12. Особливості методичної роботи над загадкою, прислів’ям, приказкою, скоромовкою, віршами та байками.

- не передбач. окре­мих уроків для опрацюв. загадки, прислів'я, скоромовки. Вони- супровідн. матеріал. Їх використ. при вдоскон. техніки чит., літ. вимови, розв. мовл.

- Прислів'я — це вислів, який у вигляді ритмічно побудованого і навіть заримованого речення передає багатовікові спостереж. народу над поведінкою людей і навкол. природою, виражаючи їх у вигляді мудрого узагальн. повчання.

- Приказка – короткий влучний віршований вислів, близький до прислів’я (без повч. хар-ру). Допомагає зняти напругу на уроці.

- Загадка має потенціал для розв. логіки, уяви, памяті, мислення. Вона допомагає здійсн. елементарні логічні прийоми – порівняння – «жовтий як сонце».

- Скоромовка – невеликий прозовий або вірш. твір, побудований на алітерації для удоскн. правильн. вимови звуків, для розв. равичок чит., швидкої вимови, розв. мовних органів. Повинна використ. на кожному уроці НГ. Методика роботи: 1) вчитель повільно чит. разом з учнями скоромовку, роблячи зупинку після кожного слова (важкі слова по складах). 2) повільно прискорюємо швидкість чит до максим.

- Зміст прислів'їв різноманітн., це дає змогу використ. їх на уроках опрацюв. різних літ. жанрів: як перед роботою з осн. текстом, так і після.

- Важ­ливо навчити учнів вводити прислів'я до свого мовлення, адже прислів'я роблять мовлення образним. Для цього треба постійно заохоч. дітей до заучув. їх напам'ять, час від часу згадувати про них, відновл. в пам'яті.

- Байки. Наймол. школярі байок не чит., тому що їм ще важко засвоїти алегоричність байки (втілення абстрактн. поняття в худ. образі). Перед роб. над байкою треба розповісти про якусь тваринку, птахів (бесіда).

- Можна сказати дітям, що окрім казок існують й інші твори, у яких діють звірі й птиці. Це — байки (від слова «бая­ти», що означає «розповідати»).

- Завдання вчите­ля—донести до учнів картинність описів, влучність виразів, образні хар-ки персонажів виразним чит., і зосередженням уваги на образн. прийомах.

Ознаки байки: алего­р. розповідь повчальн. хар-ру. Персонажі ба­йок—тварини, птахи, риби.; склад. з 2 частин: зображення подій і повчання (мо­раль).

слід звертати увагу дітей на те, що повчання стосується не лише героїв, але і всіх людей. Педагог формулює дум­ку про те, що байка — це худ. твір, який, малюючи життя звірів, риб і птахів, засуджує вчинки людей.

Робота над байкою: можна почати з розгляду малюнка; перший раз читає вчитель театрально; читання в особах тощо. Байка ніколи не переказується!!!!!

Вірш вплив. на емоції дітей, розв. образне мовлення, приваблює ритмічністю. Найважлив. моментом є голосне чит. вірша. Вчитель повинен допомогти зрозуміти зміст, худ. образи, ідею, знач. кожного слова.

Прийоми заучування на пам'ять: по рядочку; багаторазове прочит.; Комбіноване; Асоціативний ряд (за малюнками, за рухами).

- Вірші бувають епічними (сюжетні) та ліричними. Робота з епічн. віршами схожа на роботу з оповідан.: бесіда, ознайомл. з текстом, аналіз ідеї твору і худ. засобів.

- звертати увагу на позицію автора; на поет. особливості: образні описи.

- На відміну від епічних віршів у ліричних поезіях не­має сюжетн. розвитку. У них відтворено переживання поета чи почуття.

- Настроїти школярів на сприймання вірша пейзаж­ної лірики допомагають спогади про екскурсію в парк, ліс; музика; твори живопису

Робота над аналізом ліричного твору спрямив. на розв. у школярів уваги до переживань, настроїв, що їх відтворює поет. На основі цього ведеться збага­ч. їх словника лексемами на позначення різних по­чуттів. Необхідно не тільки називати ці по­чуття й емоції, а й розкривати їх відповідними словами.

Орієнтовні питання до віршів: Яку картину ви уявляєте, читаючи вірш? Якими словами передає поет....? Як поет говорить про ….? Чим пояснити, що автор ..?