Скелет людини

Скелет людини — це тверда структура, утворена сукупністю кісток, яка служить опорою людського тіла. При народженні скелет людини містить близько 270 кісток; до досягнення дорослого віку кількість кісток зменшується приблизно до 206, за рахунок зрощення ряду дрібних кісток. Однак в цілому кількість кісток залежить від анатомічних особливостей; наприклад, в окремих людей наявна більша, ніж звичайно, кількість ребер чи хребців. Маса скелета, в середньому, 20% від загальної маси тіла.

Кожна кістка як орган складається з усіх видів тканин, проте головне місце займає кісткова тканина, що є різновидом сполучної тканини.

Хімічний склад кісток складний. Неорганічні речовини становлять 65% - 70% сухої маси кістки і представлені головним чином солями фосфору і кальцію. Органічні речовини складають 30-35% сухої маси кістки. Еластичність, пружність кістки залежить від її органічних речовин, а твердість - від мінеральних солей. Поєднання неорганічних і органічних речовин у живій кістці надає їй надзвичайні міцність і пружність. За твердістю і пружністю кістку можна порівняти з міддю, бронзою, чавуном. У молодому віці, у дітей кістки більш еластичні, пружні, у них більше органічних речовин і менше неорганічних. У літніх і старих людей в кістках переважають неорганічні речовини і кістки стають ламкими.

За формую кістки поділяють на:

*Довгі трубчасті – більшість кісток кінцівок.

*Широкі, або плескаті – лопатка, тазові кістки, череп, грудина, ребра.

*Короткі (дрібні) – дрібні кістки стопи і кисті.

*Змішані – хребці.

Види з’єднань кісток.

Розрізняють нерухомі, напіврухомі та рухомі (суглоби) з'єднання кісток.

Мал.1. Типи з'єднання кісток: 1 - нерухоме (шов); 2 - напіврухоме; 3 - рухоме (суглоб)

Нерухомі з’єднання утворюються за допомогою: *хрящів (ребра і хребет)

*кісток (череп, тазові кістки, крижі)

*м’язів (лопатки і грудна клітка)

Нерухомо з'єднані кістки черепа. Це досягається завдяки такому з'єднанню кісток, як шов (мал.1,1), коли численні виступи однієї кістки входять у відповідні заглибини іншої. Напіврухомі з'єднання утворені хрящовими проміжками. Так з'єднані між собою хребці (мал.1,2). Завдяки здатності хрящових проміжків стискуватися і розтягуватися забезпечується певна рухливість хребета. Під час стрибків, ходіння хрящі діють як амортизатори, тобто пом'якшують різкі поштовхи, оберігаючи тіло від струсу. Рухоме з'єднання кісток - це зєднання двох, або більше кісток за допомогою щілиноподібної порожнини, яка називається суглобом (мал.1,3). У суглоба опуклість (головка) однієї кістки входить у западину другої. Поверхні, що дотикаються, вкриті гладеньким хрящем, який значно зменшує тертя між кістками і полегшує рухи. Кожний суглоб зовні оточений суглобовою сумкою, що утворена міцною сполучною тканиною. До сумки прикріплені зв'язки і м'язи. Простий суглоб – з’єднання двох кісток, а складний трьох, або більше.

Суглоб — рухоме з'єднання кісток.

В тілі людини нараховано 230 суглобів різних за формою і розмірами. Суглоби розташовуються в скелеті там, де відбуваються виразно виражені рухи: згинання і розгинання, відведення і приведення, обертання. Найбільша кількість на кисті рук. Характер рухів залежить від форми і розмірів суглоба.

Функція – опорна і рухова. Суглоби утворені сполучною тканиною. У місці з’єднання кісток є хрящова перетинка, яка запобігає зтиранню кісток один об одного.

Суглоби за типом сполучення кісток поділяють на: фіброзні, хрящові і синовіальнї. Фіброзні зчленування - це нерухомі сполучення кісток, утворені з допомогою щільної фіброзної тканини (з'єднання кісток черепа). Хрящові суглоби мають легку рухливість. Кістки, що входять в ці суглоби, з'єднані за допомогою хрящової тканини (кістки тазу, ребра і грудина). Синовіальні суглоби допускають вільні рухи кісток. Обсяг рухів обмежується тільки формою кісток і причеплюваними до них зв'язками, м'язами і сухожиллями. Більшість суглобів тіла людини, включаючи суглоби плеча, лікті, коліна і стегна, є синовіальними.

Чотири види повністю рухомих суглобів:

1. Блоковидний суглоб (коліно)

2. Гвинтовий суглоб (лікоть)

3. Сідельний суглоб (великий палець)

4. Кулеподібний суглоб (тазостегновий і плечовий) – найбільш рухомий.

Прості суглоби	Складні суглоби
В утворенні суглоба беруть участь дві кістки Плечова кістка і лопатки, фаланги пальців.	Утворені трьома або більше кістками В променевозап'ястному суглобі одна із суглобових поверхонь утворена трьома кістками зап'ястя, В ліктьовому суглобі зчленовуються три кістки.

Одноосьові суглоби		Двохосьові суглоби		Трьохосьові суглоби
Циліндричні	Блокоподібні	Еліпсоподібні	Сідлоподібні	Кулеподібний	Плоский
Між ліктьовою і променевою кістками.	Між фалангами пальців.	променевозап'ястний суглоб, суглоби між потиличною кісткою і шийним хребцем.	зап’ястно-п’ястний суглоб і пальця руки.	між стегновою і тазовою кісткою.	Суглоби між хребцями. Суглоби, які немають визначених осей обертання. В них відбувається лише ковзання однієї поверхні по іншій.

Розрізняють кістки:

- непарні (розміщені по середній лінії тіла)

- парні (розміщені з обох сторін відносно середньої лінії тіла).

Скелет людини складається зі скелетів голови, тулуба, кінцівок (верхніх і нижніх)

Череп – кістковий каркас голови. Сформований 23 костями. Череп людини містить головний мозок і органи чуття, захищаючи ці утворення від пошкоджень. Крім цього, череп є початком і опорою для елементів травної та дихальної систем. Нижня щелепа - єдина рухома кістка черепа.

Скелет тулуба складається з хребта, грудної клітки і ребер.

Хребет утворюють 33-34 хребці: 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових хребців, що зрослися в одну кістку - крижі, і 4-5 куприкових хребців. Кожний хребець (крім першого шийного) має тіло, дугу і відростки. Функції: - опорна (передає масу тіла на кінцівки, зв'язує частини тіла), захисна(захищає спинний мозок), рухова функція (повертає тулуб). Хребет має S-подібні вигини. Вигини хребта вперед назив. Лордозом (шийний, поперековий), вигини назад – кіфозом (грудний, крижовий) Вигини хребта відсутні у новонароджених. Розвиваються до 5 років і кінцево формуються до 20.

Ребра - парні кістки осьового скелету. 12 пар

Скелет кінцівок складається зі скелета пояса і скелета вільних кінцівок.

Пояс верхніх кінцівок включає в себе парні кістки трикутних лопаток і з'єднаних з ними ключиць.

Лопатка – плоска кістка трикутної форми, розміщена позаду на грудній клітці на ділянці від 2 до 7 пар ребер.

Ключиця – невеличка трубчаста кістка злегка вигнута у формі буквою S. Одним кінцем з’єднана з грудиною, а іншим відростком лопатки.

Пояс нижніх кінцівок утворюють парні тазові кістки та крижова кістка.

Вільна верхня кінцівка (руки) складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті.

Кисть – зап’ястя (8 дрібних кісток), пястя (5 невеликих трубчастих); фаланги пальців (по 3 фаланги у кожному пальці, а у великому 2)

Вільна нижня кінцівка (ноги) виділяють стегно, гомілку і стопу.

Стегно – найдовша трубчаста кістка в скелеті людини.

Гомілка. Кістки гомілки із стегновою кісткою утворюють колінний суглоб – найбільший і найскладніший суглоб.

Функції опорно-рухового апарату

▪ опорна - фіксація м'язів і внутрішніх органів;

▪ захисна - захист життєво важливих органів;

▪ рухова - забезпечення простих рухів, рухових дій і діяльності;

▪ ресорна - пом'якшення поштовхів і струсів;

▪ участь у теплообміні і терморегуляції організму;

▪ участь у забезпеченні життєво важливих процесів - мінеральний обмін, кровообіг, кровотворення і інші.

75% від загальної ваги людини становить опорно-руховий апарат, в який входять м'язи, кістки, суглоби, сухожилля, зв'язки і хрящі. Опорно-руховий апарат надає тілу людини певну форму, завдяки йому вона може стояти прямо і пересуватися. Кістковий скелет - частина опорно-рухового апарату - є хребтом для різних органів і тканин, він захищає від ушкоджень такі життєво важливі органи, як головний і спинний мозок, серце і легені. В кістках накопичуються необхідні організму мінеральні речовини: кальцій і фосфор. Кістки містять кістковий мозок, в якому утворюються всі клітини крові - еритроцити, лейкоцити і кров'яні пластинки. До кісток прикріплюються м'язи, які за рахунок скорочення і розслаблення волокон роблять можливими рухи різних частин тіла. Завдяки скороченню м'язів виділяється тепло і підтримується нормальна температура тіла.

Кістковий скелет умовно поділяють на дві частини: осьовий і додатковий. До осьового скелета відноситься хребетний стовп (26 кісток), череп (29 кісток), грудна клітка (25 кісток); до додаткового - кістки верхніх (64 кістки) і нижніх (62 кістки) кінцівок.

Хрящі

Хрящ являє собою щільне утворення, одночасно міцне і гнучке. Хрящова тканина - один з різновидів сполучної тканини, яка виконує в організмі опорні функції. Структура хряща дозволяє йому відчувати оборотну деформацію і в той же час зберегти здатність до обміну речовин і розмноження. Його головні компоненти - хрящові клітини (хендроцити) і позаклітинний матрикс, що складається з волокон і основної речовини. Залежно від переважання колагенових, еластичних волокон або основної речовини розрізняють гіаліновий, еластичний і волокнистий хрящ. Особливістю хряща, порівняно з іншими видами тканин в організмі є те, що в ньому мало клітин і вони оточені великою кількістю міжклітинного простору - матриксу.

Біомеханічні властивості хрящів роблять їх високоспецифічними і по суті унікальними компонентами опорно-рухового апарату.

а) беруть на себе дію зовнішніх механічних сил стиснення і розтягування; розподіляють ці сили рівномірно, поглинають і розсіюють їх, переводячи аксіально-направлені сили в тангенціальні (в суглобах кінцівок, хребта і т.д.);

б) утворюють стійкі до зношування поверхні зчленувань скелета, беруть участь у формуванні мастильного апарату в синовіальних суглобах;

в) є місцем прикріплення і опорою для м'яких тканин і м'язів; утворюють порожнини в місцях контакту з зовнішнім середовищем (хрящі носа, вух, органів дихання).

Допоміжні утворення суглобів різноманітні - зв'язки; суглобові диски; суглобові меніски; суглобові губи.

Зв'язки

Зв'язки суглобів - це пучки щільної волокнистої сполучної тканини, що зміцнюють суглобову капсулу і обмежують або направляють рух кісток в суглобі. Відносно до суглобової капсули розрізняють позакапсулярні зв'язки, капсульні зв'язки, розташовані в товщі капсули, між її фіброзною і синовіальною мембранами, і внутрішньокапсулярні зв'язки, всередині суглоба. Зв'язки мають практично всі суглоби. Позакапсулярні зв'язки вплітаються в зовнішні відділи фіброзного шару капсули; капсульні зв'язки являють собою потовщення цього шару, а внутрішньокапсулярні зв'язки за своїм положенням є внутрішньосуглобовими, але покриті синовіальної оболонкою, яка відділяє їх від порожнини суглоба.

Суглобові диски - це прошарки гіалінового або волокнистого хряща, що уклинені між суглобними поверхнями кісток. Вони кріпляться до капсули суглоба і ділять суглобову порожнину на два поверхи. Диски збільшують відповідність (конгруентність) суглобових поверхонь, а отже, обсяг і різноманітність рухів. Крім того, вони служать амортизаторами, знижуючи поштовхи і струси при русі.

Суглобові меніски на відміну від дисків - це не суцільні хрящові пластинки, а серпоподібні утворення з волокнистого хряща. Два меніска, правий і лівий, знаходяться в кожному колінному суглобі; вони прикріплюються зовнішнім краєм до капсули, ближче до великогомілкової кістки, а гострим внутрішнім краєм вільно вистоять у порожнину суглоба. Меніски урізноманітнюють рухи в суглобі і служать амортизаторами.

Суглобова губа утворена щільною волокнистою сполучною тканиною. Вона прикріплюється до краю суглобової западини і поглиблює її, підвищуючи відповідність поверхонь.

М'язи

Форма тіла людини залежить не тільки від будови скелету, але й від розвитку мускулатури, а також від величини і розподілу жирових відкладень. У тілі людини налічується близько 600 м'язів. Маса скелетних м'язів у дорослої людини становить 35-40% маси тіла.

М’яз – активний орган руху, який складається з:

*м’язових волокон, або клітин

*сполучної тканини;

*кровоносних судин; *нервових закінчень.

Існує два види види м’язів:

*поперечно-смугасті (скелетні) *гладкі.

Скелетні м'язи є активною частиною опорно-рухового апарату, вони побудовані з темних, поперечносмугастих ниткоподібних м'язових волокон. Ці м’язи облягають скелет ззовні, тому називаються скелетними і задіюються при ходьбі, бігу і інших рухах, виконують жувальні, ковтальні і дихальні рухи, беруть участь у артикуляції мови і міміці. Їх скорочення залежить від бажання людини. Винятком є серцевий м’яз. Гладкі м’язи знаходяться на стінках внутрішніх органів (кишечник, шлунок, сечовий міхур, кровоносні судини, тощо. Також розміщені в шкірі і їх скорочення не залежить бід бажання людини.

Кожен м’яз складається з великої к-сті скоротливих клітин, або волокон і сполучної тканини. Сполучна тканина утворює сухожилля, за допомогою якого м’яз кріпиться до кісток, суглобів, шкіри. М’яз вкритий такою сполучною тканинною оболонкою, яка захищає м’язи від тертя між собою. М'язи рясно забезпечені кровоносними судинами і нервами.

Розрізняють м’язи:

1. Довгі – розташовані на кінцівках.

2. Широкі – на тулубі (грудний м’яз)

3. Короткі – розміщені там де відбуваються незначні рухи.

4.Колові – навколо отворів (очей, вуха, рота, анального отвору).

Головна функція м’язів полягає у скорочуванні. Таким чином вони зумовлюють переміщення окремих частин скелету.

М’язи шиї:

*Грудинно-ключично-сосцеподібний м’яз – найбільший м’яз шиї розміщений на бічній поверхні шиї. Кріпиться до грудини і ключиці. Ф-ції: нахиляє голову вперед, згинає шийну частину хребта (при скороченні 2-х мязів), повертає голову в сторони ( при скороченні 1-го з мязів)

Мязи грудей:

*Великий грудний м’яз – розташований поверхнево під шкірою, трикутної форми (віялоподібний). Починається від ключиці, грудини і хрящів до ребер і закінчується кріплячись до плечової кістки.

Ф-ції: бере участь при вдиху, служить для опускання руки, формує передню стінку пахової впадини.

*Передній зубчастий м’яз – займає бічну поверхню грудної клітки. Починається зубцями від 4ребер і кріпиться до верхнього кута і внутрішнього краю лопатки.

Ф-ції: бере участь при вдиху, фіксує лопатку відтягуючи її вперед і одночасно повертаючи.

М’язи живота формують стінки живота підтримуючи внутрішні органи, сприяють видиху, повертають тулуб навколо повздовжньої осі, приводять в рух хребет, згинаючи його вперед і в сторони, допомагають жінкам при пологах.

*Прямий м’яз живота – довгий стрічкоподібний з трьома сухожильними перетинками. Починається від хрящів 5-7 ребер грудини і закінчується кріплячись до лобкової кістки.

Ф-ції – сприяє вдиху, згинає тулуб вперед.

*Зовнішній косий м’яз живота займає передню і бічну поверхню живота, а також нижню частину грудної клітини. Починається від 8 нижніх ребер, косо спускається вниз і кріпиться до кісток тазу.

Ф-ції – нахиляє тулуб вперед при скороченні двох мязів, сприяє повороту тулуба навколо повздовжньої осі при скороченні одного із м’язів.

М’язи спини:

*Трапецієподібний мяз розташований у верхній частині спини, має трикутну форму. А обидва м’яза утворюють форму трапеції. Починається від потиличної кістки і усіх грудних хребців, а закінчується кріплячись до ключиці і лопатки. Волокна цього м’язу мають різний напрямок, тому функції в різних його частинах різні: верхня частина піднімає лопатку догори, нижня опускає її, середня підтягує лопатку до хребта.

*Найширший м’яз спини має трикутну форму і займає всю нижню і бічну поверхню спини. Цей мяз найбільший в тілі людини. Починається від 6 нижніх грудних хребців та усіх поперекових, а закінчується кріплячись до передньої поверхні плечової кістки.

Ф-ції – опускає вниз підняту руку (разом з великим грудним м’язом), відтягує руку назад донизу, розгинає тулуб в поперековому відділі.

М’язи плечового пояса оточують плечовий суглоб. Починаються на кістках плечового пояса і закінчуються на плечовій кістці.

*Дельтоподібний м’яз – м’яз трикутної форму, починається від ключиці і лопатки і закінчується на передній поверхні плечової кістки.

Ф-ції: передня (ключична частина згинає плече), середня (відводить плече до горизонтального рівня), задня (розгинає плече). Даний мяз визначає форму плечової частини тулуба.

*Двоголовий м’яз плеча (біцепс) – знаходиться на передній поверхні плеча. Починається двома головками від лопатки і закінчується спільним сухожиллям на променевій кістці.

Ф-ції – згинання руки в ліктьовому суглобі, поворот руки назовні.

*Триголовий м’яз плеча (тріцепс) – знаходиться на задній поверхні плечової кістки. Починається довгою головкою від лопатки, двома короткими від плечової кістки і закінчується спільним сухожиллям на ліктьовій кістці.

Ф-ції: розгинання руки в ліктьовому суглобі, поворот руки всередину.

М’язи тазу і вільної нижньої кінцівки. М’язи тазу оточують кульшовий суглоб, до них належать великий сідничний м’яз, середній і малий (знаходиться під великим і середнім сідничними мязами)

*Великий сідничний м’яз – м’яз трикутної форми. Починається від куприка та криж і закінчується на задній поверхні стегнової кістки.

Ф-ції – випрямляє зігнутий вперед тулуб, розгинає стегно в кульшовому суглобі, обертає стегно назовні.

*Кравецький м’яз – довгий стрічкоподібний. Найдовший в тілі людини (50см.). починається від клубової кістки, спірально проходить по передній поверхні стегна, на внутрішню сторону гомілки і кріпиться до великої гомілки.

Ф-ції: згинає стегно і гомілку в коліні, а при зігнутому коліні повертає гомілку всередину.

*Чотириголовий м’яз стегна знаходиться на передній поверхні стегна. Кожна головка м’яза має свій початок. Одна кріпиться до клубової кістки, решта три до стегнової кістки. В нижній частині усі чотири головки закінчуються спільним сухожиллям, яке проходить над передньою поверхнею надколіна і кріпиться до великої гомілки.

Ф-ції – розгинає гомілку в коліні, згинає стегно.

М’язи гомілки поділяються на згиначі і розгиначі стопи.

*Триголовий м’яз гомілки складається з двох самостійних мязів – двоголового (литкового), камбалаподібного. *Литковий м’яз розміщений на задній поверхні гомілки і утворює основну масу вистопу литки. Починається двома головками від задньої поверхні стегнової кістки і закінчується спільним сухожиллям на п’ятковій кістці стопи.

*Камбалоподібний м’яз розміщується під литковим. Напрямляючись вниз переходить у сухожилля, яке разом із сухожиллям литкового мязу утворює п’яткове (ахілове) сухожилля.

Ф-ції – піднімає п’ятку, виконуючи згинання стопи в гомілкостопному суглобі, згинає гомілку в колінному суглобі.

М’язи стопи здійснюють згинання і розгинання пальців стопи.