої освітленості (залежить від роду освітлення) при чистих стеклах ліхтарів і бічних світлових прорізів. Стекла очищають не рідше двох разів на рік при невеликих кількостях диму, пилу і кіптяві, при значних кількостях – не рідше чотирьох разів на рік. Стіни і стелі повинні бути світлих тонів.
Санітарними нормами встановлені мінімально допустимі величини освітленості штучним світлом (табл. 4.4), а для підприємств цивільної авіації – у НАОП 5.1.30-2.18-82, ДСТ 5472003-82 "Освітлення штучне на експлуатаційних підприємствах цивільної авіації. Норми та вимоги безпеки".
При виконанні робіт I-IV, Vа, Vб категорій рекомендується застосовувати тільки систему комбінованого освітлення. Загальне освітлення в системі комбінованого повинно, по можливості, здійснювати газорозрядними лампами. Норми освітленості (табл. 4.4) необхідно підвищувати на одну ступінь по шкалі освітленості в наступних випадках:
а) при виконанні робіт I-VI категорій, коли відстань від ока до розглянутого об'єкта більше 0,5 м;
б) коли існує підвищена небезпека травматизму, а освітленість при системі загального освітлення не більше 150 лк (наприклад, при заточуванні інструмента на заточувальних верстатах, при роботі на гільйотинних ножицях);
в) у приміщеннях, де навчаються підлітки, якщо нормована освітленість не перевищує 300 лк;
г) при роботах I-IV категорій, якщо зорова робота виконується безупинно упродовж половини робочого дня і більше (наприклад, ділянка дефектації деталей і вузлів літаків і двигунів);
д) у приміщеннях, де відсутнє природне освітлення і постійно перебувають люди.
Норми освітленості необхідно знижувати:
а) при короткочасному перебуванні робітників у виробничому приміщенні;
б) якщо в приміщенні встановлено устаткування, що не потребує постійного обслуговування.
Таблиця 4.3
Нормовані значення коефіцієнтів природної освітленості в приміщеннях виробничих будинків, розташованих північніше 45º і південніше 60º північної широти
Розряд роботи |
Характер робіт, виконуваних у приміщенні |
Розмір об'єкта розрізнення, мм |
Норми коефіцієнтів природної освітленості, % |
|
Вид роботи за ступенем точності |
при бічному освітленні |
при верхньому і комбінованому освітленні |
||
1 |
Найвища |
Менше 0,15 |
3,5 |
10 |
2 |
Дуже висока |
Від 0,15 до 0,3 |
2,5 |
7 |
3 |
Висока |
Від 0,3 до 0,5 |
2,0 |
5 |
4 |
Середня |
Від 0,5 до 1,0 |
1,5 |
4 |
5 |
Мала |
Від 1,0 до 5,0 |
1,0 |
3 |
6 |
Груба |
Більше 5,0 |
0,5 |
2 |
7 |
Робота із самосвітними матеріалами в пальних цехах |
|
1,0 |
3 |
8 |
Загальне спостереження за виробничим процесом: постійне періодичне |
|
0,3 0,2 |
1 0,7 |
9 |
Робота на складах |
|
0,1 |
0,5 |
Таблиця 4.4
Найменша допустима освітленість штучним світлом на рабочих поверхнях у виробничих приміщеннях
Характеристика зорової роботи за ступенем точності |
Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм |
Розряди зорової роботи |
Підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта розрізнення з фоном |
Характеристика фону |
Найменша освітленість, лк |
|||
при люмінесцентних лампах |
при лампах накалювання |
||||||||
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення |
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення
|
||||||
Найвища |
|
|
а |
Малий |
Темний |
5000 |
1500 |
4000 |
300 |
точність |
Менше |
|
б |
Малий Середній |
Середній Темний |
4000 |
1250 |
3000 |
300 |
|
0,15 |
I |
в |
Малий Середній Великий |
Світлий Середній Темний |
3000 |
1000 |
2000 |
300 |
|
|
|
г |
Середній Великий Великий |
Світлий Світлий Середній |
1500 |
400 |
1250 |
300 |
Продовження табл. 4.4
Характеристика зорової роботи за ступенем точності |
Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм |
Розряди зорової роботи |
Підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта розрізнення з фоном |
Характеристика фону |
Найменша освітленість, лк |
|||
при люмінесцентних лампах |
при лампах накалювання |
||||||||
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення |
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення
|
||||||
Дуже |
Від 0,15 |
|
а |
Малий |
Темний |
4000 |
1250 |
3000 |
300 |
висока |
до 0,3 |
II |
б |
Малий Середній |
Середній Темний |
3000 |
750 |
2000 |
300 |
|
|
|
в |
Малий Середній Великий |
Світлий Середній Темний |
2000 |
500 |
1500 |
300 |
|
|
|
г |
Середній Великий Великий |
Світлий Світлий Середній |
1000 |
300 |
750 |
200 |
Висока |
Від 0,3 |
|
а |
Малий |
Темний |
2000 |
500 |
1500 |
300 |
|
до 0,5 |
III |
б |
Малий Середній |
Середній Темний |
1000 |
300 |
750 |
200 |
Продовження табл. 4.4
Характеристика зорової роботи за ступенем точності |
Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм |
Розряди зорової роботи |
Підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта розрізнення з фоном |
Характеристика фону |
Найменша освітленість, лк |
|||||
при люмінесцентних лампах |
при лампах накалювання |
||||||||||
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення |
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення
|
||||||||
|
|
|
в |
Малий Середній Великий |
Світлий Середній Темний |
750 |
300 |
600 |
200 |
|
|
|
|
|
г |
Середній Великий Великий |
Світлий Світлий Середній |
400 |
200 |
400 |
150 |
|
|
Середня |
Від 0,5 |
|
в |
Малий Середній Великий |
Світлий Середній Темний |
400 |
150 |
400 |
100 |
|
|
|
до 1,0 |
IV |
г |
Середній Великий Великий |
Світлий Світлий Середній |
300 |
150 |
300 |
100 |
|
|
Продовження табл. 4.4
Характеристика зорової роботи за ступенем точності |
Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм |
Розряди зорової роботи |
Підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта розрізнення з фоном |
Характеристика фону |
Найменша освітленість, лк |
|||
при люмінесцентних лампах |
при лампах накалювання |
||||||||
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення |
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення
|
||||||
Мала |
Від 1,0 |
|
а |
Малий |
Темний |
300 |
200 |
300 |
150 |
|
до 5,0 |
V |
б |
Малий Середній |
Середній Темний |
200 |
150 |
200 |
100 |
|
|
|
в |
Малий Середній Великий |
Світлий Середній Темний |
– |
100 |
– |
50 |
|
|
|
г |
Середній Великий Великий |
Світлий Світлий Середній |
– |
100 |
– |
50 |
Груба |
Больше 5,0 |
VI |
– |
Незалежно від характеристики тла чи контрасту об’єкта з тлом |
– |
100 |
– |
50 |
|
Продовження табл. 4.4
Характеристика зорової роботи за ступенем точності |
Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм |
Розряди зорової роботи |
Підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта розрізнення з фоном |
Характеристика фону |
Найменша освітленість, лк |
|||
при люмінесцентних лампах |
при лампах накалювання |
||||||||
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення |
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення
|
||||||
Работа із самосвітними матеріалами і виробами в гарячих цехах |
– |
VII |
|
Те саме |
– |
200 |
– |
150 |
|
Загальне спостереження за ходом виробничого процессу: постійне спостереження; |
|
VIII |
а |
– “ – |
– |
75 |
– |
30 |
|
Продовження табл. 4.4
Характеристика зорової роботи за ступенем точності |
Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм |
Розряди зорової роботи |
Підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта розрізнення з фоном |
Характеристика фону |
Найменша освітленість, лк |
|||
при люмінесцентних лампах |
при лампах накалювання |
||||||||
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення |
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення
|
||||||
періодичне при постійному перебуванні людей у приміщенні |
|
|
б |
Незалежно від характеристики тла чи контрасту об’єкта з тлом |
– |
50 |
– |
20 |
|
при періодичному відвіданні приміщення людьми |
– |
VIII |
в |
Те саме |
– |
50 |
– |
5 |
|
Закінчення табл. 4.4
Характеристика зорової роботи за ступенем точності |
Найменьший розмір об’єкта розрізнення, мм |
Розряди зорової роботи |
Підрозряд зорової роботи |
Контраст об’єкта розрізнення з фоном |
Характеристика фону |
Найменша освітленість, лк |
|||
при люмінесцентних лампах |
при лампах накалювання |
||||||||
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення |
Комбіноване освітлення |
Одне загальне освітлення
|
||||||
Работа на складах громіздких предметів і сипучих матеріалів: на механізованих |
– |
IX |
a |
– “ – |
– |
50 |
– |
20 |
|
на немеханізованих |
– |
– |
б |
– “ – |
– |
50 |
– |
5 |
|
Примітки: 1. Тло – поверхня, яка прилягає до об’єкта, на якій він розглядається. Тло вважається: світлим – при коефіцієнті відображення поверхні больше 0,4; темним – при коефіцієнті відображення поверхні менше 0,2.
2 . Контраст об’єкта з тлом прийнято вважатиь: великим, коли його значення більше 0,5 (об’єкт і тло різко відрізняються щодо яскравості); середнім, коли його значення 0,2-0,5 (об’єкт і тло помітно відрізняються щодо яскравості); малим, коли він менше 0,2 (об’єкт і тло мало відрізняються щодо яскравості).
