2 Зміст, структура та методика уроків підготовчого періоду навчання грамоти. Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом ділится на три періоди: добукварний (підготовчий), букварний та післябукварний. Кожен з них реалізує відповідні програмні вимоги.

У добукварний період навчання грамоти реалізуються важливі навчально-виховні завдання з рідної мови, які носять підготовчий характер. Це формування загально навчальних умінь і навичок ( зосереджено слухати вчителя і однокласників, відповідати на запитання,вчасно і правильно виконувати його завдання, дотримуватися правильної постави за партою та під час письма, тримати правильно ручку, олівець і зошит під час письма, дотримуватися єдиних вимог до оформлення письмових завдань.У цей період вчитель підтримує і розвиває у дітей інтерес до шкільного навчання); Розвиток мовлення передбачає удосконалення звуковимови, збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу дітей, удосконалення граматичної будови усного мовлення, роботу над культурою мовлення і спілкування. Словниковий запас активно поповнюється. Лексика вводиться в словосполучення і речення. Учні користуються різними типами речень і за будовою (прості і складні), і за метою висловлювання (розп, питальні, спонук). Формування в учнів фонетичного слуху , удосконалення їх звуковимови. Слова сприймаються дошкільнятами як єдиний неподільний звук.комплекс, без усвідомлення складових частин – звуків. Потім починають помічати однакові звуки і склади в словах. Завдання вчителя – підтримати і цілеспрямовано розвивати цю природну зацікавленість дітей мовою взагалі та її звуковою стороною зокрема. Здійснення різних видів мовного аналізу: виділення речення з мовного потоку, аналізувати за кількістю слів, будувати графічні моделі речень, ділення слів на склади. Визначати наголошений склад. Підготовка руки дитини до письма. Відводяться спец уроки. Ознайомлення з будовою зошита, його розлінковкою, призначення полів. Незважаючи на те що уроки добукв періоду умовно поділені за основною метою на підготовчі – до читання і до письма, структура і методика проведення їх мають багато спільного. Це пояснюється тим, що читання і письмо мають спільних структурних компонентів. Підготовка до читання і письма вимагають сформувати в учнів первинні уявлення про речення, слово, склад, наголос, звуки і букви. Оволодіння прийомами звукового аналізу і синтезу. Подібними є ці уроки і за своєю структурою, яка має враховувати особливості протікання психічних процесів у першокласників. Вчитель повинен частіше змінювати види навч.роботи, вносити в процес виконання навчальних завдань елементи ігрової діяльн. Фізхв-ки будувати за допом віршів, потішок, лічилок. Кожен урок має свою основну тему й мету, до їх змісту вносяться кілька видів робіт, спрямованих на закріплення засвоєного дітьми на попередніх уроках.

1. Характеристика сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти.

У середині 19 ст. вперше було запропоновано звуковий метод навчання грамоти (звуковий аналітичний і звуковий синтетичний). Ушинський радив вивчати звуки, йти від звуку до букви, і в рівній мірі використовувати як звуковий аналіз (вилучення звука з речового потоку, поділ слова на склади, а склади на звуки), так і звукового синтезу (злиття звуків, переставлення звуків, створення складів зі звуків і слів зі звуків), після чого приступати до вивчення букв.

Сучасний звуковий ан.-синт.метод полягаєпроцесі однакового або рівнозначного застосування звук. аналізу і звук. синтезу. Його принцип – іти від звука до букви.

Прийоми звукового аналізу:1. Підкреслене вимовляння одного із звуків у мовленні (син, ліс). 2. Впізнавання і виділення звуку із вірша, скоромовки, чистомовки (МО-МО-МО – МОлоко даМО). 3. Виділення звуку із слова на основі словесного опису та спостереження за артикуляцією (с – з, ш – ж). 4. Зіставлення слів, які різняться одним звуком (рак – мак). 5. Пізнавання певного звуку у словах і визначення його позицій. 6. Самост. Добір учнями слів із заданими звуками.

Прийоми звукового синтезу: 1. Утворити склад із звуків (-н- і –а-, -р- і –о-). 2. Утворити склад з усіма вивченими голосними (н-а-д, н-о-д, н-у-д, н-и-д і т.д.). 3. Утворити злиття приголосних з обраним голосним. 4. До названого складу дібрати подібний, але з м’яким приголосним (-на-, -ня-). 5. Утворити за зразком сполучення звука з наступним приголосним (-ав-, -ан-, -ар-). 6. Утворити сполучення звуків, подібних до заданого (-оро-, -оло- і т.д.). 7. Із заданих звуків створити склад (к а р, к д а, р к у).

3. Два етапи букварного періоду навчання грамоти. Букварний період найголовніший у Н.Г. Букварна частина підручника побудована з урахуванням суч. Досягнень.

1. Букви розміщені за частотністю в укр. Писемному мовленні, що дозволяє вже на початку читати учням значну кількість слів. Матеріал у букварі дібраний так, що спочатку учні вивчають прості букви і звуки. На основі цих знань даються букви, які позначають 2 звуки я, ю, є, ї, щ.

Буквар – це перша книга з рідної мови, тому починається він з усної народної творчості: казок, скоромовок, прислів’їв.

2. У букварі матеріал підібраний для логічного мислення(лог. Вправи, анаграми), для розвитку мовлення (синоніми, антоніми, омоніми, багатозначні слова), виховує любов до родини, до Батьківщини, почуття справедливості, дружби, співчуття до братів менших. До оточуючих. Вправи, подані у Букварі бажано подавати в ігровій формі за участю близьких до дітей дійових осіб(звірята, колобок, Буратіно)

4. Завдання післябукварного періоду

Основне завдання цього періоду — систематизувати знання, уміння й навички з читання й письма, одержані першокласниками в добукварний і бук­варний періоди, забезпечити плавний перехід до навчання рідної мови в 2 класі за підручниками «Читанка» та «Укра­їнська мова».

Післябукварний період використовується також для формування в учнів самостійності і читацької активності. У цей період учні знайомляться з творами найвидатніших українських і російських письменників, тому на уроці мо­жуть звучати не тільки тексти з букваря, а й з окремо ви­даних художніх книжок цих авторів.

З метою відпрацювання способів читання (цілими сло­вами, зв'язно) та техніки (швидкості, виразності, правиль­ності, усвідомленості) вчитель використовує в роботі як із сильнішими, так і з слабшими учнями різноманітні ди­дактичні матеріали з читання, періодичні дитячі видання, ілюстровані дитячі книжки.

Уроки читання в післябукварний період тісно пов'я­зуються з уроками письма. Так, на уроках читання уч­ням пропонується на дошці по кілька речень, записаних рукописним шрифтом, а на уроках письма практикується списування з друкованого шрифту слів, словосполучень і речень. На всіх уроках післябукварного періоду застосо­вуються аналітико-синтетичні вправи з різними мовними одиницями: реченнями, словами, звуками.

5. Психологічні та дидактичні вимоги до процесу навчання письма. Протягом перш. року навч. в учнів мають сформув. Технічні навички письма ( уміння користуватися засобами письма; орієнтуватися на стор. Зошита , у його розліновці) графічні навички (правил зобр. всіх рядкових великих літер), орфограф. Навички учитель повинен враховувати психофізіолог. особливості дітей їхнього віку (недостат. розвин. у кисті руки, недостатня їх рухливість).

Помилки можуть бути на пропуск, заміну і перестановку букв у словах, повяз. з недостат. увагою.

Програма з навч. грамоти передбачає деяке відставлення у виробл. в окремих дітей графічн. навичок письма, які вимагають більшої затрати відповідних м’язових зусиль, порівн. з навч. чит. Тому вчитель не повинен формувати швидк. письма.

Технічні етапи в зошиті з письма: 1) підготовчі вправи спрямовані на оволодіння вміння тримати ручку, орієнт. в зошиті. 2)засвоєння основних елементів літер, короткої і довгої прямої палички. 3) письмо окремих рядкових літер. 4) засвоєння правил поєднання букв у склади і слова.

На графічні вправи відводиться 15 хв. Ширина робочого рядка 5 мм. Відстань між рядк. 6 мм , висота великих літер 11мм.