31. Зниження ризику: диверсифікація, страхування, цінність інформації.

Під зниженням ступеню ризику розуміють скорочення ймовірності його виникнення та обсягу можливих втрат.

Для зниження ступеня ризику застосовуються різноманітні засоби захисту: диверсифікація, страхування, цінність інформації.

Страхування є одним із найбільш поширених засобів зниження ризиків. Страхування — це відносини із захисту майнових інтересів господарських суб'єктів і громадян при настанні визначених подій за рахунок грошових фондів, страхових внесків. У процесі страхування відбувається перерозподіл коштів між учасниками створення страхового фонду: відшкодування збитку одному або декільком страхувальникам здійснюється шляхом розподілу втрат на усіх. Число страхувальників, що внесли платежі протягом одного або іншого періоду, повинно бути більшим від числа тих, хто одержує відшкодування. Сума страхового відшкодування визначається різноманітними засобами залежно від системи страхування.

Диверсифікація в широкому сенсі - розширення видів діяльності, перехід до більш різноманітним способам ведення господарства, об'єктів вкладення активів і джерел залучення ресурсів. Якщо в результаті непередбачених подій один вид діяльності або джерело ресурсу буде збитковим, то інший вигляд все ж буде приносити прибуток. Поняття диверсифікації є дуже широким і застосовується не лише до інвестиційних інструментів. Таким чином, метод диверсифікації дозволяє знижувати виробничі, комерційні та інвестиційні ризики.

29. Максимізація прибутку фірмою-монополістом.

Оскільки у фірми-монополіста крива MR лежить завжди нижче кривої попиту, то, на відміну від досконалої конкуренції, де умовою максимізації прибутку служить рівність Р = МС, при монополії універсальне правило (МС = MR) виконується, коли граничні витрати менше ціни товару: МС > Р і точка перетину кривих МС і MR знаходиться нижче кривої D. Виробляючи Qe одиниць товару і продаючи їх за ціною Ре , фірма - монополіст максимізує прибуток у короткостроковому періоді. Якщо не зміниться характер попиту на товар Х , що вплине на умови реалізації товару і, отже , на конфігурацію кривої MR) , збережуться ціни на ресурси і рівень застосовуваної технології (тобто не змінюється середні і граничні витрати , тому криві МС , АТС , AVC , AFC залишаться на колишньому місці ) , то монополісту недоцільно змінювати обсяги виробництва і ціни реалізації . Іншими словами , при випуску Qe одиниць товару за ціною Ре рублів фірма - монополіст знаходиться в рівновазі.

27 Ефект доходу та ефект заміщення для низькоякісних товарів. Товар Гіффена.

Ефект доходу — це тільки ті зміни у споживанні, що спричинені зміною реального доходу споживача під впливом руху цін. Як було з'ясовано раніше, зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних — зменшується.

Ефект заміщення — це тільки ті зміни у споживанні товару, які є результатом змін цін цього товару відносно цін на інші товари. Цей ефект спрацьовує однаково і щодо нормальних, і щодо неякісних товарів. В узагальненому вигляді дія ефектів доходу та заміщення наведена в табл. 3.1.

Ці два ефекти діють одночасно. Тому реальна спрямованість змін споживання буде рівнодіючою ефектів доходу та заміщення. Згідно з даними табл. 3.1 щодо нормальних товарів обидва ефекти діють в одному напрямку. У цьому випадку прогнозувати зміни споживання залежно від змін ціни на товар дещо простіше. Що ж до впливу зміни ціни на споживання неякісних товарів, то спрямованість впливі ефектів доходу та заміщення протилежна. Залежні від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість. Якщо ефект заміщення має більший вплив, то із зростанням ціни споживання товару X зменшується а при її зниженні — збільшується. Однак може складатися ситуація, коли переважає ефект доходу, тоді при зростанні ціни зростає і споживання, а при її зменшенні споживання також зменшується. Така ситуація трапляється досить рідко. Неякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення називається Гіффеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього — парадоксом Гіффена. Блага, споживання яких зростає зі зниженням ціни, називаються звичайними благами. Блага, споживання яких зростає при підвищенні ціни, називаються благами Гіффена. Для нормальних благ напрямок дії ефекту заміни та доходу однаковий. Коли споживач вважає дане благо нейтральним, ефект доходу дорівнює нулю, а загальна зміна споживання такого блага співпадає з ефектом заміни. Якщо сила ефекту доходу для блага низької споживчої цінності переважає силу ефекту заміни, благо є товаром Гіффена; якщо переважає товар заміни – благо є звичайним. Але всі блага Гіффена є благами нижчої споживчої цінності.