3.2. Нормування шкідливих речовин

Вирізняють два види дії шкідливих речовин – гостру і хронічну. Гостра дія – результат впливу великих концентрацій шкідливих речовин протягом невеликого проміжку часу. Хронічна дія – результат тривалого впливу концентрацій шкідливих речовин, що не викликають при однократному вдиханні відчутних ознак отруєння.

Професійні отруєння і захворювання можуть виникати тільки при вмісті шкідливих речовин у повітрі вище визначеної концентрації. У ДСТ 12.1.005-88. ССБТ "Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони" гранично допустимими концентраціями (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони (табл.3.1) є такі концентрації, які при щоденній роботі протягом 8 год. і більше, але не більш 41 год. на тиждень, протягом набуття робочого стажу не можуть викликати у працюючих захворювань чи відхилень у стані здоров'я, що виявляється сучасними методами дослідження.

Таблиця 3.1

ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони і клас небезпеки цих речовин

Речовина	Значення граничнодопустимої концентрації, мг/м3	Клас небезпеки	Речовина	Значення граничнодопустимої концентрації, мг/м3	Клас небезпеки
Ацетон Бензин-розчинник у перерахунку на вуглець (С) Бензин паливний 100 у перерахунку на C Діхлоретан Гас у перерахунку на C Лігроїн у перерахунку на C Метилхлорформ Озон Ртуть металева Свинець і його органічні сполуки Сірчана кислота, сірчаний ангідрид Мастила синтетичні Б-3В,36\-КУ-Л	200 300 100 10 300 300 20 0,1 0,01 0,01 1 5	4 4 4 2 4 4 4 1 1 1 2 3	Сірчаний ангідрид Скипідар у Перерахунку на С Сольвент-нафта у перерахунку на С Соляна кислота Спирт метиловий Спирт етиловий Тетраетил-свинець Уайт-спірит у Перерахунку на C Окис вуглецю Чотирихлористий вуглець Фурфулол Луги їдкі у перерахунку на їдкий натрій Робоча рідина НГЖ-4 Рідина ТГФ-М	10 300 100 5 5 1000 0,005 300 20 20 10 0,5 0,05 10	3 4 4 2 3 4 1 4 4 2 3 2 2 3

Закінчення табл. 3.1

При одночасному вмісті в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин аналогічної дії розрахунок загальнобмінної вентиляції слід робити шляхом підсумовування об’ємів повітря, необхідних для розведення кожної речовини окремо до його ПДК.

Відношення суми концентрацій шкідливих речовин (C₁, С₂,..., С_n) у повітрі до їх гранично допустимого (ГДК₁, ГДК₂, ..., ГДК_n) не повинно перевищувати одиниці, тобто

С₁/ГДК₁ + С₂/ГДК₂ + ... + С_n/ГДК_n ≤ 1.