- •1.2. Основи законодавства з охорони праці України
- •1.3. Організація охорони праці на виробництві
- •1.4. Державне управління охороною праці
- •1.5. Небезпечні й шкідливі виробничі фактори
- •1.6. Основні організаційні напрямки створення безпечних умов праці
- •1.7. Аналіз причин травматизму
- •Контрольні запитання
- •Розділ 2. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії глава 2. Метеорологічні умови виробничих приміщень
- •2.1. Вплив метеорологічних умов на організм людини
- •2.2. Нормування параметрів метеорологічних умов
- •Контрольні запитання
- •Глава 3. Шкідливі речовини
- •3.1. Вплив шкідливих речовин на організм людини
- •3.2. Нормування шкідливих речовин
- •3.3. Захист від шкідливих речовин
- •3.4. Вентиляція і кондиціонування повітря
- •Глава 4. Освітлення виробничих приміщень
- •4.1. Фізіолого-гігієнічне значення освітленості для людини
- •4.2. Природне і штучне освітлення виробництв. Джерела освітлення
- •4.3. Гігієнічне нормування освітленості
- •4.4. Проектування систем штучного освітлення
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від електромагнітного вч і нвч випромінювання
- •7.1. Джерела випромінювання і його вплив на людину
- •7.2. Нормування інтенсивності електромагнітних випромінення радіочастотного діапазону
- •7.3. Захист від впливу електромагнітних полів
- •7.4. Розрахунок екрана
- •Контрольні запитання
- •Глава 8. Лазерні випромінювання
- •8.1. Границі випромінювань оптичного діапазону
- •6.2. Дія лазерних випромінювань на організм людини
- •8.3. Нормування лазерних випромінювань
- •8.4. Засоби захисту від шкідливого впливу лазерних випромінювань
- •Контрольні запитання
- •Глава 7. Захист від іонізуючих випромінювань
- •7.1. Види впливу іонізуючих випромінювань на організм людини
- •7.2. Нормування опромінень
- •7.3. Правила роботи з іонізуючими випромінюваннями
- •7.4. Захист від рентгенівського випромінювання
- •Контрольні запитання
- •Глава 5. Захист від шуму, ультразвуку, інфразвуку і вібрацій
- •5.1. Терміни і визначення шуму
- •5.2. Дія шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку на організм людини, професійні захворювання
- •5.3. Оцінка дії шуму і його нормування
- •5.4. Методи захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвуку
- •Контрольні запитання
- •9.2. Санітарно-побутові приміщення підприємств
- •Контрольні запитання
- •10.2. Аналіз ураження поразки електричним струмом при дотику в різних мережах
- •1. Чим краще ізоляція проводів електричної мережі, тим менше небезпека однополюсного й однофазного дотику в цій мережі.
- •2. При наявності двох проводів з різним опором ізоляції більш небезпечний однофазний дотик до проводу з великим опором ізоляції.
- •10.3 Стікання струму в землю. Крокова напруга
- •10.4. Класифікація приміщень згідно з небезпекою ураження електричним струмом
- •10.5. Захист від електричного струму
- •10.6 Захисне заземлення електроустановок
- •10.7. Засоби захисту, що застосовуються в процесі роботи на електроустановках
- •Контрольні запитання
- •11.2. Безпека при роботі з частковим чи повним зняттям напруги
- •11.3. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на електроустановках
- •11.4. Заходи безпеки при роботах без зняття напруги з струмоведучих частин, що знаходяться під напругою
- •11.5. Правила техніки безпеки при обслуговуванні комутаційної апаратури
- •11.6. Безпека при прокладанні і ремонті кабелів
- •Контрольні запитання
- •Глава 12. Захист від розрядів статичної електрики
- •12.1. Механізм електризації рідин
- •12.2. Небезпека утворення статичної електрики
- •12.3. Засоби захисту від статичної електрики
- •Контрольні запитання
- •Глава 13. Захист від блискавки
- •13.1. Небезпека впливу грозових розрядів
- •13.2. Захист будинків і споруджень від удару блискавки
- •Контрольні запитання
- •14.2. Безпека експлуатації систем під тиском
- •Контрольні запитання
- •15.2. Горіння і показники пожежовибухонебезпеки речовин та матеріалів
- •15.3. Умови утворення пожежовибухонебезпечних середовищ
- •15.4. Запобігання пожежі і пожежний захист
- •15.5. Вибухопопередження і вибухозахист
- •15.6. Класифікація виробництв з пожежовибухонебезпеки
- •15.7. Шляхи безпечної евакуації людей із зони пожежі
- •15.8. Пожежний зв'язок та сигналізація
- •Глава 16. Способи і засоби гасіння пожеж
- •16.1. Способи гасіння пожеж і вогнегасильні речовини
- •16.2. Особливості гасіння пожеж в резервуарах
- •16.3. Засоби гасіння пожеж на складах пмм
- •16.4. Гасіння пожежі резервуарів
- •Список літератури
3.3. Захист від шкідливих речовин
Р
івень
забруднення повітря робочих приміщень
шкідливими речовинами контролюється
газоаналізаторами, в основу роботи яких
покладені фотометричний, хроматографічний,
полярографічний, потенціо-метричний
та спектроскопічний методи.
О
дним
з перспективних методів кількісного
визначення шкідливих речовин у повітрі
є метод газової хроматографії.
Газова хроматографія, впроваджувана в практику гігієнічних досліджень, відкриває широкі можливості для поділу сумішей речовин на окремі компоненти, дозволяє проводити ідентифікацію речовин, визначити їхній кількісний склад. Використовуючи капілярні й високоефективні набивні стовпчики, вдається досягти такого поділу компонентів, якого неможливо домогтися іншими методами. На рис.3.1 показана функціональна схема газового хроматографа, принцип роботи якого полягає в наступному.
Досліджувана проба повітря уводиться в пристрій уведення за допомогою шприца чи крана-дозатора і під тиском газоносія (ГН) 1 надходить до хроматографічної колонки 3, встановленої в термостаті 6, поділяється на окремі компоненти і надходить у детектор 2. Сигнал підсилюється електронним підсилювачем 4 і записується на діаграмному папері самописом 5. Вихідний сигнал детектора пропорційний миттєвій концентрації компонента в газоносії. За деяких умов кожен компонент проби з'являється через визначий для даних умов аналізу час і реєструється на хроматограмі у вигляді окремого піка (рис.3.2). Якісна ідентифікація компонента проводиться за часом утримання в колонку. Площі піків вимірюють згідно з хроматограмою, і графіком, що видображає залежність площі піка від концентрації компонента, визначають невідому концентрацію компонентів.
П
еревагою
методу газової хроматографії перед
іншими методу аналізу є швидкість
проведення аналізу. Відтворені результати
вдається одержати протягом декількох
хвилин і навіть секунд. Розшифровка
результатів досить проста, тому що
сучасний газовий хроматограф це прилад,
що потребує від обслуговуючого персоналу
виконання лише невеликого числа операцій.
Газовий хроматограф може підключатися
до автоматизованих регіональних систем
контролю ступеня забруднення повітря.
Для попередження професійних захворювань від дії шкідливих речовин проводять такі заходи: видалення чи заміна шкідливих речовин; комплексна автоматизація і механізація виробничих процесів, що усуває контакт людини зі шкідливими речовинами; удосконалення технологічного процесу, що запобігає витоку чи розбризкуванню речовин і їхній наступний випар в атмосферу виробничих приміщень; повна герметизація насосів, трубопроводів, резервуарів та іншого устаткування складів ПММ; застосування пристрою приточно-витяжної вентиляції в місцях утворення газів, пару і пилу; ретельне систематичне збирання різних нафтопродуктів і спецрідин як у приміщеннях, так і на відкритому повітрі в зоні роздавальних естакад, колонок, на пунктах зливу-наливу ПММ і т.ін.; удосконалення й утримання в належному стані санітарно-побутових приміщень; забезпечення робітників справним спецодягом, респіраторами, протигазами, шоломами і спеціальними інструментами; дотримання встановлених особливих режимів роботи й відпочинку, наприклад, для робочих, що очищають резервуари і ємкості; проведення санітарно-технічної пропаганди і навчання безпечним прийомам праці за разних умов роботи.
