Макроекономіка

1. Міжнародна торгівля: суть, причини виникнення, труднощі.

Ефективність функціонування національної економіки залежить від її участі в міжнародному поділі праці, ступеня інтегрування в світове господарство. Однією з найважливіших форм міжнародних економічних відносин є міжнародна торгівля.

Міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розви¬вати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва.

Причини виникнення міжнародної торгівлі :

1.Нерівномірний розподіл економічних ресурсів (природних, людських, інвестиційних товарів) між країнами.

2.Ефективне виробництво різних товарів вимагає різних технологій або комбінацій ресурсів.

Додаткові труднощі міжнародної торгівлі в порівнянні з внутрішньою торгівлею:

1.Вона більшою мірою підпадає під політичний контроль та втручання держави. 2.Кожна країна використовує свою валюту. З.Ресурси на міжнародному рівні менш мобільні, ніж всередині країни.

2. Політика дорогих і дешевих грошей.

Політика дешевих грошей - це політика НБ, що спрямована на збільшення М8 для стимулювання сукупних витрат і зайнятості.

Політика дорогих грошей - це політика НБ, що спрямована на обмеження М8 для зниження витрат і стримування інфляційного тиску.

Вплив пропозиції грошей (М8) на ВНП починається з дій НБ. Припустимо що НБ проводить політику дешевих грошей, тобто знижує облікову ставку про­цента, збільшуючи тим самим М8 (рис. 9.5).

Збільшення пропозиції грошей з М8, до М8₂ призвело до зниження і на рин­ку грошей (рис. 9.5.а). У свою чергу, зниження і спричинило зростання І на ринку капіталів (рис.9.5.б). А зростання І зумовлює мультиплікативне розши­рення обсягу ВНП (рис.9.5.в).

MS2

MS1

i

A1

A2

МD

М

3. Заощадження та його функція. Аналіз графіка схильності до заощадження, середня і гранична схильність до заощадження.

Заощадження (8) - це неспожита частина доходу (У) після сплати податків. Середня схильність до заощадження (АРS) - це частина У, яка заощаджується.

АР8= S/Ух100%.

Гранична схильність до заощадження (МРS) - це частка приросту заоща­джень (_∆S) у додатковій одиниці доходу (_∆У) після сплати податків.

МР8=_∆S/∆Ух100%.

Функція заощадження: S= -С₀+МРSхУ=-С₀+ (І-МРС)хУ.

1-МРС=МРS.

Функція 8 є похідною від функції С і відповідно показує співвідношення між за­ощадженнями та доходом після сплати податків в їхній динаміці (рис.4.2).

Рис. 4. 2. Функція заощадження

Рис. 4. 2 є дзеркальним відображенням рис. 4. 1. Сектор І "життя в борг",

сектор II - споживання, сектор III — заощадження.

Оскільки С+S=У то АРС+АРS=1 і, відповідно, МРС+МРS=1.

S= -С₀+МРSхУ

4. Дифлятор внп. Інфліювання та дефілювання обсягу номінального внп.

Дефлятор ВНП (індекс цін ВНП) враховує динаміку цін та зміни в структурі виробництва. Дефлятор ВНП показує зміну ціни одиниці продукції у звітному році по відношенню до базисного року. Він визначається як середня зважена ціна всіх товарів та послуг у ВНП, а вага кожного товару дорівнює його частці в сумарному ВНП.

На величину номінального ВНП впливають зміни реального обсягу ви¬робництва і рівня цін. Реальний ВНП розраховується за допомогою коригуван¬ня номінального ВНП на дефлятор ВНП.

Номінальний ВНП

Реальний ВНП = --------------------------- х100%

Дефлятор ВНП

Якщо дефлятор ВНП менше одиниці, то відбувається інфліювання обсягу номінального ВНП, тобто збільшення грошового виразу ВНП з урахуванням динаміки цін. Якщо дефлятор ВНП більше одиниці, то відбувається дефліюван-ня обсягу номінального ВНП, тобто зменшення грошового виразу ВНП з ура­хуванням динаміки цін.

Отримані показники реального ВНП можна безпосередньо зіставляти з показни­ком ВНП для базового року, оскільки всі вони відображають тільки зміни обсягу виробництва, а не зміни рівня цін. Порівняно з номінальним ВНП реальний ВНП є більш точною характеристикою результатів функціонування економіки.